Постанова № 7087105, 08.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2009 р.Справа № 19/15-09-589

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ „Агросфера”: Жижин Р.В. –за дорученням

від ТОВ „Терра Груп”: Малофеєва С.М. –за дорученням, Метельський С.М. –директор

від СТОВ „Мрія”: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Одеської області

від 25 вересня 2009 року                    

у справі № 19/15-09-589                                                                      

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ

до:

- Товариства з обмеженою відповідальністю „Терра Груп”, м. Київ;

- Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія”, с. Новосамарка, Красноокнянського району, Одеської області

про стягнення 729982 грн. 37 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

10.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (далі позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Терра Груп” (далі ТОВ) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” (далі СГП) про стягнення з останніх в солідарному порядку на свою користь грошових коштів в сумі 729982 грн. 37 коп.

Позов мотивований тим, що відповідно до договору поруки № 850-ПОР від 14.04.2008 р. СГП виступив поручителем за виконання зобов’язань ТОВ за договором купівлі-продажу № 85О-К від 14.04.2008 р., за умовами якого позивач передав, а ТОВ прийняв у власність товар, згідно специфікацій, що є невід’ємною частиною договору, а саме: засоби захисту рослин на загальну суму 1 423740 грн. 80 коп. ТОВ частково виконав умови укладеного договору та перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі 972408 грн. 56 коп. та крім того, здійснив повернення товару на суму 102918 грн., внаслідок чого має борг по оплаті отриманого товару в сумі 348414 грн. 24 коп., у зв’язку з чим ТОВ та СГП повинні сплатити позивачеві, в солідарному порядку, не лише зазначену суму боргу, а ще й 307421 грн. 70 коп. –суми індексації; 29762 грн. 08 коп. –суми пені за порушення термінів оплати; 42473 грн. 83 коп. –відсотків по товарному кредиту; 1910 грн. 52 коп. –відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 7299 грн. 82 коп. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відзивах на позов ТОВ і СГП позовні вимоги не визнали посилаючись на те, що позивачем поставлений неякісний товар, який виявив біологічну та польову неефективність.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.09.2009 р. (судді: Петренко Н.Д., Смелянець Г.Є., Панченко О.Л.) у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем за договором купівлі-продажу № 85О-К від 14.04.2008 р. ТОВ був поставлений неякісний товар, який виявив біологічну та польову неефективність, у зв’язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно прийнято без достатніх на це підстав, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представники ТОВ доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримали.

СГП був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, але його представник в судове засідання не з’явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 14.04.2008 р. між позивачем та ТОВ був укладений договір купівлі-продажу № 850-К за умовами якого позивач зобов’язався передати у власність ТОВ, а останній прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин, відповідно до специфікацій, які є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до Специфікації № 2 від 14.04.2008 р. та Специфікації № 3 від 14.07.2008 р. до названого договору купівлі-продажу сторонами погоджені наступні умови оплати товару: покупець в строк до 31.05.2008 р. та до 21.07.2008 р. відповідно зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок продавця суму обумовленої попередньої оплати.

На залишок заборгованості продавець надає покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком його оплати:

- 30% від суми вартості всього товару по специфікації покупець повинний сплатити до 25.08.2008 року;

- решту 50% від суми вартості всього товару по специфікації покупець повинний сплатити до 25.10.2008 року.

Відповідно до Специфікації № 4 від 15.09.2008 р. та Специфікації № 5 від 01.10.2008 р. до названого договору купівлі-продажу сторонами погоджені наступні умови оплати товару: покупець повинен в строк до 23.09.2008 р. та до 10.10.2008 р. перерахувати на поточний рахунок продавця суму обумовленої попередньої оплати.

На залишок заборгованості продавець надає покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу до 25.10. 2008 року.

На виконання умов укладеного договору позивачем за відповідними видатковими накладними, згідно вищевказаних специфікацій поставлений, а ТОВ прийнятий товар на наступних умовах:

Номер та дата Відвантажено Умови оплати Товару

Попередня оплатаТоварний кредит до 25.08.08р.Товарний

кредит до

25.10.08р.

Специфікація №2 від 14.04.08р.484 320,0096 864,00 (до 31.05.08)145 296,00242 160,00

Специфікація №3 від 14.04.08р.795 600,00159 120,00

(до 21.07.08)238 680,00397 800,00

Специфікація №4 від 15.09.08р.119 580,8059 790,40 (до 23.09.08)59 790,40

Специфікація №5 від 01.10.08р.24 240,0012 120,00 (до 10.10.08)12 120,00

ВСЬОГО:1 423 740,80327 894,40383 976,00711 870,40

Як свідчать матеріали справи ТОВ частково виконав свої зобов’язання за укладеним договором та перерахував на рахунок Позивача грошові кошти в сумі 972408 грн. 56 коп., а крім того здійснив повернення товару на суму 102918 грн., що вбачається з наступного руху грошових коштів на рахунку позивача:

Дата надходження коштів на рахунок ПозивачаСума яка надійшла на рахунок ПозивачаРозподілено:

Попередня оплатаТоварний кредит до 25.08.08р.Товарний

кредит

до 25.10.08р.

07.05.200864 048,0064 048,00 18.07.2008159 120,00159 120,00 27.08.2008416 792,00104 726,40312 065,60 25.09.200819 500,0019 500,00 29.09.200810 500,0010 500,00 02.10.200843 120,0041 910,401 209,60 03.11.2008102 918,00 102 918,00 11.12.2008220 000,00 220 000,00 12.12.200839 328,56 39 328,56 ВСЬОГО:1 075 326,56327 894,40383 976,00363 456,16 Від оплати решти отриманого товару загальною вартістю 348414 грн. 24 коп. ТОВ відмовився посилаючись на неякісність поставленого за специфікацією № 2 гербіциду „Ричард”. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що поставлений позивачем за договором № 850-К від 14.04.2008 р., згідно видаткової накладної № 2805127/00 від 28.05.2008 р. гербіцид „Ричард” виявив біологічну та польову неефективність, а тому є неякісним. З такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитись не може виходячи з наступного. В обґрунтування вищенаведеного висновку місцевий суд послався на висновок селекційно-генетичного інституту Української академії аграрних наук № 01-2/38 від 20.09.2008 р. за наслідками проведення обстеження полів СВК „Правда”. Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов’язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Момент передання продавцем товару покупцю визначається за правилами ст. 664 ЦК України, а ризик випадкового знищення або псування товару переходить до покупця з моменту передачі йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 668 ЦК України). У п. 5.4. договору сторонами передбачено, що прийом товару по кількості і якості проводиться покупцем у момент одержання його від продавця. Покупець зобов’язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим Покупцем.

Матеріали справи однозначно свідчать про те, що моментом передачі від позивача до ТОВ гербіциду „Ричард” по його кількості і якості є дата підписання видаткової накладної № 2805127/00, тобто 28.05.2008 р. При цьому, переданий ТОВ гербіцид „Ричард” має посвідчення про державну реєстрацію, що видана Міністерством охорони навколишнього природного середовища України серії А№ 01514 та зареєстрована за державним реєстровим № 3128 від 20.03.2008 р. з терміном дії до 31.12.2012 року, а відповідно до листа Держспоживстандарту України № 15-42/276 від 03.07.2009 р. гербіцид „Ричард” „China Chemical Industrial & Research Company LTD”, Китай обов’язковій сертифікації на території України не підлягає, внаслідок чого протилежні доводи ТОВ і СПГ до уваги прийнятими бути не можуть, так як згідно ч. 2 ст. 7 Закону України „Про пестициди і агрохімікати” державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів дослідження.

Таким чином, відсутність претензій з боку ТОВ в момент прийняття товару на який є посвідчення про державну реєстрацію підтверджує якість прийнятого товару в момент його отримання ТОВ та, відповідно, факт виконання позивачем свого обов’язку щодо передання покупцю товару належної якості.

На підставі ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Сторонами визначені та погоджені умови договору стосовно якості товару, які є обов’язковими для виконання. Зокрема, в п. 5.5 договору сторонами передбачено, що для встановлення факту неякісності товару покупець повинен звернутися до одного з двох акредитованих закладів, а саме: Державного підприємства Інституту екологічної гігієни та токсикології ім.. Л.І. Медведя або Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК Національного Аграрного університету для отримання відповідного сертифікату відповідності.

В матеріалах справи відсутні докази того, що вищезазначені дослідні заклади проводили дослідження зразків отриманих ТОВ від позивача зразків гербіциду „Ричард” та дійшли до висновку щодо його неякісності.

Висновок селекційно-генетичного інституту Української академії аграрних наук за № 01-2/38 від 20.09.2008 р. зроблений за наслідками досліджень полів СВК „Правда”, а не самого гербіциду „Ричард” у момент його отримання ТОВ та за відсутністю представника позивача.

При цьому, названим інститутом при наданні висновку взагалі не враховано: кількість днів перебування товару у ТОВ; умови зберігання товару з моменту його передачі; чи саме ті зразки гербіциду „Ричард”, що поставлялися за договором з ТОВ, було продане останнім СВК „Правда” та СВК „Дружба Народів”; чи не порушений названими СВК порядок застосування гербіцидів, встановлений ст. 12 Закону України „Про пестициди і агрохімікати” та технології приготування і норм витрат робочого розчину та внесення препарату, оскільки саме ці показники є складовою біологічної та польової ефективності препарату, внаслідок чого колегія суддів вважає, що позивач не може відповідати за наслідки внесення препарату третіми особами (крім випадків коли продавець особисто приймає участь у технологічному процесі), у зв’язку з чим зазначений висновок селекційно-генетичного інституту Української академії аграрних наук ніяким чином не свідчить про передачу позивачем ТОВ неякісного гербіциду „Ричард”.

Пунктом 5.8 договору сторонами передбачено, що продавцем не здійснюється повернення та обмін відвантаженого покупцю товару.

Факт прийняття від ТОВ позивачем 1700 літрів гербіциду „Ричард” вартістю 102918 грн. розцінений місцевим судом, як визнання останнім неякісності товару, оскільки ним не замовлено та не проведено експертних досліджень в одному з двох акредитованих закладів, згідно умов договору.

З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, так як в документі, що підтверджує прийняття позивачем вищеназваної кількості гербіциду „Ричард” від ТОВ відсутні посилання та данні про те, що це повернення здійснено внаслідок неякісності товару, а крім того, обов’язок проведення експертних досліджень щодо якості товару покладено, відповідно до умов договору, на сторону яка висуває претензії щодо якості товару, тобто, у даному випадку, на ТОВ. Також, в матеріалах справи не міститься жодного доказу, що спростовує ствердження позивача про те, що прийняття товару ним здійснено з метою зменшення дебіторської заборгованості ТОВ.

Взаємовідносини СВК „Правда”, „Дружба Народів” та ТОВ щодо якості проданого останнім першим гербіциду „Ричард” за іншими договорами купівлі-продажу не пов’язані між договірними зобов’язаннями між позивачем та ТОВ, у зв’язку з чим повинні розглядатись в порядку окремого судового провадженнях за умови пред’явлення відповідного позову зацікавленою особою та не є предметом спору, справи, що розглядається в цьому провадженні, а тому ніяким чином не свідчать про передачу позивачем ТОВ неякісного товару.

Крім того, ТОВ не здійснено жодної дії спрямованої на виконання Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітража при Кабінеті Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7 щодо доведення належними та допустимими доказами факту поставлення йому позивачем неякісного товару.

При викладених обставинах колегія суддів доходить висновку, що ТОВ, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не довів факт поставлення йому позивачем у справі неякісного товару у вигляді гербіциду „Ричард”, у зв’язку з чим протилежні доводи ТОВ до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки не ґрунтуються на вищеназваних матеріалах справи, умовах укладеного договору та чинному вищенаведеному законодавстві України.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватися своєчасно і належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, у зв’язку з чим ТОВ повинний сплатити позивачеві 348414 грн. 24 коп. боргу з оплати отриманого за договором купівлі-продажу № 850-К від 14.04.2008 р.

Пунктом 7.1 договору сторонами передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати він сплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що ТОВ повинний сплатити позивачеві 29762 грн. 08 коп. пені, в тому числі: за період з 31.05.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченої попередньої оплати) по 18.07.2008р. (дата погашення попередньої оплати) за 48 днів в сумі 1035 грн. 73 коп.; за період з 21.07.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченої попередньої оплати) по 27.08.2008 р. (дата погашення попередньої оплати) за 37 днів в сумі 798 грн. 37 коп.; за період з 25.08.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченого товарного кредиту до 25.08.2008 р.) по 02.10.2008 р. (дата розрахунку по товарному кредиту) за 38 днів в сумі 2096 грн. 69 коп.; за період з 25.10.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченого товарного кредиту до 25.10.2008 р.) по 08.01.2009р. (дата складання позовної заяви) за 75 днів в сумі 25831 грн. 29 коп., а всього 29762 грн. 08 коп.

Пунктом 7.2 договору сторонами визначено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користуванням товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення оплати. При цьому, виставлення рахунків та підписання актів виконаних робіт за нараховані відсотки, у разі виникнення прострочення оплати пунктом 7.2. договору не передбачено, тому ТОВ повинний сплатити позивачеві 42473 грн. 83 коп. відсотків за товарним кредитом, в тому числі: за період з 25.08.2008р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченого товарного кредиту до 25.08.2008р.) по 02.10.2008 р. (дата розрахунку по товарному кредиту) за 38 днів в сумі 3188 грн. 73 коп. та за період з 25.10.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченого товарного кредиту до 25.10.2008 р.) по 08.01.2009 р. (дата складання позовної заяви) за 75 днів в сумі 39285 грн. 10 коп., а всього 42473 грн. 83 коп.

Крім того, пунктом 7.3 договору сторонами погоджено, що якщо покупець, згідно умов оплати, не перерахує до дати передачі товару на поточний рахунок Продавця суму обумовленої попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікації(ях), то на суму несплаченої попередньої оплати нараховуються 25% (процентів) річних за користування чужими грошовими коштами, внаслідок чого колегія суддів вважає, що ТОВ повинний сплатити позивачеві 1910 грн. 52 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами в тому числі: за період з 31.05.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченої попередньої оплати) по 18.07.2008р. (дата погашення попередньої оплати) за 48 днів в сумі 1078 грн. 88 коп. та за період з 21.07.2008 р. (дата виникнення заборгованості в частині несплаченої попередньої оплати) по 27.08.2008 р. (дата погашення попередньої оплати) за 37 днів в сумі 831 грн. 64 коп., а всього 1910 грн. 52 коп.

Надані позивачем розрахунки пені за порушення термінів оплати, відсотків по товарному кредиту, відсотків за користування чужими грошовими коштами не оспорені ТОВ і СПГ ні в цілому, ні за їх складовими, перевірені апеляційним судом та є правильними та вірними.

Пунктом 4.6. договору сторонами погоджено, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 - офіційний курс долара США на дату платежу; АО - офіційний курс долара США на дату підписання Договору, СП - сума поточного платежу; ПСП- проіндексована сума платежу.

При вирішенні спору суд першої інстанції повністю погодився з доводами ТОВ і СПГ про те, що положення п. 4.6 договору прямо суперечать вимогам ч. 2 ст. 198 ГК України.

Згідно ст. 198 ГК України „Виконання грошових зобов’язань” –грошові зобов’язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.

Випадки, умови і порядок застосування іноземної валюти як платіжного засобу в господарських зобов’язаннях встановлені Законом України „Про Національний банк України, декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України.

За приписом ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно –правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 524 „Валюта зобов’язання” ЦК України –зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті. Ця стаття міститься в главі 47 „Поняття зобов’язання” ЦК України.

Відповідно до п. 3.1 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару визначені в специфікаціях до договору, які є невід’ємною частиною Договору.

Специфікації підписані сторонами в рамках договору купівлі-продажу № 850-К від 14.04.2008 р. містять конкретний асортимент, кількість товару та умови його оплати, а також передбачають вартість товару, як у грошовій одиниці України –гривні, так і встановлюють грошовий еквівалент в іноземній валюті, а саме у доларах США.

На підставі ч. 2 ст. 533 ЦК України –якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, ціна зазначена в іноземній валюті –це еквівалент передбачений ч. 2 ст. 524 ЦК України. Зазначивши еквівалент зобов’язання в іноземній валюті та обумовивши обов’язок Покупця провести розрахунок в національній валюті України (п. 4.6. договору), сторонами додержані вимоги чинного вищезазначеного законодавства України, внаслідок чого доводи ТОВ і СПГ, а також висновки місцевого суду про те, що положення п. 4.6 договору суперечать вимогам ч. 2 ст. 198 ГК України є помилковими, а тому до уваги прийнятими бути не можуть.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що відповідно до п. 4.6 договору ТОВ повинний сплатити позивачеві 307421 грн. 70 коп. індексації виходячи з наступного розрахунку:

(АО) Офіційний курс долара США на дату підписання договору –505 грн. за 100 доларів США

(А1) Офіційний курс долара США на:

1.          дату платежу 11.12.2008 р. –747,43 грн. за 100 доларів США

2.          Дату платежу 12.12.2008 р. –748,68 грн. за 100 доларів США

3.          Дату складання позовної заяви 08.01.2009 р. –770 грн. за 100 доларів США

(СП) Сума платежу:

1.          на 11.12.2008 р. – 220000 грн.;

2.          на 12.12.2008 р. –39328 грн. 56 коп.

3.          борг на 08.01.2009 р. –348414 грн. 24 коп.

-          Проіндексована сума платежу на 11.12.2008 р. становить 325613 грн. 07 коп. (743.43 : 505 х 220000 = 325613.07), в тому числі сума індексації становить 105613 грн. 07 коп. (325613.07 –220000 = 105613.07).

-          Проіндексована сума платежу на 12.12.2008 р. становить 58305 грн. 95 коп. (748.43 : 505 х 39328.56 = 58305.95), в тому числі сума індексації становить 18977 грн. 39 коп. (58305.95 –39328.56 = 18977.39).

-          Проіндексована сума боргу на 08.01.2009 р. становить 531245 грн. 47 коп. (770 : 505 х 348414.24 = 531245.47), в тому числі сума індексації становить 182831 грн. 23 коп. (531245.47 –348414.24 = 182831.23)

Таким чином, загальна сума індексації, яку повинний сплатити ТОВ позивачеві відповідно до п. 4.6 договору складає 307421 грн. 70 коп. (105613.07 + 18977.39 + 182831.23 = 307421.70), а всього з ТОВ на користь позивача підлягає стягненню: 348414 грн. 24 коп. –боргу, 307421 грн. 70 коп. –суми індексації; 29762 грн. 08 коп. –суми пені за порушення термінів оплати; 42473 грн. 83 коп. –відсотків по товарному кредиту; 1910 грн. 52 коп. –відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Як вбачається з матеріалів справи в забезпечення належного виконання зобов’язань ТОВ за договором купівлі-продажу № 850-К, позивач прийняв поруку відповідно до договору поруки № 850-ПОР від 14.04.2008 р., згідно якого поручителем за виконання зобов’язань за зазначеним договором купівлі-продажу виступив СГП.

Пункт 1.1 названого договору поруки передбачено, що предметом даного договору є зобов’язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання боржником своїх обов’язків перед кредитором за договором № 850-К від 14.04.2008 р., що включає:

- погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та в строк згідно основного договору;

- сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами;

- сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору.

Згідно п. 1.3 договору поруки поручитель відповідає солідарно та в повному обсязі по зобов’язанням боржника перед кредитором по основному договору та по додатковим угодам до нього, які можуть бути укладені сторонами в майбутньому, а саме: у разі невиконання боржником вказаних зобов’язань, зобов’язується сплатити наявну заборгованість на тих же умовах як і боржник. При цьому кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до вимог ст. ст. 543, 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

01.12.2008 р. позивач направив рекомендованим листом на адресу СГП вимогу про виконання останнім зобов’язань за договором купівлі-продажу № 850-К від 14.04.2008 р. та договором поруки № 850-ПОР від 14.04.2008 р., однак СГП названу вимогу позивача залишив без задоволення.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та з ТОВ і СПГ підлягає стягненню, в солідарному порядку, на користь позивача: 348414 грн. 24 коп. –боргу, 307421 грн. 70 коп. – суми індексації; 29762 грн. 08 коп. –суми пені за порушення термінів оплати; 42473 грн. 83 коп. –відсотків по товарному кредиту; 1910 грн. 52 коп. –відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також 7299 грн. 82 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подання позову, 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3649 грн. 91 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України.

З вищенаведених підстав рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ –задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2009 року у справі № 19/15-09-589 –скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера”, м. Дніпропетровськ – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Терра Груп” (01000, м. Київ, вул. Велика Кільцева, 4 корп. 1 (літера Ф); ЄДРПОУ 33944381, р/р 26008157 в КД ВАТ „МКБ”, МФО 380151) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” (67942, Одеська область, Красноокнянський район, с. Новосамарка; ЄДРПОУ 30820612, р/р 26007301370342 відділення ПІБ, МФО 328522), солідарно, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агросфера” (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 34320991, р/р 26003001300072 в ВАТ „Актабанк”, МФО 307394): 348414 грн. 24 коп. –боргу, 307421 грн. 70 коп. –суми індексації; 29762 грн. 08 коп. –суми пені за порушення термінів оплати; 42473 грн. 83 коп. –відсотків по товарному кредиту; 1910 грн. 52 коп. –відсотків за користування чужими грошовими коштами, 7299 грн. 82 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подання позову, 118 грн. – понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3649 грн. 91 коп. –понесених витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя В. В. Шевченко

Судді В. В. Бєляновський М. А. Мирошниченко Постанову підписано 09.12.2009 р.