Ухвала суду № 7086346, 08.12.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2009 р. Справа № 3/185

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»

до відповідача Соснівського торгово-роздрібного підприємства

про стягнення заборгованості в сумі 1878 грн. 40 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник не з’явився

від відповідача : представник не з’явився

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Соснівського торгово-роздрібного підприємства про стягнення 1452 грн. 90 коп. основного боргу за поставлений товар, 145 грн. 29 коп. 10% штрафу, 174 грн. 35 коп. пені, 34 грн. 87 коп. 3% річних, 70 грн. 99 коп. інфляційних втрат за прострочення в оплаті поставленого товару.

В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить підпис представника позивача за довіреністю Верчука М.В. у протоколі судового засідання від 01.12.2009 року.

У судовому засіданні 01.12.2009 року представник позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив суд стягнути з відповідача 1452 грн. 90 коп. основного боргу за поставлений товар, 145 грн. 29 коп. 10% штрафу, 174 грн. 35 коп. пені, 34 грн. 87 коп. 3% річних, 70 грн. 99 коп. інфляційних втрат за прострочення в оплаті поставленого товару.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки у засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про, що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300105271330.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

09.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(далі –Постачальник) та Соснівським торгово-роздрібним підприємством (далі –Покупець) укладено Договір №7654 (далі –Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов’язався передати, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки.

Відповідно до п.3.1. Договору покупець зобов’язався перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства Постачальника не пізніше 30 днів з часу прийомки товару. У випадку виникнення у Покупця заборгованості, всі кошти які надійшли від нього будуть зараховуватись Постачальником як оплата за попередньо отриманий товар.

На виконання умов договору відповідачу згідно видаткової накладної №РР-032010 від 24.12.2008 року поставлено товар на суму 1618 грн. 23 коп..

Відповідачем частково оплачено отримані за Договором товари в розмірі 165 грн. 33 коп.. На момент розгляду справи борг за Договором №7654 від 09.12.2008 року в розмірі 1618 грн. 23 коп. відповідачем частково оплачено, проте з порушенням строків оплати.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.6.3. Договору при порушенні терміну оплати покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки платежу, що згідно з розрахунком наданим позивачем за період з 24.01.2009 року по 24.07.2009 року складає 174 грн. 35 коп..

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 24.01.2009 року по 11.11.2009 року нараховано три відсотки річних в розмірі 34 грн. 87 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.4. Договору у разі несвоєчасного погашення боргу Покупець сплачує на користь Постачальника штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості прострочки оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем на суму боргу за період з 24.01.2009 року по 11.11.2009 року нараховано штраф в розмірі 10% від суми заборгованості, який становить 145 грн. 29 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем на суму боргу за період з 24.01.2009 року по 11.11.2009 року нараховано індекс інфляції, який становить 70 грн. 99 коп..

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1452 грн. 90 коп. основного боргу, 174 грн. 35 коп. пені, 34 грн. 87 коп. 3% річних, 145 грн. 29 коп. 10% штрафу, 70 грн. 99 коп. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Соснівського торгово-роздрібного підприємства (34652, Рівненська область, Березнівський р-н., смт.Соснове, вул. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 22552774, р/р 260013017248 в Ощадбанку, МФО 333368) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Полісся-Продукт»(10001, м.Житомир вул.Кооперативна, буд.12, код ЄДРПОУ 32265298, р/р №26001015210945 в Житомирській філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 311324) 1452 грн. 90 коп. основного боргу, 174 грн. 35 коп. пені, 34 грн. 87 коп. 3% річних, 145 грн. 29 коп. 10% штрафу, 70 грн. 99 коп. інфляційних витрат, а також витрати на оплату державного мита в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

                    Суддя Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано "04" грудня 2009 року