Ухвала суду № 70856635, 05.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2017 рокусправа № 804/54/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі №804/54/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнілайф.ПВ" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо не прийняття як податкової звітності ТОВ "Юнілайф.ПВ" уточнюючих розрахунків з ПДВ за періоди січень 2014 року червень 2016 року із додатками №5, додатками №2 до них; зобовязати прийняти уточнюючі розрахунки з ПДВ ТОВ "Юнілайф.ПВ" за період січень 2014 року червень 2016 року із додатками №5, додатками №2, які подані засобами електронного звязку в електронній формі датою її фактичного отримання, а також відобразити їх показники на особовому рахунку з ПДВ ТОВ "Юнілайф.ПВ" та суму в розмірі 269323,94грн. зарахувати на особистий електронний рахунок ТОВ "Юнілайф.ПВ".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправними дії відповідача

щодо неприйняття як податкової звітності ТОВ Юнілайф.ПВ уточнюючих розрахунків з ПДВ за період січень 2014 року червень 2016 року із додатками № 5, додатками № 2 до них, зобовязав прийняти зазначені уточнюючі розрахунки з ПДВ, подані ТОВ Юнілайф.ПВ засобами електронного звязку в електронній формі, датою їх фактичного прийняття, та відобразити їх показники на особовому рахунку з ПДВ ТОВ Юнілайф.ПВ. У задоволенні позову в частині зарахування на особистий електронний рахунок ТОВ "Юнілайф.ПВ" суми в розмірі 269323,94 грн. суд відмовив.

Не погодившись із постановою суду, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків не може подати уточнюючі розрахунки під час проведення документальних планових перевірок. У серпні 2016 року проводилась планова виїзна перевірка позивача, за результатами якої прийняті податкові повідомлення-рішення №0006021407 від 08.09.2016 року та №0006001407, які оскаржені позивачем у судовому порядку (справа № 804/6618/16). На момент подання позивачем уточнюючих декларацій з ПДВ нараховані відповідачем податкові зобовязання за ті ж податкові періоди знаходились на узгодженні у суді, тому ОДПІ правомірно не прийнято уточнені податкові декларації з ПДВ в якості податкової звітності.

Апелянт, належним чином повідомлений про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 14.11.2017 року, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 (довіреність від 07.06.2017 року) заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Здійснюючи перевірку законності та обґрунтованості оскарженого рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та предявлених позовних вимог, колегія суддів керується приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених належних та допустимих письмових доказів, ТОВ Юнілайф.ПВ засобами електронного звязку на адресу контролюючого органу направлено уточнюючі розрахунки з ПДВ за періоди з січня 2014 року по червень 2016 року із додатками № 5 та № 2 до них, надходження яких підтверджено відповідними електронними квитанціями (т.1 а.с. 10-208). Листом від 16.11.2016 р. № 22485/10/04-10-12-01-17 відповідач повідомив ТОВ Юнілайф.ПВ про те, що уточнюючі розрахунки з ПДВ за періоди з січня 2014 року по червень 2016 року із додатками № 5 та № 2 до них заповнені та надані в порушення ст. 50 та п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (т.1 а.с. 217-218). Листом за вих. №261 від 18.11.2016 року ТОВ Юнілайф.ПВ звернулось до відповідача із заявою про перерахування коштів, згідно якої, позивач просив зайво внесені кошти по ПДВ і які рахуються переплатою на його особовому рахунку по ПДВ зарахувати на електронний рахунок ТОВ Юнілайф.ПВ № 37512000148526 в сумі 269 323, 94 грн., відповіді на яку позивач не отримав (т.1 а.с. 219).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних дій відповідача, оскільки на момент подання позивачем зазначених уточнюючих розрахунків з ПДВ 15.11.2016 року, відповідачем вже було закінчено проведення перевірки ТОВ Юнілайф.ПВ, за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 08.09.2016 р., тобто, завершено процедуру перевірки платника податків з прийняттям остаточного рішення. Крім того, зазначені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року по справі № 804/6618/16, залишенї без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2017 року, зазначені податкові повідомлення-рішення визнані протиправними та скасовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою, чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Таким чином, контролюючий орган, позбавлений права відмовляти платнику податків у прийнятті податкової звітності з інших підстав, ніж передбачено нормами Податкового кодексу України.

Отже, висновок суду першої інстанції про порушення порядку прийняття у позивача податкової звітності та безпідставної відмови у її прийнятті відповідає обставинам справи.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Зобовязавши відповідача прийняти уточнюючі розрахунки з ПДВ, суд першої інстанції обрав належний спосіб відновлення порушених прав, дотримавшись принципу ефективності судового рішення.

Доводи апелянта щодо неможливості подання платником податків уточнюючих розрахунків у звязку із проведенням перевірки та оскарженням податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає неспроможними.

Так, з акту перевірки від 19.08.2016 року №457/04-36-14-01/37252922 вбачається, що період перевірки тривав з 20.07.2016 року по 12.08.2016 року, проте уточнюючі розрахунки податні платником податків до контролюючого органу 14 та 15 листопада 2016 року, що в свою чергу виключає можливість застосування до нього пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України за відсутності направлення податкової звітності у період перевірки. Суд першої інстанції також зазначені доводи не залишив поза увагою та мотивував причини їх неврахування.

Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі №804/54/17 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:А.В. Шлай

Суддя:Т.С. Прокопчук

Суддя:О.О. Круговий