Рішення № 7085962, 14.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.09                                                                                 Справа № 9/275

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Лері Люкс", м. Луганськ

про стягнення 53 834 грн. 31 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –не прибув,

від відповідача – Решетов Б.П., дов. № 91 від 11.11.09

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "Агросфера", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 23762,51 грн., суми індексації –17989,61 грн., пеню –3261,10 грн. та суму відсотків за товарним кредитом –8821,09 грн. за договором купівлі-продажу № 879-К від 16.04.08 та судові витрати.

Відповідач, ПП "Лері Люкс", відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні, позовні вимоги визнає частково в сумі основного боргу –23762,51 грн., пені –3261,10 грн. та частково відсотків за товарним кредитом у розмірі 0,01%, з рештою позову не згоден з наступних підстав:

Ш          Відповідно до ч. 2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на дату продажу. Заміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 5 цієї статті якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу.

Оскільки спірний договір не містить умови щодо зміни ціни товару, показників, що формують його вартість, посилання позивача на п. 4.6 цього договору, згідно з яким покупець зобов'язаний сплатити проіндексовану суму відповідного платежу у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його курсу на момент підписання договору не можуть бути прийняті до уваги. Крім того, законодавством України не передбачена зміна ціни товару, проданого в кредит, в залежності від валютних курсів.

Крім того, ані спірний договір, ані специфікації до нього не містять посилань на те, що ціна товару, встановлена у гривнях, еквівалентна певній сумі у доларах США, до того ж стягнення індексаційних нарахувань на ціну товару, які обумовлені зміною курсу, законодавством не передбачено.

Ш          Пунктом 4.2 договору передбачено, що товарний кредит з відстрочкою платежу надається на умовах сплати 0,01% річних за користуванням товарним кредитом. Специфікації до договору не містять іншого розміру процентів за користування товарним кредитом.

У зв'язку з цим посилання позивача на п. 7.2 договору щодо нарахування 0,1% за кожний день прострочення оплати за несвоєчасне погашення заборгованості за товарним кредитом є необґрунтованим, оскільки це суперечить умові п. 4.2 договору.

При цьому відповідач звертає увагу на те, що за умовою п. 11.1 договір діє до 31.12.08, тому нарахування процентів за користування товарним кредитом у розмірі 0,1% за кожний день прострочення оплати та нарахування індексації у зв'язку із збільшенням курсу долара США після закінчення дії договору є неправомірним.

Ш          Статтею 233 ГК України передбачено, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Сума боргу відповідача складає 23762,51 грн., пеня та нараховані проценти за прострочення оплати становлять сумарно 12082,19 грн. Відповідач вважає, що вказана сума надмірно велика порівняно із сумою боргу, а збитків позивачу взагалі не було завдано.

Додаткові письмові пояснення відповідача зводяться до наступного:

Ш          Відповідно до ч. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. У свою чергу ст. 536 ЦК України передбачає, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ш          Таким чином, стверджує відповідач, ч. 5 ст. 694 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачає саме сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, як самостійний вид цивільно-правової відповідальності, а не сплату процентів за користування товарним кредитом. Разом з тим, за умовами спірного договору між позивачем та відповідачем сплата процентів за користування чужими грошовими коштами не передбачена.

Ш          Щодо валюти зобов'язання, то відповідно до вимог ст. 198 ГК України грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, коли суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Тобто мова йде про імпортну складову у структурі ціни товару. Відповідач наполягає, що ані спірний договір, ані жодна із специфікацій до нього, не містять в собі посилань на те, що ціна товару, встановлена у гривнях, еквівалентна або встановлена у певній сумі у доларах США.

В обгрунтування позову позивач посилається на вищезгаданий договір купівлі-продажу № 879-К від 16.04.08, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у власність товар на суму 40828,13 грн. та зобов'язався його оплатити на умовах, вказаних у відповідних специфікаціях шляхом перерахування суми передплати у розмірі, вказаному у специфікації, а на залишок заборгованості позивач надав товарний кредит з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2008 року.

Відповідач частково виконав умови договору та перерахував передплату на загальну суму 17065,62 грн., як зазначив позивач, таким чином сума боргу станом на 02.10.09 складає 23762,51 грн.

За п. 4.5 договору щодо оплати товару та нарахованих процентів у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж 2% позивачем станом на 02.10.09 нарахована сума індексації у розмірі 17989,61 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору позивачем нарахована пеня у розмірі 3261,10 грн. за період з 25.10.08 по 23.04.09 з урахуванням кожної окремої поставки товару.

За умовою п. 7.2 договору за несвоєчасне погашення заборгованості за товарним кредитом, з дати виникнення простроченої заборгованості позивач на суму боргу нарахував проценти за користування товарним кредитом, виходячи з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення, які станом на 02.10.09 складають 8821,09 грн. за період з 25.10.08 по 02.10.09.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 879-К від 16.04.08, за яким позивач (продавець) передав, а відповідач (покупець) прийняв у власність товар (засоби захисту рослин) на суму 40828,13 грн. та зобов'язався його оплатити на умовах, вказаних у відповідних специфікаціях:

·          № 1 від 16.04.08 на суму 7645,24 грн.: передплата 10% –764,52 грн. до 19.04.08,

·          № 2 від 18.04.08 на суму 16119,60 грн.: передплата 20% –3223,92 грн. до 19.04.08,

·          № 3 від 23.04.08 на суму 3202,89 грн.: передплата 10% –320,29 грн. до 25.04.08,

·          № 5 від 29.04.08 на суму 2962,40 грн.: (без передплати) –до 30.05.08,

·          № 7 від 24.06.08 на суму 10898,0 грн.: передплата 20% –2179,60 грн. до 29.06.08

шляхом перерахування суми передплати у розмірі, вказаному у специфікації, а на залишок заборгованості за умовою п. 4.2 договору позивач надав товарний кредит у розмірі 0,01% річних з відстрочкою платежу до 25 жовтня 2008 року, загальна сума якого склала 34339,80 грн.

Таким чином, до 25.10.08 відповідач мав сплачувати 0,01% річних на суму товарного кредиту у розмірі 34339,80 грн.

На рахунок позивача отримано від відповідача кошти на загальну суму 17065,62 грн. за період з 26 лютого по 21 листопада 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до 25.10.08 були сплачені суми, у т.ч.:

Ш          до 19.04.08 (з 26.02.08 по 16.04.08) –3529,05 грн., повинно бути сплачено 3988,46 грн. за специфікаціями №№ 1 та 2,

Ш          до 25.04.08 –не сплачено, повинно бути сплачено 320,29 грн. за специфікацією № 3,

Ш          до 30.05.08 (з 29.04.08 по 28.05.08) –5356,97 грн., повинно бути сплачено 2962,40 грн. за специфікацією № 5,

Ш          до 29.06.08 (сплачено 26.06.08) –2179,60 грн., повинно бути сплачено 2179,60 грн. за специфікацією № 7.

разом –11065,62 грн., крім того, ще 21.11.08 та 10.12.08 в загальній сумі 6000,0 грн., всього зараховано позивачем 17065,62 грн.

Згідно з наведеними розрахунками позивач нарахував суму боргу станом на 02.10.09 у розмірі 23762,51 грн., з яким відповідач погодився.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях та у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більш ніж 2% порівняно з датою на момент підписання договору, відповідач зобов'язаний сплатити проіндексовану суму відповідного платежу за договором за відповідною формулою.

За розрахунком позивача, наведеним у позовній заяві, станом на 02.10.09 сума індексації повинна складати 17989,61 грн.

Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, якщо відповідач прострочив виконання зобов’язання і не здійснив оплату товару у встановлений договором термін, позивач вправі вимагати оплату товару і після спливу терміну платежу, визначеного договором.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності підстав для зміни ціни, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 2 статті 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до пункту 3.2. Договору загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій, підписаних в рамках цього договору, які є його невід’ємною частиною.

Специфікації підписані в рамках спірного договору та передбачають асортимент, кількість, умови оплати, а також вартість товару, як у іноземній валюті (долар США) так і у грошовій одиниці України - гривні (по курсу на дату підписання договору).

Частиною 2 статті 694 ЦК України передбачено, що товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 3 ст. 691 ЦК України якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Враховуючи, що факт зміни ціни на товар передбачений частиною 3 статті 691 ЦК України, пунктом 4.6 договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники які зумовлюють зміну ціни на товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Виходячи з наведених норм, суд погоджується з доводами позивача про те, що за своєю юридичною природою нарахована позивачем індексація є сумою основного боргу та зменшенню на вимогу відповідача не підлягає.

З огляду на це, а також виходячи з того, що умови індексації суми боргу визначені сторонами в укладеному між ними договорі, який, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов’язковим для виконання сторонами, суд вважає, що нарахована позивачем індексація у розмірі 17989,61 грн. (розрахунок на а.с. 5) не суперечить умовам договору та ґрунтується на нормах матеріального права.

Таку позицію висловив й Вищий господарський суд у постанові від 30.06.09 по справі № 16/2/09 (а.с. 60 –62).

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення термінів оплати у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення.

За цієї умови позивачем нарахована пеня у розмірі 3261,10 грн. за період з 25.10.08 по 23.04.09 з урахуванням кожної окремої поставки товару згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві (а.с. 5 –6), з яким суд погоджується та проти якого відповідач не заперечує.

Щодо нарахування процентів за користування товарним кредитом у розмірі 0,1% за кожний день прострочення оплати.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, з дати виникнення простроченої заборгованості на суму боргу нараховуються проценти за користування товарним кредитом, виходячи з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення.

За цією умовою позивачем станом на 02.10.09 нараховані відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 8821,09 грн. за період з 25.10.08 по 02.10.09 згідно з розрахунком, наведеним у позовній заяві (а.с. 7 –8), з яким суд погоджується.

Вирішуючи цей спір, суд виходив з того, що відповідно до п. 5 ст. 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд звертає увагу на те, що договір передбачає як нарахування процентів за користування товарним кредитом –правомірне користування (п. 4.3 договору) так і процентів за несвоєчасне погашення товарного кредиту – прострочене користування (п. 7.2 договору), які є самостійною санкцією.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ПП "Лері Люкс", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріата Донбасу, 20/44, код 33181696, на користь позивача, ТОВ "Агросфера", 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код 31320991, суму основного боргу у розмірі 23762,51 грн., суми індексації –17989,61 грн., пеню –3261,10 грн. та суму відсотків за товарним кредитом –8821,09 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –538,34 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 15.12.09.

Суддя                               А.Г.Ворожцов