Постанова № 70857832, 04.12.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.06.2017р. по справі за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій в порядку виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 року по справі № 638/16215/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача ОСОБА_2, звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова із заявою, в якій просив:

- визнати протиправними бездіяльності (дій), вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області - відповідачем на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 по справі № 638/16215/16-а яка полягає в зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 85 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 20.09.2015 року;

- визнати не чинним перерахунок пенсії з 20.09.2015 року за пенсійною справою №2003004666 від 18.05.2017 р. та розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №2003004666 від 17.05.2017 р.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 20.09.2015 року перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1пенсію обчисливши розмір пенсії 85% грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року.

- зобов'язати відповідача подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України).

В обґрунтування вимог вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області безпідставно під час проведення перерахунку розмір пенсії на виконання постанови суду від 24.04.2017 року розраховувався виходячи з 70% грошового забезпечення, в той час як на момент призначення пенсії позивач мав право та отримував пенсію в розмірі 85% грошового забезпечення.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.06.2017 року заяву ОСОБА_2 в порядку ст. 267 ч.9 КАС України задоволено частково.

Визнано не чинним перерахунок пенсії з 20.09.2015 року за пенсійною справою №2003004666 від 18.05.2017 р. та розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №2003004666 від 17.05.2017р.

В іншій частині вимог відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, представником позивача ОСОБА_2 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник позивача просив скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.06.2017 року в частині відмови в задоволенні вимог в частині яка оскаржується та прийняти нову постанову в частині яка оскаржується, якою задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просила скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.06.2017 року в частині задоволених вимог та прийняти в цій частині нову, якою відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 року по справі №638/16215/16-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.10.2017 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання права на призначення та отримання пенсії за вислугу років, визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити певні дії.

Визнано за ОСОБА_1 право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо повернення без виконання довідки відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.09.2016 року № 554.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1 в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 20.09.2015р. з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.09.2016 року № 554.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 20.09.2015 року в розмірі який, обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сплачений судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 551грн. 20 коп.

Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму зайво сплаченого судового збору відповідно до платіжного доручення № 68728 від 13.03.2017 року у розмірі 606 грн. 32 коп.

Як з'ясовано судом, підтверджується наявними у справі доказами, позивач з 01 квітня 2009 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», перебуває на обліку в ГУПФУ Харківській області в розмірі 85 % грошового забезпечення.

На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 по справі №638/16215/16-а ГУПФУ здійснило перерахунок розміру пенсії позивачу з 20.09.2015 року що підтверджується перерахунком пенсії з 20.09.2015 р. за пенсійною справою.

Згідно зазначеного перерахунку пенсії розмір пенсії обчислено в розмірі 70% грошового забезпечення з 20.09.2015р.

Тобто, підставою звернення представника заявника до адміністративного суду в порядку ч.9 ст.267 КАС України стало на його думку протиправне зменшення основного розміру пенсії з 85% на 70 % грошового забезпечення.

Задовольняючи частково заяву представника позивача ОСОБА_2 в порядку ч. 9 ст. 267 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що ГУПФУ в Харківській області, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів наявності підстав для зменшення розміру пенсії позивачу з 85 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення. Враховуючи наведене у ГУПФУ в Харківській області не має підстав нараховувати та виплачувати позивачу доплату у розмірі 70% грошового забезпечення замість 85 % грошового забезпечення в зв'язку з чим є незаконними з моменту прийняття перерахунок пенсії з 20.09.2015 року за пенсійною справою №2003004666 від 18.05.2017 р. та розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №2003004666 від 17.05.2017р. Відмовляючи в задоволенні решти вимог заяви, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Колегія суддів частково погоджується з даними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Згідно з ч.1, 2 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.14 КА України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положеннями ст. 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

За приписами ст. 257 КАС України, примусове виконання судових рішень адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконання судового рішення є завершальна стадія судочинства.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов'язок виконати постанову, що набрала законної сили виникає з моменту набрання такою постановою законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 року по справі №638/16215/16-а є обов'язковою до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від 10 до 30 мінімальних заробітних плат.

Отже, ст. 267 КАС України передбачено чітку послідовність порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, у випадку невиконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, спочатку суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; у разі неподання такого звіту або неналежного його виконання, судом розглядається питання про накладання штрафу на такий суб'єкт.

Відповідно до ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України визначено спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

З матеріалів справи вбачається, що підставою звернення представника заявника ОСОБА_2 до адміністративного суду в порядку ч.9 ст.267 КАС України стало невиконання головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області судового рішення, що порушує право позивача на соціальний захист гарантоване Конституцією України та спеціальним законодавством, яким є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що позивач з 01 квітня 2009 року було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 85 % грошового забезпечення.

Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; (Пункт "а" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3946-12 від 04.02.94).

Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції від 08.06.2014 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43) .

У зазначеній редакції положення Закону № 2262-XII були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, що діяла на дату призначення позивачу пенсії та подальших перерахунках, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи наведені нормативно-правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки перерахунок пенсії позивачу здійснювався на виконання постанови суду, якою відновлено порушене право пенсіонера на пенсію в більшому розмірі ніж призначена, то застосування відповідачем при перерахунку пенсії положень ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, яка була чинна на час перерахунку пенсії позивачу на виконання постанови суду - 10.05.2017року, суперечить нормам чинного законодавства, тому що право на пенсію у громадянина виникає не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Розгляд справи в порядку ст. 267 КАС України в окремому провадженні не вливає на правильне вирішення питання по суті.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій відповідача вчинених на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 по справі № 638/16215/16-а яка полягає в зменшенні розміру пенсії з 85 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 20.09.2015 року, та як наслідок обґрунтованості заявленої частини позовних вимог.

Також, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту права позивача буде зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 20.09.2015 року перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію обчисливши розмір пенсії 85% грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року.

Разом з тим, оскільки колегією суддів не встановлено обставин, що могли б свідчити про невиконання відповідачем рішення суду за наслідком розгляду заяви представника позивача, яке підлягає обов'язковому виконанню, то вважає відсутніми правові підстави для зобов'язання відповідача подати протягом десяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 267 КАС України.

Відповідно до ч. 9 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

З аналізу ч. 9 ст. 267 КАС України слідує, що у разі вчинення суб'єктом владних повноважень - відповідачем дій чи бездіяльності, а також прийняття рішень на виконання постанови суду які порушують права позивача підтверджені такою постановою суду, то позивач на користь якого ухвалено постанову суду має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправним и таких рішень та бездіяльності.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.06.2017р. не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до ч.2 ст. 205 ст. 202 КАС України підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.06.2017р. по справі № 638/16215/16-а скасувати в частині відмови в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій в порядку виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 року щодо визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними бездіяльності (дій), вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області - відповідачем на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2017 по справі № 638/16215/16-а яка полягає в зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 85 % грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 20.09.2015 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 20.09.2015 року перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію обчисливши розмір пенсії 85% грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово - економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.09.2016 року № 554, здійснити виплату суми перерахунку, починаючи з 20.09.2015 року.

В іншій частині постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 27.06.2017р. по справі №638/16215/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлений 11.12.2017 р.