Рішення № 7085988, 10.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.09                                                                                 Справа № 4/127

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ

до Спеціалізованого приватного підприємства Луганської фірми з обслуговування сільського господарства з захисту рослин "Агрозахист", м. Луганськ

про стягнення 11467 грн. 73 коп.

Суддя: Батюк Г.М.

За участю секретаря судового засідання: Черної І.М.

У присутності представників сторін:

від позивача - Петренко В.О., довіреність б/н від 10.11.08;

від відповідача - Пантєлєєв В.Г., довіреність № 1 від 10.12.09.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 7574 грн. 92 коп., штрафу у сумі 1136 грн. 24 коп., пені у сумі 901 грн. 52 коп., інфляційних нарахувань у сумі 768 грн. 62 коп. та 15 % річних у сумі 1086 грн. 43 коп., відповідно до договору поставки № Ап-10-0003 від 18.01.2008.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву, зданого у засіданні суду 10.12.2009, позовні вимоги визнав частково, у сумі основного боргу у розмірі 7574 грн.92 коп., за отриманий товар відповідно до накладної № Ап-10-0001 від 18.01.2008.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд –

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем (далі –«Продавець») та відповідачем (далі- «Покупець») відповідачу був укладений договір поставки № Ап-10-0003 від 18.01.2008, відповідно до вказаного договору позивач зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати й оплатити наступні засоби захисту рослин, надалі - Товар ( п.1.1 договору) (а.с.11,12).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначеному в пункті 1.2 даного договору з урахуванням положень п.1.3 договору, в наступні строки –не пізніше 01.09.2008.

Згідно п. 5.2 договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару

( порушенням пункту 2.1 даного договору)відповідно до діючого законодавства України сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку застосовується ставка НБУ, що діє на період нарахування пені. Нарахування пені здійснюється з дня прострочення, але покупець має право застосувати штрафну санкцію лише у випадку прострочення оплати покупцем понад 30 днів.

Пунктом 5.3 договору, передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов’язання повинне було бути виконано.

Відповідно до п. 5.4 договору, у випадку прострочення зобов’язань, передбачених пунктами 2.1 даного договору, більш ніж 30 днів покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків від ціни договору.

Згідно ст.5.5договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі п’ятнадцяти відсотків. З дня закінчення строків оплати, передбачених пунктами 2.1 даного договору, вважається, що покупцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.

На виконання умов договору № Ап-10-0003 від 18.01.2008 позивач, поставив відповідачу товар за видатковою накладною № Ап-10-0001 від 18.01.2008 на загальну суму 7574 грн. 92 коп.(а.с.12).

Відповідно до п.2.1 договору відповідач зобов’язаний сплатити позивачу за поставлений товар не пізніше 01.09.2009, але відповідач зобов’язання перед позивачем не виконав, тому за ним утворився борг у сумі 7574 грн. 92 коп.

Свої зобов’язання відповідач не виконав, оплату за поставлений товар не провів, тому позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 7574 грн. 92 коп.

За порушення п. 5.2 договору позивачем нарахована відповідачу пеня за прострочення платежу у розмірі 901 грн. 52 коп. за період з 02.09.2008 по 02.03.2009.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Так, за порушення вимог п. 5.5 договору поставки № Ап-10-0003 від 18.01.2008 змінений розмір процентної ставки до 15%, тому позивач нарахував відповідачу 15% річних в сумі 1086 грн. 43 коп. за період з 02.09.2008 по 16.08.2009, інфляційних нарахувань у сумі 768 грн. 62 коп. за період з вересня 2008р. по липень 2009р. (включно).

За порушення зобов’язань щодо розрахунків за поставлену продукцію відповідно до п. 5.4 договору поставки № Ап-10-0003 від 18.01.2008 відповідачу було нараховано штраф у розмірі 1136 грн. 24 коп.

          Відповідач відзивом на позовну заяву вимоги позову визнав частково, а саме у сумі основного боргу.

          Оцінивши за матеріалами справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача богу у сумі 7574 грн. 92 коп., штрафу у сумі 1136 грн. 24 коп., пені у сумі 901 грн. 52 коп., інфляційних нарахувань у сумі 768 грн. 62 коп. та 15 % річних у сумі 1086 грн. 43 коп., відповідно до договору поставки № Ап-10-0003 від 18.01.2008.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків,

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойка ( штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу.

Як вбачається, факт передачі товару позивачем відповідачу не підтверджений матеріалами справи.

Згідно п.1 ст. 664 ЦК України, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцю або надання товару в розпорядження покупця.

Як свідчать матеріали справи, позивач, згідно договору поставки товару № Ап-10-0003 від 18.01.2008, укладеного між позивачем та відповідачем, поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № Ап-10-0001 від 18.01.2008, довіреністю (а.с.12-13) на загальну суму 7574 грн. 92 коп. Відповідач товар отримав, що підтверджено підписом відповідача на вказаній накладній та печаткою його підприємства, але відповідач оплату за поставлений товар не провів .

Таким чином, позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, але відповідач за поставлений товар оплату не провів, тому за ним утворився борг на загальну суму 7574 грн. 92 коп., яка визнана відповідачем у повному обсязі.

Заборгованість відповідача нарахована позивачем обґрунтовано, відповідачем не оспорена та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі у розмірі 7574 грн. 92 коп.

Сума 15% річних у розмірі 1086 грн. 43 коп. за період з 02.09.2008 по 16.08.2009 та інфляційних нарахувань у розмірі 768 грн. 62 коп. за період з вересня 2008 по липень 2009 ( включно) нараховані позивачем обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Суд вважає, за порушення зобов’язань відповідачем щодо розрахунків за поставлену продукцію, відповідно до п. 5.4 договору поставки № Ап-10-0003 від 18.01.2008, штраф у розмірі 1136 грн. 24 коп. нарахований позивачем обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача.

Сума пені у розмірі 901 грн. 52 коп. за період з 02.09.2008 по 02.03.2009 за прострочення платежу в порушення п. 5.2 договору, нарахована відповідачу обґрунтовано та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У судовому засіданні 10.12.2009 за згодою представників сторін оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 546, 655.662,664 ЦК України, ст. ст.173,193 ГК України , ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Спеціалізованого приватного підприємства Луганської фірми з обслуговування сільського господарства з захисту рослин "Агрозахист", вул. Тімірязєва, 1, 25, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 31444569 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", проспект Возз’єднання, 15, м. Київ, код ЄДРПОУ 30262667, борг за поставлений товар у сумі 7574 грн. 92 коп., штрафу у сумі 1136 грн. 24 коп., інфляційних нарахувань у сумі 768 грн. 62 коп., 15 % річних у сумі 1086 грн. 43 коп., пені у розмірі 901 грн. 52 коп., витрати по держмиту у сумі 114 грн. 67 коп. та 236 грн. 00 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –15.12.09.

Суддя                                                             Г.М.Батюк

Пом. судді Ю.А.Зайцева