Ухвала суду № 70855684, 06.12.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про розгляд заяви про визнання недійсним договору

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрбізнесактив”

до боржника: ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” (67340, Одеська обл., Березівський район, с. Семихатки; код ЄДРПОУ 30541768)

про визнання банкрутом

Суддя господарського суду

Одеської області ОСОБА_2

Представники сторін та учасники:

від кредиторів: ПАТ КБ „НАДРА” - ОСОБА_3 за довіреністю від 28.09.2017р.;

від ОСОБА_4: ОСОБА_5 за довіреністю від 08.11.2016р.;

від ПП "Скат Транс": - ОСОБА_6 за довіреністю від 10.11.2017р.

ліквідатор банкрута: не з’явився;

присутній: арбітражний керуючий ОСОБА_7

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2009р. (суддя - Найфлейш В.Д.) порушено провадження у справі про визнання банкрутом ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 07.12.2009р. визнано ТОВ „УКРБІЗНЕСАКТИВ” кредитором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” з грошовими вимогами до боржника на суму 1672296,73 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою попереднього засідання суду від 30.06.2010р. затверджено реєстр вимог кредиторів ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” із вказівкою розміру вимог та черговості їх задоволення.

Постановою господарського суду Одеської області від 20.08.2010р. визнано банкрутом Селянське (фермерське) господарство „Росинка”; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2014р. припинено повноваження ліквідатора ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” арбітражного керуючого ОСОБА_7; призначено ліквідатором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” арбітражного керуючого ОСОБА_8

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.2014р. суддею Лепеха Г.А. справу № 1/150-09-5361 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2014р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р., затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка”; припинено юридичну особу – Селянське (фермерське) господарство „Росинка”; припинено повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_8; провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015р. касаційну скаргу ПАТ "Комерційний банк "Надра" задоволено; ухвалу господарського суду Одеської області від 26.12.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.02.2015р. у справі №1/150-09-5361 скасовано; справу № 1/150-09-5361 передано на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.06.2015р. суддею Ровинським О.Ю. справу № 1/150-09-5361 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2015р. припинено повноваження ліквідатора ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” ОСОБА_8; призначено ліквідатором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” арбітражного керуючого ОСОБА_9

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2016р. суддею Зеленовим Г.М. справу № 1/150-09-5361 прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2017р. суддею Грабован Л.І. справу № 1/150-09-5361 прийнято до свого провадження.

03.11.2017р. ПАТ „Комерційний банк „Надра” та ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_9 до господарського суду Одеської області надано заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р., укладеного між ОСОБА_1 (фермерським) господарством „Росинка” та Приватним підприємством „СКАТ ТРАНС” з моменту його укладення; застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. та витребування у Приватного підприємства „СКАТ ТРАНС” зазначених транспортних засобів (т. 15 а.с. 83-88).

В обґрунтування викладеного, посилаючись на ст. 216 ЦК України, ч. 10 ст. 17, ч. 13 ст. 13, ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зазначено, що договір купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. укладено до порушення провадження у справі № 1/150-09-5361, за умовами якого відбулося відчуження майна банкрута. Станом на момент зняття з обліку та перереєстрації належних СФГ „Росинка” транспортних засобів на ПП „СКАТ ТРАНС”, що є предметом договору, СФГ „Росинка” перебувала в процедурі розпорядження майном та всі дії щодо розпорядженням майном боржника повинні були вчинятися органами управління лише за згодою розпорядника майна. Призначений ухвалою господарського суду Одеської області від 07.12.2009р. розпорядник майна ОСОБА_7 не була присутня на зборах СФГ „Росинка” від 03.05.2010р., згоду на реалізацію транспортних засобів не надавала, а тому реєстрація спірних транспортних засобів за ПП „СКАТ ТРАНС” у період з 18-20.08.2010р. за відсутності згоди розпорядника майна СФГ „Росинка” є такою, що порушує вимоги ч. 13 ст. 13 Закону про банкрутство. Станом на момент укладення спірного договору транспорті засоби СФГ „Росинка” знаходились під арештом та забороною на їх відчуження на підставі постанов про арешт майна боржника та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відчуження боржником 13 ватажних транспортних засобів та 14 напвіпричепів за ціною 72 843 грн., яка є в десятки разів нижчою за ринкову вартість на той час призвело до неможливості СФГ „Росинка” виконати взяті на себе зобов’язання перед кредиторами. На думку заявників, спірний договір порушує права кредиторів боржника, а здійснення реалізації майна боржника до порушення провадження у справі про банкрутство за ціною, яка не відповідала дійсній вартості цього майна, призвело до завдання значних збитків кредиторам та боржнику, оскільки укладання цього договору на зазначених вище умовах створює певні обставини, що є для боржника також збитковими, внаслідок чого перешкоджає задоволенню вимог кредиторів.

17.11.2017р. ПП „СКАТ ТРАНС” до господарського суду Одеської області надано відзив (т. 15 а.с. 148-151) на заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. Стосовно не відповідності дійсній вартості майна, у відзиві вказано, що за домовленістю сторін та відповідно до висновків незалежної оцінки, яка проведена суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_10 продаж транспортних засобів, вказаних в п. 1.1. договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р., здійснено за 72 843 грн. Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 16.08.2009р. до договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. ПП „СКАТ ТРАНС” було зобов’язано сплатити вартість транспортних засобів у строк не пізніше 20.08.2010р. В момент вчинення право чину стороною (сторонами) додержані вимоги, визначені діючим законодавством України (ст.ст. 203, 204, 215 ЦК України). Заявниками в заяві та доданих до неї документів не доведено, що при укладенні з іншими особами договорів купівлі-продажу боржнику міг би здійснити реалізацію транспортних засобів за більш завищеними цінами та отримати певний дохід; будь-яких доказів про те, що реалізація автотранспорту повинна бути здійснена за регульованими цінами заявникам не надано. ПП „СКАТ ТРАНС” вказано, що з листа ОСОБА_11 України в Одеській області від 14.12.2010р. № 7/0-10396, який адресовано арбітражному керуючому ОСОБА_7 вбачається, що протягом серпня 2010р. транспортні засоби були зняті х обліку та зареєстровані за ПП „СКАТ ТРАНС”, а тому арбітражному керуючому було відомо про факт реалізації рухомого майна згідно договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. ПП „СКАТ ТРАНС” зазначено, що заява про визнання спірного правочину, вчинена директором боржника до початку процедури банкрутства недійсними, повинна була розглядатися на загальних підставах, передбачених главою 16 ЦК України. Строк позовної давності, у межах якої могло бути заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу рухомого майна від 16.08.2009р., укладеного між СФГ „Росинка” в особі ОСОБА_12 та ПП „СКАТ ТРАНС” в особі ОСОБА_13 сплив 16.08.2012р.

Розглянувши заяву ПАТ „Комерційний банк „Надра” та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_9, матеріали справи та вислухавши пояснення сторін та учасників, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2009р. (суддя - Найфлейш В.Д.) порушено провадження у справі про визнання банкрутом ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка”; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 07.12.2009р. визнано ТОВ „УКРБІЗНЕСАКТИВ” кредитором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” з грошовими вимогами до боржника на суму 1672296,73 грн.; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Постановою господарського суду Одеської області від 20.08.2010р. визнано банкрутом Селянське (фермерське) господарство „Росинка”; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2015р. припинено повноваження ліквідатора ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” ОСОБА_8; призначено ліквідатором ОСОБА_1 (фермерського) господарства „Росинка” арбітражного керуючого ОСОБА_9

16.08.2009р. між СФГ „Росинка” в особі директора ОСОБА_12 та ПП „СКАТ ТРАНС” в особі директора ОСОБА_13 був укладений договір купівлі-продажу транспортних засобів (т. 15 а.с. 152-154), відповідно до п. 1.1. якого за цим договором СФГ „Росинка” передає автотранспортні засоби у власність ПП „СКАТ ТРАНС”, а ПП „СКАТ ТРАНС” приймає у власність автотранспортні засоби.

Таким чином, договір купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. був укладений до порушення провадження у справі № 1/150-09-5361 про банкрутство СФГ „Росинка” (до 23.10.2009р.).

П.п. 1. додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. (т. 15 а.с. 155) передбачено, що сторони дійшли згоди, що вартість транспортних засобів за договором визначена згідно висновків незалежної оцінки від 14.05.2009р., що проведена суб’єктом оціночної діяльності ОСОБА_10, договірна ціна та складає: 72 843 грн. Оплата здійснюється покупцем у строк до 20.08.2010р. з моменту підписання сторонами договору.

16.08.2009р. між СФГ „Росинка” в особі директора ОСОБА_12 та ПП „СКАТ ТРАНС” в особі директора ОСОБА_13 був підписаний акт прийому-передачі автотранспортних засобів (т. 15 а.с. 156-157).

На виконання умов договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. ПП „СКАТ ТРАНС” була здійснена оплата транспортних засобів, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру (т. 15 а.с. 158-160, т. 16 а.с. 1-4).

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.09.2011р. по справі № 25/17-3247-2011 за позовом СФГ „Росинка” до ПП „СКАТ ТАНС” про визнання недійсним договору купівлі-продажу автотранспортних засобів від 16.08.2009р. та про визнання права власності за СФГ „Росинка” на транспортні засоби, відмовлено СФГ „Росинка” у задоволенні позову ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_7, яка зверталася до суду з інших підстав, повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами.

Судом застосовуються положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (№2343-Х11), якій діяв в ред. до 22.11 2011р., оскільки у новій ред. Закону №4212-У1 від 22.11.2011р. (прикінцевих та перехідних положень) передбачено його застосування тільки щодо справ порушених провадженням після набрання ним чинності, або при здійсненні ліквідаційної процедури.

Ч. 13 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. був укладений до порушення провадження у справі № 1/150-09-5361 про банкрутство СФГ „Росинка” (до 23.10.2009р.), погодження розпорядника майна на його укладення не вимагалось, оскільки розпорядника майна було призначено 07.12.2009р., тобто через три місяці після укладення договору.

Доводи заявників щодо недійсності угоди при наявності арештів на майно банкрута судом до уваги не приймаються, оскільки стосуються її виконання, а не права на укладення договору.

Посилання заявників на невідповідність вартості майна проданого за договором фактичній не підтверджені та не обґрунтовані, тоді як у матеріалах справи наявні висновки оцінки (т. 16 а.с. 5-31), які покладені в основу договірної вартості та які відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Таким чином, положеннями Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено право на подання заяв про визнання угод, укладених боржником недійсними, ліквідатора, тоді як право на подання таких забезпеченим кредитором не передбачено.

Ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013р. № 11).

Ч. 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Приймаючи до уваги викладене, суд встановив, що сторонами при укладанні договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. дотримані вимоги встановлених частинами першою - третьою, та п'ятою ст. 203 ЦК України, а доводи заявників спростовані матеріалами справи.

Враховуючи відсутність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, суд відмовляє у задоволенні заяви ПАТ „Комерційний банк „Надра” та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. та витребування майна.

Крім того, суд зазначає, що згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України, з урахуванням водночас наведеного в підпунктах 2 і 3 пункту 5 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 N 4176-VI) (п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013р. № 11).

Таким чином, заяву подано через вісім років після укладення договору, тобто з пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра” та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р., укладеного між ОСОБА_1 (фермерським) господарством „Росинка” та Приватним підприємством „СКАТ ТРАНС” з моменту його укладення; застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу транспортних засобів від 16.08.2009р. та витребування у Приватного підприємства „СКАТ ТРАНС” транспортних засобів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст.ст. 91, 93, 106 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.12.2017р.

Копію ухвали надіслати: ПАТ „КБ „Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15), ліквідатору банкрута арбітражному керуючому ОСОБА_9 (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 4).

Суддя Л.І. Грабован