Рішення № 7085697, 06.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/52806.11.09 За позовом Приватного підприємства «Раціоналізатор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»

про стягнення 169 289,06 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Ібрагімов М.І. - предст. за довір. №01/06-09 від 02.06.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 06.11.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «Раціоналізатор»до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл» про стягнення з відповідача на користь позивача 169 289,06 грн. заборгованості за Договором поставки № ДО-89 від 03.08.2007р., з яких: сума основного боргу –136 006,87 грн., пені –16 454,97 грн., інфляційні нарахування –14 770,35 грн., 3% річних –2 056,87 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором поставки зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р. було порушено провадження у справі № 35/528, розгляд справи призначено на 16.09.2009р.

В судовому засіданні 16.09.2009р. представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/528 від 19.08.2009р.

Представник позивача підтримав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, зазначене у позовній заяві, та просив суд накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 29, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16, м. Харків, вул. Морозова, 11 та на грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках у банківських установах: ВАТ "СВЕДБАНК" у м. Києві, МФО 300164, р/р №26002074220801; ВАТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Києві, МФО 300335, р/р №260572138, №2600015557; Обласна дирекція ВАТ "РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" у м. Донецьк, МФО 335076, р/р 26006126676000; ВАТ "ВІЕЙБІ БАНК" у м. Києві, МФО 380537, р/р №26001262400169; Перша Київська філія ВАТ "ВІЕЙБІ БАНК" у м. Києві, МФО 321637, р/р 26001300138865; ВАТ "ВТБ БАНК" в м. Києві, МФО 321767, р/р №26002301014299; ВАТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001, р/р №26004000266061.

Відповідач в судове засідання 16.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/528 від 19.08.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 16.09.2009р. відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, як безпідставного та необґрунтованого, та, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.10.2009 року.

05.10.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли уточнення та доповнення до позовної заяви.

В судовому засіданні 05.10.2009р. представник позивача підтримав уточнення та доповнення до позовної заяви та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 180155,10 грн., з яких: 136006,87 грн. –сума основного боргу, 14770,35 грн. –сума нарахованого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, 3264,56 грн. –3% річних, 26113,32 грн. –пеня за весь час прострочення зобов’язання, та стягнути судові витрати.

Відповідач в судове засідання 05.10.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/528 від 19.08.2009р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 05.10.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.11.2009 року.

Ухвалою заступника голови Господарського суду м. Києва від 14.10.2009р. було продовжено строк вирішення спору у справі № 35/528 на один місяць (до 14.11.2009р.).

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розгляд справи № 35/528, призначеної до слухання на 02.11.2009р., було перенесено на 06.11.2009р.

В судовому засіданні 06.11.2009р. представник позивача надав оригінали документів для огляду, підтримав уточнення позовних вимог та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 06.11.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/528 від 19.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 16.09.2009р., 05.10.2009р. та 06.11.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2007 року між Приватним підприємством «Раціоналізатор»(далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(далі-відповідач) було укладено Договір поставки № ДО-89 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору поставки (п. 1.1.) постачальник (позивач) зобов’язався протягом терміну дії цього Договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід’ємною частиною цього Договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 6.2. Договору було встановлено, що покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно до підписаного сторонами Протоколу розбіжностей до Договору поставки узгоджена редакція пункту 6.2. Договору була викладена сторонами у наступній редакції: «Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 10 календарних днів з моменту отримання товару».

Позивач згідно Специфікації до Договору поставки на виконання умов Договору поставки № ДО-89 від 03.08.2007р. поставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними (копії в матеріалах справи) на загальну суму 218006,87 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаним сторонами станом на 01.01.2009р. Актом звірки взаємних розрахунків за грудень 2008р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 136006,87 грн.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару згідно товарно-транспортних накладних та ґрунтуються на Договорі поставки № ДО-89 від 03.08.2007р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 136 006,87 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 6 500,09 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 14 770,35 грн., 3% річних –3 264,56 грн.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 26 113,32 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.2. Договору поставки було встановлено, що у випадку затримки оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови Договору поставки, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано пеню в розмірі 26 113,32 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 136 006,87 грн., пені в розмірі 26 113,32 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 14 770,35 грн., 3% річних в розмірі 3 264,56 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413, р/р 26002074220801 в ВАТ «Сведбанк»у м. Києві, МФО 300164) на користь Приватного підприємства «Раціоналізатор»(84627, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Пушкінська, 35, кв. 8, код ЄДРПОУ 24071163, р/р 2600055588 в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 136 006,87 грн. (сто тридцять шість тисяч шість гривень 87 коп.) –заборгованості за поставлений товар, 26 113,32 грн. (двадцять шість тисяч сто тринадцять гривень 32 коп.) –пені, 14 770,35 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 35 коп.) –інфляційних нарахувань, 3 264,56 грн. (три тисячі двісті шістдесят чотири гривні 56 коп.) –3% річних, 1 801,55 (одну тисячу вісімсот одну гривню 55 коп.) –державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 15.12.2009р.