
______________________
Справа № 520/15074/17
Провадження № 2/520/10009/17
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
11.12.2017
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до керівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник – 2004» ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до керівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник – 2004» ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно статті 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України "Про засади державної мовної політики"
Відповідно до ст. 12 ч.1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Відповідно до ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 14.12.99 № 10-рп/99 (справа №1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Спеціальним законом у сфері використання мови є Закон України від 03 липня 2012 року № 5029-VI "Про засади державної мовної політики".
В силу частин 3,4 цієї ж норми Закону, сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.
Отже, законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача, без додаткових для цієї особи витрат, а тому відсутні підстави вважати, що така особа обмежена у правах та буде позбавлена судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, що позов подано до суду російською мовою, що є таким, що суперечить вимогам ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики". Позивачу необхідно надати позовну заяву (відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб) складену державною мовою в письмовій формі читабельним машинописним або комп’ютерним текстом.
Крім того, як вбачається із позовної заяви позивачем визначено у якості відповідача керівника юридичної особи – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник – 2004» ОСОБА_2.
Разом із тим, відповідно до ст. 30 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Тобто, позивачем чітко не визначено хто саме фізична чи юридична особа є відповідачем за даним позовом, оскільки не зрозуміло до кого саме пред’являються вимоги: до фізичної особи ОСОБА_2 або до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник – 2004», як юридичної особи, що унеможливлює вирішення питання про відкриття провадження у справі та є недоліком, який позивачу слід усунути.
Також, як вбачається у прохальній частині позову позивач, серед іншого просить суд для повного та всебічного розгляду справи зобов’язати відповідача та третіх осіб надати відповідні документи. Фактично за своїм правовим змістом, зазначена вимога є способом забезпечення доказів, які розглядаються судом за наявності обґрунтованої письмової заяви сторони та викладається окремим документом зі сплатою судового збору відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про забезпечення доказів.
Отже, на підставі наведеного єдиною підставою для забезпечення доказів є відповідне окреме клопотання у формі мотивованої заяви, яка має відповідати вимогам, зазначеним у ст.ст. 134, 136, 137, 143 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 та 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 119-122 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до керівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Власник – 2004» ОСОБА_2 про зобов’язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– п’ять днів з дня отримання даної ухвали суду.
Роз’яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.
Судове рішення № 70870907, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 11.12.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/15074/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: