Рішення № 70868726, 06.12.2017, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Справа № 479/835/17

№ 2/479/389/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Кондрачук А.П.

при секретарі Добровольській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Криве Озеро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Прокуратури Миколаївської області, Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди завданої злочином,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Держави України в особі Прокуратури Миколаївської області, Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди завданої злочином, вказуючи на те, що 11 квітня 2016 року орієнтовно о 03.30 год. на території автозаправки «WOG», розташованої на 239 км. Автодороги «Київ-Одеса» невідома особа шляхом розбиття скла автомобіля марки «Шевроле Лачетті», проникла до салону автомобіля та викрала належні їй сумку з особистими документами та грошовими коштами в загальній сумі 40 000 грн. За фактом викрадення майна Кривоозерським відділенням Врадіївського відділу поліції ГУНП України в Миколаївській області розпочато кримінальне провадження № 12016150250000169 за ч. 1 ст. 185 КК України. Процесуальне керівництво здійснюється Первомайською місцевою прокуратурою Миколаївської області. Обґрунтовуючи свій позов тим, що понад рік триває досудове розслідування в ході якого осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення не встановлено, викраденого майна не знайдено і не повернуто, заподіяно шкоду не відшкодовано, тому вважає шкода, що їй має бути відшкодована за рахунок Державного бюджету України, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 127 КПК України, ст. 1177 ЦК України є правові підстави для стягнення на її користь компенсації за шкоду завдану злочином в сумі 40 000 грн.

В судове засідання позивач не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином. До суду подала заяву, просила справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач по справі - представник Прокуратури Миколаївської області в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем не наведено доказів порушення прокуратурою вимог кримінального процесуального законодавства України, не доведено наявність шкоди та вини відповідача у заподіянні шкоди, як і причинно-наслідкового зв’язку між шкодою та діями відповідача, тому вважає, що Прокуратура Миколаївської області є неналежним відповідачем. Вважає, що механізм відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету на сьогодні законодавчо визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». ОСОБА_2 передбачає можливість реалізації норми цивільного законодавства про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, за рахунок коштів Державного бюджету лише у випадку, коли кримінальне правопорушення вчинено спеціальним суб’єктом і набуло вигляду незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою.

В судове засідання відповідач - представник Державної казначейської служби України не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. До суду надав заперечення, згідно якого просив розгляд справи провести без його участі та відмовити в задоволенні позову посилаючись на норми цивільного законодавства України, зокрема на ч. 2 ст. 1177 ЦК України, де вказано , що шкода завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом, тобто на даний час відсутній законодавчий акт, який регулює механізм відшкодування у цій сфері. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не передбачено загальнодержавних видатків на відшкодування шкоди, завданої злочином, а тому рахунки, з яких здійснювалось би таке відшкодування в Казначействі відсутні, тобто за таких підстав відшкодування шкоди порушують принципи цільового використання коштів. Крім цього, вказує що стягнення коштів з Казначейства є необґрунтованим і таким, що не відповідає встановленому способу захисту порушеного права.

Вислухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено: згідно витягу з кримінального провадження № 12016150250000169 Кривоозерським відділенням Врадіївського відділу поліції ГУНП України в Миколаївській області 11 квітня 2016 року розпочато досудове розслідування за фактом викрадення майна, належного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Відповідно до даних копії листа № 5-13/5754-15035 від 11 вересня 2017 року Державної казначейської служби України, на ім’я ОСОБА_1 надіслано лист з інформацією про неможливість виплати її відшкодування шкоди, оскільки безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходжень рішень суду. Станом на 07 вересня 2017 року рішення по даній справі до органів Казначейства не надходило.

Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ч. 3 ст. 127 КПК України шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Вимогами ст. 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та порядку, передбачених законом.

Порядок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за рахунок за рахунок коштів Державного бюджету на час розгляду справи в суді законодавчо визначений Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 01 грудня 1994 року.

Тобто, відшкодування шкоди в результаті скоєння кримінального правопорушення за рахунок коштів Державного бюджету передбачено лише у випадку коли кримінальне правопорушення вчинено спеціальним суб’єктом (працівником правоохоронного органу, прокуратури) і набуло вигляду незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою.

На даний час, закону, що регулює відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення не з вини спеціального суб’єкта Верховною Радою України, яка відповідно до ст. 75 Конституції України являється єдиним органом законодавчої влади в Україні не прийнято.

Крім цього, суд не може прийняти до уваги посилання позивача на рішення Європейського Суду з прав людини при винесені рішення за позовом Цубані проти Італії 1996 рік, Цубані та Матош де Сільва, Лда та інші проти Португалії 1996 рік, Гійємен проти Франції 1997 рік, Гійємен та Аккус проти Туреччини 1997 рік, яких Європейський суд визнав порушення статті 1 Протоколу № 1 у випадках, коли держави, що є учасницями Конвенції, намагались в окремих випадках використовувати правову казуїстику для того, щоб не виконувати зобов’язання щодо відшкодування приватним особам збитків, яких ті зазнали в результаті позбавлення майна.

Оскільки в зазначених позивачем рішеннях Європейського Суду з прав людини: Цубані проти Італії 1996 рік, Цубані та Матош де Сільва, Лда та інші проти Португалії 1996 рік, Гійємен проти Франції 1997 рік, Гійємен та Аккус проти Туреччини 1997 рік, немає посилання на обов’язок держави компенсувати за свій рахунок спричинену шкоду, поки триває відповідне кримінальне розслідування.

Тому враховуючи, що досудове розслідування триває, в задоволені заявленого позову необхідно відмовити.

На підставі ст.ст. 1177 ЦК України, ст. 127 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 58-60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволені позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України на її користь майнової шкоди завданої злочином в сумі 40 000 грн. – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Кривоозерського

районного суду ОСОБА_3

Рішення набрало законної сили «____» _____ року

Оригінал рішення зберігається в цивільній справі № 479/835/17.

Керівник апарату суду ОСОБА_4