Ухвала суду № 70856630, 06.12.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2017 рокусправа № 804/2410/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1, Закревський, Д.С..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі №804/2410/17 за позовом публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» до Міністерства соціальної політики України, Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області , третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправної бездіяльності та стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

10.04.2017 року Публічне акціонерне товариство Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області, що полягає в не здійсненні перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, виплаченого позивачем у період з червня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 164257 грн. 28 коп.;

- стягнення з Міністерства соціальної політики України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ПАТ Орджонікідзевський ГЗК (ідентифікаційний код 00190928) суму компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, виплаченого позивачем у період з червня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 164257грн. 28коп.

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що 03.03.2017 року підприємством на адресу Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області був направлений ОСОБА_2 про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом за лютий 2016 року на загальну суму 164257 грн. 28 коп.. 09 березня 2017 року позивач отримав лист Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області за вих. № 1561/21 від 09.03.2017 року, яким повідомлялось, що у прийнятті ОСОБА_2 за лютий 2016 року відмовлено у звязку із тим, що відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівникам було проведено у лютому місяці 2016 року, однак, в Державному бюджеті України на 2016 рік відсутня стаття витрат, яка передбачає компенсацію середнього заробітку за попередні роки. Вважаючи такі дії Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області протиправними, та посилаючись на обовязок Міністерства соціальної політики України компенсувати підприємствам витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, просив визнати дії Управління та Мінсоцполітики протиправними та стягнути вказану суму з Міністерства соціальної політики України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.02.2016 року позивач вперше звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області з листом (за вих.100-64 від 15.02.2016р.) про виплату компенсації витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом за лютий 2016 року на загальну суму 164257 грн. 28 коп. до якого було надано ОСОБА_2 про фактично понесені позивачем витрати, погоджений з військовим комісаром Покровського міського військового комісаріату.

Таке звернення обґрунтоване посиланням позивача на ч.3 ст.119 КЗпП України, якою передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом по підприємству від 01.02.2016 року №П-8501971-110 Про поновлення на роботі працівників, звільнених у звязку із призовом на строкову військову службу та увільнення їх від роботи на період призову на строкову військову службу у збройні Сили України, звільнені в період квітня травня 2015 року у звязку із призовом на військову службу 9 працівників були поновлені на роботі та увільнені від виконання своїх службових обовязків, а саме:

1. ОСОБА_3 машиніст насосних установок (наказ про звільнення від 14.04.2015 року № ПП-8514233-п);

2. ОСОБА_4 майстер по ремонту вагонів локомотивно вагонного депо (наказ про звільнення від 19.05.2015 року № ПП-8519661-п);

3. ОСОБА_5 електрослюсар (наказ про звільнення від 14.04.2014 року № ПП-8514108-п);

4. ОСОБА_6 сепараторщік (наказ про звільнення від 22.05.2015року № ПП-8520231-п) ;

5. ОСОБА_7 механік (наказ про звільнення від 13.04.2015 року № ПП-8513914-п);

6. ОСОБА_8 електрослюсар (наказ про звільнення від 12.05.2015 року № ПП-8518263-п);

7. ОСОБА_9 електрогазосварщик (наказ про звільнення від 20.04.2015 року № ПП-8514826-п);

8. ОСОБА_10 електрогазосварщик (наказ про звільнення від 14.05.2015 року № ПП-8518830-п);

9. ОСОБА_11 електрогазосварщик (наказ про звільнення від 24.04.2015 року № ПП-8516313-п).

В лютому 2016 року ПАТ Орджонікідзевський ГЗК у звязку із поновленням на роботі вказаних працівників було фактично витрачено на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період 164257 грн.28 коп. за період з червня 2015 р. по грудень 2015 р., що підтверджується платіжними відомостями та банківськими виписками.

Судом встановлено, що звернення позивача від 18.02.2016 року разом із ОСОБА_2 про фактично понесені позивачем витрати, було повернуто Управлінням праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області без опрацювання у звязку із відсутністю в Законі України Про Державний бюджет України на 2016 рік видатків на компенсацію роботодавцям середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період за 2015 рік.

Судом також встановлено, що позивач 03.03.2017 року знову звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області із листом про виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період за 2015 рік, до якого було залучено ОСОБА_2 про фактично понесені позивачем в лютому 2016 року витрат, погоджений з військовим комісаром Покровського міського військового комісаріату у розмірі 164257 грн.28 коп. Листом від 09.03.2017 року за вих. № 1561/21 відповідачем ОСОБА_2 було повернуто на адресу позивача мотивуючи це тим, що відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівників було проведено у лютому 2016 року, проте у Держбюджеті на 2016 рік відсутня така стаття витрат, як компенсація середнього заробітку за попередні роки.

Не погоджуючись із підставами відмови у виплаті компенсації у розмірі 164257 грн.28 коп., позивач звернувся до суду із позовом.

Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції виходив з того, що оскільки нормами ст. 119 Кодексу законів про працю України в 2016 році було передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і у фізичних осіб підприємців, в яких вони працювали на час призову, а в Державному бюджеті України на 2016 рік не було передбачено видатків щодо компенсації витрат таким підприємствам середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області щодо не здійснення компенсацій з Державного бюджету України суми, виплаченої середньої заробітної плати в лютому 2016 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016), на час виконання державних або громадських обовязків, якщо за чинним законодавством України ці обовязки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (ч. 1).

Працівникам, які залучаються до виконання обовязків, передбачених законами України Про військовий обовязок і військову службу і Про альтернативну (невійськову) службу, Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів (ч. 2 ст. 119 КЗпП України).

За працівниками, призваними на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і у фізичних осіб підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок Державного бюджету України відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (ч. 3 ст. 119 КЗпП України).

Компенсація середньої заробітної плати підприємствам, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 (далі Порядок № 105).

Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 2501350 Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Обчислення середньої заробітної плати у випадку залучення працівників до виконання військових обовязків викладено у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п.2 вищезазначеного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана виплата.

Відповідно до п. 4 Порядку № 105 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та яка діяла до 14.04.2017 року) було передбачено, що для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету заробітку за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених актів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2. Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм з бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

Встановлені обставини справи свідчать, що ПАТ Орджонікідзевський ГЗК у квітні та травні 2015 року було звільнено 9 осіб у звязку з призовом їх до лав Збройних Сил України па строкову військову службу на підставі Указу Президента України від 17.02.2015 № 88/2015 Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році.

У лютому 2016 року всіх працівників було поновлено на роботі із виплатою їм середнього заробітку за весь час від моменту призову та подано звіт до управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради про виплату середньої заробітної плати за період, коли вказані працівники були звільнені, у сумі 164257грн.28коп.

Також, встановлені обставини свідчать, що нарахування та виплати середнього заробітку вищезазначеним працівникам за період з квітня-травня 2015 року по лютий 2016 року жодного разу не були здійснені.

Працівників було поновлено на роботі наказом від 01.02.2016 р. № П-8501971-110 і всі розрахунки з ними фактично були здійснені позивачем у лютому 2016 році.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що протягом 2015 року Позивач щомісяця співпрацював з Управлінням щодо отримання компенсації фактичних витрат на виплату середнього заробітку іншим мобілізованим працівникам та отримав кошти за квітень - грудень 2014 року, січень - листопад 2015 року. Згідно платіжного доручення від 03.05.2017 р. позивачу відшкодовано кошти за грудень 2015 р. (звіт наданий позивачем у січні 2016р.). Тобто, по здійсненим фактичним витратам у 2014-2015 році позивач отримував компенсацію у повному обсязі відповідно до наданих звітів.

Відтак, підстави для стягнення в рахунок позивача коштів на відшкодування нарахованої та виплаченої заробітної плати 9 працівників за період червень грудень 2015 року відсутні, оскільки позивачу було складено відповідні кошти.

Суд зазначає, що у звязку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №911 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 та численними зверненнями підприємств, установ і організацій щодо соціальних гарантій громадян України, призваних на строкову військову службу, прийнятих на військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації, під час особливого періоду, структурним підрозділам облдержадміністрацій з питань соціального захисту населення (Департаментам соціального захисту населення облдержадміністрацій) з метою безумовного виконання положень вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України Мінсоцполітики доручило організувати прийом звітів про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно з додатком 1 до Порядку (в тому числі за 2014 рік) та забезпечення заходів щодо повного використання коштів за бюджетною програмою 2501350.

Для забезпечення виплати компенсації у грудні 2015 року Мінсоцполітики запропонувало структурним підрозділам облдержадміністрацій з питань соціального захисту населення подати до 14 грудня 2015 року відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплачу компенсації середнього заробітку згідно додатком 3 до Порядку.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 р.№ 911-VІІ (вступив в дію з 01.01.2016 р.) у новій редакції викладено частини 3 та 4 статті 119 КЗпП України. Цими нормами встановлено гарантії мобілізованих працівників. Основні гарантії залишились без змін. А саме, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Відбулася зміна в джерелі фінансування середнього заробітку, який у 2016 році мали зберігати, а отже, нараховувати і виплачувати суми повинні роботодавці (отримані розяснення від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації листом від 27.01.2016 р. № 378/0/192-16 та доведена підприємствам, установам, організаціям листом управління від 01.02.2016 р. № 642/21).

Відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівникам підприємством було проведено у лютому місяці 2016 року. З 1 січня і до кінця 2016 року компенсація середнього заробітку із бюджету законодавством не передбачена, в Законі України Про Державний бюджет України на 2016 рік була відсутня така стаття витрат Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік Міністерству соціальної політики України, як головному розпорядникові бюджетних коштів, для компенсації підприємствам, установам й організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014- 2015 рр., передбачено видатки за бюджетною програмою 2501350 Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014- 2015 роки обсягом 233,1 млн. грн. Роботодавці які не одержали у 2015 році у повному обсязі компенсації з державного бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу на особливий період за 2014-2015 рр. мають можливість одержати її за рахунок коштів Державного бюджету України на 2017 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 254 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105 (набрання чинності 14.04.2017 року) до Порядку виплати компенсації за 2014-2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам-підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом були внесені зміни щодо виплат компенсації за 2014 2015 року.

Так, п. 1 Порядку № 105 передбачено, що виплата компенсації за 2014 -2015 роки здійснюється за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті за програмою Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 2015 роки.

Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік Міністерству соціальної політики України, як головному розпорядникові бюджетних коштів, для компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 -2015 роки, передбачено видатки за бюджетною програмою 2501350 Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 2015 роки обсягом 233,1 млн. грн.

Тобто, узвязку із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 254 до Порядку № 105, работодавці, які не одержали у 2015 році у повному обсязі компенсації з Державного бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу на особливий період за 2014 2015 роки, мають можливість одержати її за рахунок коштів Державного бюджету за 2017 рік.

Як вбачається з заперечень Міністерства соціальної політики на апеляційну скаргу, позивач отримав відшкодування по фактичним витратам у 2014 2015 рокам із Державного бюджету в повному обсязі за рахунок асигнувань 2017 року, що підтверджується платіжними дорученнями.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскільки нормами ст. 119 Кодексу законів про працю України в 2016 році було передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і у фізичних осіб підприємців, в яких вони працювали на час призову, а в Державному бюджеті України на 2016 рік не було передбачено видатків щодо компенсації витрат таким підприємствам середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення компенсацій з Державного бюджету України суми, виплаченої середньої заробітної плати в лютому 2016 року.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року у справі №804/2410/17 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:О.О. Круговий

Суддя:А.В. Шлай

Суддя:Т.С. Прокопчук