Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"01" грудня 2009 р. справа № 5020-11/255
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд”
(83112, м.Донецьк, пр.Жуковського, 2)
(83016, м.Донецьк, вул.Дніпродзержинська, 13)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99045, АДРЕСА_1)
про стягнення заборгованості у розмірі 28021,78 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Семивіл О.В., довіреність б/н від 15.10.2009, ТОВ "Домотехника-Норд",
відповідача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Гірницьким МВМ Селидівського МВУМВС України в Донецькій області 25.08.2005, ФОП ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 28021,78 грн., з яких: 24978,82 грн. сума основного боргу, 2045,53 грн. пеня, 291,53 грн. 3% річних, 705,90 грн, - збитки від інфляції.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обовязки щодо оплати отриманого за договором № 893ДН-09В від 28.05.2009 товару.
Ухвалою суду від 19.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/255.
У судовому засіданні представник позивача виклав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, проте відзиву на позовну заяву не надав, у звязку з чим суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
28.05.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд” (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено господарський договір поставки № 893ДН-09В (далі Договір) (а.с. 10-11).
Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобовязується поставляти Покупцеві воду питну під торговою маркою (ТМ) „Роса Святогіря” та „Мінералочка”, зазначену у специфікаціях до цього Договору, далі за текстом „товар”, а покупець зобовязується прийняти цей товар та сплатити його договірну вартість.
Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за групами, видами, марками, типами та ціна одиниці товару визначаються у специфікаціях.
Відповідно до пункту 9.1 Договору він укладений строком до 01.01.2010.
На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 25978,82 грн., що підтверджується накладною № 778 від 29.05.2009, яка підписана відповідачем, засвідчена його печаткою та долучена до матеріалів справи (а.с. 13).
За твердженням позивача, зобовязання з постачання товару виконувались ним належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим заборгованість останнього перед позивачем станом на час розгляду справи склала 24978,82 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 5.1 Договору покупець оплачує поставлений товар у безготівковій формі протягом двадцяти однієї календарної доби з дати поставки.
Проте, станом на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 24978,82 грн. відсутні.
З урахуванням викладеного, а також того, що відповідачем визнається наявна заборгованість, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції за несвоєчасну оплату за Договором у розмірі 705,90 грн. та 3% річних у розмірі 291,53 грн.
Перевіривши розрахунки збитків від інфляції та 3% річних, а також з урахуванням того, що відповідачем визнається вказана сума, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.
Відповідно до пункту 6.3 Договору у разі прострочення оплати за товар Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати.
На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нарахована пеня за період з 20.06.2009 по 10.11.2009 у розмірі 2045,53 грн.
Перевіривши розрахунок пені, а також з урахуванням того, що відповідачем визнається вказана сума, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на сплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99045, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Домотехника-Норд” (83112, м.Донецьк, пр.Жуковського, 2; 83016, м.Донецьк, вул.Дніпродзержинська, 13, код ЄДРПОУ 24802690, відомості про рахунки в установах банків відсутні) основну заборгованість у розмірі 24978,82 грн ., пеню у розмірі 2045,53 грн., 3% річних у розмірі 291,53 грн., збитки від інфляції у розмірі 705,90 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 280,22 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно до
вимог статті 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 01.12.2009.
Розсилка:
1.ТОВ „Домотехника-Норд”
(83112, м.Донецьк, пр.Жуковського, 2)
(83016, м.Донецьк, вул.Дніпродзержинська, 13)
2.ФОП ОСОБА_1
(99045, АДРЕСА_1)
3.Справа
Судове рішення № 7086362, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 01.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-11/255. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: