Рішення № 7086157, 03.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.09                                                                                           Справа№ 24/129

За позовом: Державного підприємства „Львівський бронетанковий ремонтний завод”, м.Львів

До відповідача: Приватного підприємства „Куратор”, м.Львів

Про :

-          стягнення 3038,15грн. заборгованості;

-          зобов’язання повернути по акту приймання-передачі орендоване майно –нежитлове приміщення у нежитловому будинку площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом із зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., інвентарний номер 1051, яке розміщене за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73.

-          виселення з орендованого майна - нежитлового приміщення у нежитловому будинку площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом із зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., інвентарний номер 1051, за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Ємков О.В. - представник

Від відповідача –Гузар Р.М. - представник

Суть спору: Позов заявлено про:

-          стягнення 1280,03грн. заборгованості;

-          зобов’язання повернути по акту приймання-передачі орендоване майно –нежитлове приміщення у нежитловому будинку площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом із зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., інвентарний номер 1051, яке розміщене за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73.

-          виселення з орендованого майна - нежитлового приміщення у нежитловому будинку площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом із зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., інвентарний номер 1051, за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.03.2002року військовою частиною А1565 (правонаступником якої є позивач) та відповідачем укладено договір оренди №1/65-02, відповідно до умов якого в/ч А1565 передає відповідачеві в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове приміщення у нежитловому будинку в/частини А1565 площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом з зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., яке розміщене за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73, а останній зобов”язується своєчасно сплачувати орендну плату. Термін дії договору встановлено до 31.12.2002 року. Термін дії договору неодноразово продовжувався, про що сторонами укладалися додаткові угоди. Так, згідно із додатковою угодою №6 від 28.12.2007року термін дії договору продовжено до 31.12.2008року.

Сторонами також укладено ряд договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, а саме: №1кп/65-02 від 01.03.02р., №304 від 11.10.05р., №364 від 28.12.2006року та №353 від 28.12.2007року. Термін дії договору №353 встановлено до 31.12.2008року (п.5.1 договору).

Як стверджує позивач, термін дії договору оренди №1/65-02 та договору №353 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг закінчився, додаткові угоди щодо продовження терміну дії договорів не укладались. Проте, станом на 31.07.2009року заборгованість відповідача за користування орендованими приміщеннями становить 1280,03грн.

Крім того, у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди позивач надіслав відповідачеві лист № 666 від 20.05.2009р. з вимогою про звільнення орендованого приміщення, однак вимога позивача залишена без задоволення.

Посилаючись на ст. 73 ЗУ „ Про державний бюджет України на 2009рік”, ст.27 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 193 ГК України , позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1280,03грн. та зобов’язати відповідача повернути орендоване майно та виселити відповідача з орендованого приміщення.

15.10.2009р. позивач подав заяву №1434 від 14.10.2009року, в якій збільшив позовні вимоги в частині вимог про стягнення заборгованості та просить стягнути з відповідача заборгованість станом на 01.10.2009року в сумі 3038,15грн.

03.12.2009року позивач подав заяву за №1710 про відмову від позову в частині вимог про стягнення 3038,15грн. боргу, в якій повідомляє про сплату відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в сумі 3038,15грн., у зв’язку з чим відмовляється від позову та просить припинити провадження у справі в цій частині.

В частині вимог про зобов’язання повернути по акту приймання-передачі орендоване майно та про виселення відповідача з орендованого майна позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, повідомив, що заявлена до стягнення сума боргу сплачена. В задоволенні решти позовних вимог відповідач просить відмовити з підстав, викладених у поданому суду відзиві від 15.10.2009року на позовну заяву. Зокрема, відповідач зазначає, що на його адресу жодних заперечень позивача проти користування відповідачем після 31.12.2008р. орендованими приміщеннями не надходило, як і не надходило повідомлення від позивача про припинення дії договору оренди, чи вимоги про звільнення орендованих приміщень.

Згідно із ухвалою суду від 15.10.2009р., строк вирішення спору, встановлений ст.. 69 ГПК України, продовжений.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.03.2002року військовою частиною А1565 ( умовне найменування державного підприємства МОУ «Львівський ремонтно-механічний завод»- військова частина А 1565) та відповідачем укладено договір оренди №1/65-02, відповідно до умов якого в/ч А1565 передає відповідачеві в строкове платне користування нерухоме майно –нежитлове приміщення у нежитловому будинку в/частини А1565 площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом з зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., яке розміщене за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73, а останній зобов’язується своєчасно сплачувати орендну плату. Термін дії договору встановлено до 31.12.2002 року.

Додатковим погодженням №1 від 26.12.2002р. до договору № 1/65-02 із тексту договору ( п.1.1) виключені слова «… на земельній ділянці (разом з зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв».

Термін дії договору оренди №1/65-02 неодноразово продовжувався, про що сторонами укладалися додаткові угоди до договору. Так, згідно із додатковою угодою №6 від 28.12.2007року термін дії договору продовжено до 31.12.2008року.

Сторонами також укладено ряд договорів про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю – приватному підприємству «Куратор», а саме: №1кп/65-02 від 01.03.02р., №304 від 11.10.05р., №364 від 28.12.2006року та №353 від 28.12.2007року. Термін дії договору №353 встановлено до 31.12.2008року (п.5.1 договору).

Орендоване приміщення передане відповідачеві по акту приймання-передачі від 01.03.2002року. Вказаний акт підписаний двома сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно із п.3.1 та п.3.2 договору розмір орендної плати встановлено сторонами в сумі 262,75грн. без ПДВ. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та позивачеві у співвідношенні 30% до 70% щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. (п.3.3 договору)

Сторонами укладено ряд договорів, а саме: №1кп/65-02 від 01.03.02р., №304 від 11.10.05р., №364 від 28.12.2006року та №353 від 28.12.2007року про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. Зазначені договори додані до матеріалів справи.

Термін дії останнього договору, який укладений сторонами на відшкодування витрат та утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, а саме: договору №353 від 28.12.2007року встановлено до 31.12.2008року (п.5.1 договору).

Додатком №1 до договору №353 від 28.12.2007року встановлено плату за тепло- забезпечення орендованих приміщень в опалювальний сезон з 16 жовтня по 15 квітня –в сумі 472,38 грн. з ПДВ в місяць, в неопалювальний сезон –42,20грн. з ПДВ в місяць. За користування заводською водомережею плата встановлена в розмірі – 4,67грн. без ПДВ в місяць; за телефонні послуги –абонплата за користування телефонною мережею заводу по тарифу, при перевищенні нормативної тривалості розмов, а також за міжміські переговори – фактичні витрати додатково до абонплати; за енергопостачання орендар сплачує самостійно по тарифу «Львівобленерго» згідно з показами лічильника; вивіз сміття, охорону орендованих приміщень орендар оплачує самостійно.

Згідно із п.2.2.3 відповідач зобов’язувався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату балансоутримувачу (позивачу) за надані комунальні послуги.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із розрахунку ( додаток № 2 до заяви про збільшення позовних вимог від 14.10.2009р.), за період з січня 2009р.по вересень 2009року підлягала до сплати орендна плата та плата за комунальні послуги в сумі 11436,28грн. в т.ч.:

за січень 2009року –1072,15грн.;

за лютий 2009року –2137,16грн.;

за березень 2009року –1163,77грн.;

за квітень 2009року – 1169,58грн..;

за травень 2009року – 1172,83грн.;

за червень 2009року – 1180,03грн..

за липень 2009року - 1179,37грн.

за серпень 2009року –1178,06грн.

за вересень 2009 року –1183,33грн.

Крім того, заборгованість відповідача станом на 01.01.2009р. за попередній період становила 2682,99грн. Отже, до сплати підлягала сума 14119,27грн ( 11436,28 + 2682,99). Актом звірки розрахунків станом на 12.11.2009р., підписаним двома сторонами, підтверджено, що за період з 14.01.2009р. по 11.11.2009р. відповідач сплатив 14119,27грн., у зв»язку з чим позивач відмовився від позову.

Проте, слід зазначити, як вбачається із матеріалів справи, станом на 18.08.2009р.( на момент подання позову) існувала заборгованість відповідача в сумі 700,00грн. ( 10578,51 -9878,51) Ця заборгованість була сплачена відповідачем 25.08.2009р.та 07.09.2009р., тобто, після звернення позивача з позовом до суду.

В листі позивача за вих.№666 від 20.05.09року, який адресований відповідачеві, позивач вимагає звільнити орендоване приміщення в 3-х денний термін. Однак, доказів надсилання (надання) відповідачеві вказаного листа, позивач суду не подав. Відповідач стверджує, що такого листа не отримував, лист на адресу відповідача не надходив.

Крім того, судом встановлено, що наказом Державного секретаря Міністерства оборони України від 26.06.2003р. № 28 перейменовано Державне підприємство МОУ «Львівський ремонтно-механічний завод»у державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод», умовне найменування військової частини А 1565 анульоване. З 01.10.2004р.в ЄДР значиться державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод».

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 ЦК України). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ст.760 ЦК України).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В силу ст.78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду заяві, яка підписується позивачем.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Подана позивачем заява про відмову від позову в частині стягнення 3038,15грн. заборгованості відповідає вимогам ст.78 ГПК України, та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що в частині стягнення заборгованості по орендній платі та комунальних платежах відмову позивача від позову належить прийняти, провадження у справі належить припинити.

До прийняття відмови позивача від позову, судом роз’яснені наслідки припинення провадження у справі у зв’язку з прийняттям судом відмови позивача від позову, передбачені частиною 2 ст.80 ГПК України, а саме: у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

В задоволенні позовних вимог про повернення майна та виселення відповідача з орендованого приміщення належить відмовити з наступних підстав.

Термін дії договору №1/65-02 від 01.03.2002року встановлено до 31.12.2002року. Згідно із поданими суду додатковими угодами термін дії вказаного договору неодноразово продовжувався. Так згідно із додатковою угодою №6 від 28.12.2007року до договору №1/65-02 від 01.03.2002року дію договору продовжено на 12 місяців, до 31.12.2008року.

Згідно із п.10.5 договору №1/65-02, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно із ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Статтею 17 ЗУ „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач не повідомив відповідача про припинення договору оренди у встановлений законом та договором строк, заперечень проти користування в 2009році відповідачем орендованими приміщеннями позивач йому не надсилав та не надавав.

Більш того, матеріалами справи підтверджено, що за 2009рік відповідач сплачував орендну плату за договором оренди та платежі за договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, які позивач приймав, що свідчить про підтвердження позивачем дії договору оренди на 2009 рік .

Відтак, договір оренди нежитлового приміщення № 1/65-02 від 01.03.2002р. вважається продовженим на 12 місяців, тобто, до 31.12.2009р.

Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст.525 ЦК України).

За таких обставин вимоги позивача про повернення майна та виселення відповідача з орендованих приміщень є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Крім того, судом встановлено, що позивач подав позов до суду 18.08.2009р., сплативши платіжним дорученням №503 від 11.08.2009р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00грн. Проте, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при поданні позову до господарського суду з 13.08.2009р підлягали до сплати в сумі 236,00грн. Отже, зайво сплачені витрати в сумі 79,00грн. належить повернути позивачеві.

З огляду на те, що в частині стягнення заборгованості спір виник з вини відповідача, то судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі боргу, яка існувала станом на день звернення з позовом до суду.

Решта судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 47, 47/1, 49, 69, 78, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог про повернення по акту приймання-передачі орендованого майна – нежитлового приміщення у нежитловому будинку площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом із зоною обслуговування по 5м по периметру будівлі) площею 108м.кв., інвентарний номер 1051, яке розміщене за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73, та про виселення з орендованого майна - нежитлового приміщення у нежитловому будинку площею 54,75м.кв., на земельній ділянці (разом із зоною обслуговування по 5м. по периметру будівлі) площею 108м.кв., інвентарний номер 1051, за адресою м.Львів, вул.Стрийська,73, відмовити.

2. В частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 3038,15грн. відмову позивача від позову прийняти, провадження у справі припинити.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Куратор”, ідентифікаційний код 23965763, адреса: 79053, м.Львів, вул.Володимира Великого,35А/70, на користь Державного підприємства „Львівський бронетанковий ремонтний завод”, ідентифікаційний код 07985602, адреса: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 73 - 55,78грн. державного мита та 64,53грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати, після набрання рішенням законної сили.

4.          Видати Державному підприємству „Львівський бронетанковий ремонтний завод”, ідентифікаційний код 07985602, адреса: 79031, м.Львів, вул.Стрийська, 73, довідку на повернення з державного бюджету зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 79,00грн.

Суддя