Ухвала суду № 70857640, 07.12.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНИВАЮГ» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОНИВАЮГ» (далі - ТОВ «АГРОНИВАЮГ») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - Баштанська ОДПІ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с.39-40), просило:

- визнати неправомірними дії щодо виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування;

- скасувати рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування від 09 грудня 2016 року №2/14-20-08;

- зобов'язати поновити у вказаному реєстрі;

- стягнути 88 512,00 грн. збитків.

В обґрунтування позову зазначено про порушення суб'єктом владних повноважень вимог статті 209 Податкового кодексу України, оскільки з боку позивача не було встановлено перевищення поставки несільськогосподарських товарів/послуг, питома вага яких перевищує 25 відсотків всіх поставлених товарів/послуг.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав неправомірними дії Баштанської ОДПІ щодо виключення ТОВ «АГРОНИВАЮГ» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та скасував рішення від 08 грудня 2016 року № 2/14-20-08.

В решті позову відмовив.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального права, Баштанська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про місце, день та час судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог ст. 197 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена на наступних підставах.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що з 29 жовтня 2015 року позивач зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності та є платником податку на додану вартість, а з 01 вересня 2016 року був зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства.

Відповідачем, на підставі податкової інформації №6702/14-20-14-31/40090629 від 08 грудня 2016 року, встановлено, що ТОВ «АГРОНИВАЮГ» як новостворений суб'єкт господарювання, протягом вересня-жовтня 2016 року мало сукупну вартість всіх товарів (послуг) 0 гривень, у тому числі сільськогосподарських товарів (послуг), на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування - 0 відсотків, що не перевищує 75 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг).

Жодних перевірок, за результатами яких би приймалися акти про те, що підприємство не відповідає критеріям сільськогосподарського підприємства, контролюючим органом не проводилося та відповідно податкові повідомлення-рішення не приймалися

09 грудня 2016 року Баштанська ОДПІ, керуючись пп. «а» п.209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, винесла рішення №2/14-20-08 про виключення ТОВ «АГРОНИВАЮГ» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а.с.9).

У даному рішенні вказано, що дата, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником податку на додану вартість на загальних підставах є 01 вересня 2016 року.

Підставою для задоволенні судом першої інстанції вимоги про визнання неправомірними дій та скасування рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, стало те, що головним критерієм для таких дій є перевищення таким суб'єктом 25 відсотків поставки несільськогосподарських товарів/послуг від вартості всіх поставлених товарів.

Оскільки питома вага всіх поставлених товарів позивача дорівнює 0 грн., спірне рішення, на думку суду першої інстанції, повинно бути скасовано.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про поновлення в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість, суд зазначив, що з 01 січня 2017 року такий режим у зв'язку зі змінами, внесеними в статтю 209 Податкового кодексу України, не існує.

Підставою для відмови ТОВ «АГРОНИВАЮГ» в позові про стягнення збитків стало, на думку суду першої інстанції, відсутність причинного зв'язку між неправомірними діями суб'єкта владних повноважень та понесеними збитками.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає його законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Відповідно до п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду.

Згідно з п.209.11 Податкового кодексу України, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

б) контролюючий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею.

ТОВ «АГРОНИВАЮГ» декларувало в спірному періоді - 0% сільськогосподарських товарів та 0% несільськогосподарських.

Обґрунтовуючи доводи апеляції Баштанська ОДПІ наполягає на тому, що головним критерієм для виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є встановлення питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг менше 75 відсотків від вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом вересня-жовтня 2016 року.

З таким твердженням апелянта погодитися не можна, позаяк воно суперечить викладеним нормам податкового законодавства, яке встановлює, що головною умовою для виключення платника податків з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є перевищення межі у 25 відсотків поставки несільськогосподарських товарів/послуг від вартості всіх товарів/послуг.

Враховуючи, що ТОВ «АГРОНИВАЮГ» протягом вересня-жовтня 2016 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів/послуг 0 гривень, у тому числі і несільськогосподарських товарів/послуг, позивач не порушив п.209.11 ПК України.

Обов'язково також слід звернути увагу на те, що пунктом 209.12 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що сільськогосподарське підприємство виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у разі, коли: а) підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або про його реєстрацію як платника зазначеного податку на загальних підставах: б) підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах; в) щодо підприємства прийняте рішення про припинення шляхом ліквідації або реорганізації.

Відповідно до пункту 6.13 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року за № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення), в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, у випадку, визначеному пунктом 6.11 цього розділу, не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення перевищення сільськогосподарське підприємство зобов'язане подати до контролюючого органу, в якому воно зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, заяву про зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за формою № 3-РС (додаток 9), а також заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість на загальних умовах за формою № 1-ПДВ.

Згідно з пунктом 6.14 Положення, якщо сільськогосподарське підприємство не подає заяви (заяв) у строки, встановлені пунктом 6.13 цього розділу, та контролюючий орган за результатами документальної невиїзної перевірки (на підставі поданих податкових декларацій), планової або позапланової виїзної перевірки встановить факт перевищення, то незалежно від строку, який пройшов із часу досягнення перевищення, контролюючий орган приймає рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування за формою № 6-РРС (додаток 10). На підставі такого рішення контролюючий орган виключає сільськогосподарське підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, проводить реєстрацію такого підприємства як платника ПДВ на загальних умовах за процедурами перереєстрації.

У цьому випадку дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, датою виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування є дата підписання рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, датою, з якої сільськогосподарське підприємство вважається платником ПДВ на загальних підставах, є перше число місяця, в якому було допущено перевищення.

Таким чином, оскільки контролюючий орган жодних перевірок суб'єкта господарювання з цього приводу не здійснював, він порушив процедуру, яка передбачена для винесення спірного рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Посилання апелянта на податкову інформацію №6702/14-20-14-31/40090629 від 08 грудня 2016 року не може бути прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки така інформація не є підставою для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, оскільки підлягає обов'язковій перевірці та може бути використана під час проведення перевірки та складання відповідних висновків.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог даної статті, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами існування обставин, які б свідчили, що ТОВ «АГРОНИВАЮГ» не відповідає критеріям, встановленим пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України.

З урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів відповідно до вимог ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОНИВАЮГ» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення збитків - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова