Рішення № 70863783, 30.11.2017, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1295/17

Провадження № 2/715/601/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє Товариство з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Кредобанк», в інтересах якого діє Товариство з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 23146,51 гривень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13.10.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг в системі «КредоДайрект», згідно з яким відповідачу було встановлено ліміт витрат (надано кредит), що був використаний останнім на суму 22070,84 гривень. Кредитні кошти надавались відповідачу в безготівковій формі, шляхом перерахування на його поточний рахунок. Вказує, що ОСОБА_2 не виконав свої зобов'язання за договором, що призвело до порушення прав позивача. 26.01.2017 року на адресу відповідача було направлено повідомлення - вимогу щодо дострокового погашення заборгованості, яка була проігнорована. Станом на 22.03.2017 року загальна сума заборгованості становить 23146,51 грн., яка складається з: 22070,84 грн. - неповернута сума кредиту; 1 075,67 - сума комісії. Просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованість в розмірі 23146,51 грн. та судові витрати.

В судове засiдання представник позивача ПАТ «Кредобанк» не з'явився, однак в матеріалах справи є клопотання, згідно якої позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити і справу розглянути у його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні вказаної позовної заяви відмовити посилаючись на судову практику з аналогічних спорів зокрема на рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 24.05.2017 року.

Вислухавши пояснення представника відповідача та, дослідивши матеріали справи, суд дiйшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2014 року між сторонами на підставі анкети для надання комплексних банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» та заяви-договору № НОМЕР_1/980 від 13.10.2014 року, 13.10 2014 року було укладено договір про надання послуг в системі «КредоДайкер», відповідно до п. 1.1 якого банком відкрито позичальнику рахунок НОМЕР_1 в національній валюті без встановлення кредитного ліміту, надано платіжну картку типу Visa Elektron, а також здійснювалося обслуговування рахунку.

Держатель банківської платіжної картки (далі БПК) згідно правил надання банківських послуг (далі - Правил) п.2.3 має право, за допомогою БПК, отримувати готівкові кошти в касах Банку, Банкоматах, застосовувати БПК для розрахунків за товари (послуги) у торгово-сервісних підприємствах, які обслуговують БПК відповідних Платіжних систем та здійснювати інші операції відповідно до можливостей БПК, в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з п.2.3 Правил клієнт (Держатель БПК) доручає Банку, для здійснення розрахунків з Платіжною системою по операціях з БПК Клієнта (Держателя БПК), здійснювати купівлю-продаж іноземної валюти за рахунок належних йому коштів по встановленому на день здійснення операції курсу. Сума понесених при цьому витрат Банку відшкодовується Клієнтом (Держателем БПК), шляхом договірного списання з його Рахунку.

Кошти, що знаходяться на Рахунку, використовуються для здійснення операцій за допомогою основної та додаткових БПК, для здійснення перерахунку коштів та видачі коштів готівкою з Рахунку без використання основної та додаткових БПК (п. 2.4).

При цьому згідно п. 2.5 Правил розрахунки по БПК здійснюються в межах встановленого Банком ліміту витрат.

Разом з тим, як було встановлено судом з Анкети для надання банківських послуг фізичним особам у ПАТ «Кредобанк» кредитного ліміту відповідачу не було встановлено.

З руху коштів по рахунку, який наданий позивачем, можна зробити висновок, що відповідач ОСОБА_2 з 14.10.2014 року по 31.10.2014 року під час перебування закордоном проводив операції по конвертації (обміну) гривні, яка перебувала на його рахунку, з використанням банківської платіжної картки у терміналі. Банком в свою чергу нараховувалась комісія за проведену конвертацію.

Проте до позовної заяви і під час судового розгляду справи суду не були подані дані про те, по якому курсу була проведена конвертація валюти.

Відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно зі ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з Правилами міжнародної платіжної системи (МПС), під час проведення операції розрахунку або зняття готівки за кордоном списання коштів з карткового рахунку проходить в два етапи. Перший - це блокування в момент проведення операції на рахунку клієнта необхідної суми, яка розрахована по курсу валюти на день здійснення операції. Другий - протягом 2-10 днів після проведення операції - списання коштів з карткового рахунку, яке здійснюється за правилами МПС за курсом банку для операцій за платіжними картками, діючому на день списання. Якщо на першому етапі (в момент проведення операції) курс був меншим, ніж на день списання, на рахунку може виникнути від'ємний залишок.

З цього випливає, що між проведенням операції за допомогою картки та списанням коштів з рахунку існує проміжок часу, протягом якого курс валют може коливатися, як в бік зменшення, так і в бік збільшення. Тому сума, яка фактично списується з рахунку, через курсову різницю може відрізнятися від суми, яку клієнт бачить при оплаті карткою або при знятті готівки через банкомат.

Разом з тим, суду не подані відомості про те, що сума, яка фактично списувалась з рахунку відповідача, через курсову різницю відрізнялась від суми, яку клієнт бачив при оплаті карткою або при знятті готівки через банкомат.

При цьому позивачем в позовній заяві та на виконання запиту суду про надання доказів, не подані достатні відомості про те, яким чином утворилась заборгованість відповідача.

Слід зазначити, що згідно з п. 28.5 ст. 28 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» 5 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III) якщо валюта, в якій проводиться міжбанківський переказ, не збігається з валютою, списаною з рахунка клієнта, емітент може виконати операції з купівлі-продажу необхідної валюти на міжбанківському валютному ринку України в порядку, встановленому Національним банком України, або провести внутрішньобанківський кліринг.

Відповідно до підпункту 3 пункту 8 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 № 7058 внутрішньобанківські правила залежно від особливостей діяльності банку повинні містити, крім іншого, порядок установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

В матеріалах справи відсутні відомості про те, що банк визначив прозорий, зрозумілий та прогнозований порядку установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів.

Під час проведення операцій з безготівкової оплати товарів чи послуг та операцій по видачі готівкових грошових коштів у банківських установах та банкоматах за межами України за допомогою платіжної картки, рахунок до якої відкрито в національній валюті України, в залежності від країни, в якій проводилася операція, валюти карткового рахунку та правил платіжної системи, до якої належить картка, конвертація та списання коштів здійснюється в два етапи. На першому етапі сума блокується на картковому рахунку у валюті цього рахунку (від 2-х до 30 робочих днів), а на другому етапі (2-10 днів після проведення операції) проходить фактичне списання грошових коштів з карткового рахунку за комерційним курсом банку, що діє на день списання.

За умовами п.3.4 Правил визначена схема розрахунку розміру зобов'язань при здійснені операцій у валюті, яка відрізняється від валюти рахунку, в тому числі за кордоном. Проте в Правилах не визначений чіткий порядок установлення курсу купівлі-продажу, обміну іноземної валюти під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів

Згідно з п.14 ст.14 Закону № 2346-III банк зобов'язаний у спосіб, передбачений договором повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу.

У разі невиконання банком обов'язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Позивачем не надано належні та допустимі докази виконання банком обов'язку повідомлення відповідача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, а отже ризик збитків від здійснення таких операцій несе банк.

Відповідно до ч.1ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги не знайшли свого обґрунтування при розгляді справи.

Керуючись ст.ст. 3-11, 15, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В:

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє Товариство з додатковою відповідальністю «Інтер-Ріск Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернівецької області через Глибоцький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини в такий самий строк з моменту отримання повного рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: