Рішення № 70855640, 06.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017р. Справа № 914/341/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

до: Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м.Броди

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ПАТ «Укртрансгаз», м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПАТ «НАК «Нафтогаз України», м.Київ

про: стягнення коштів в сумі 103 000,00 грн.

Головуючий суддя Березяк Н.Є.,

суддя Козак І.Б.,

суддя Крупник Р.В.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з’явились:

від позивача: ОСОБА_1 - представник,

від відповідача: ОСОБА_2 – представник,

від третьої особи -1 : ОСОБА_3 – представник,

від третьої особи 2 : ОСОБА_4 -представник.

Суть спору: Подано позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» до комунального підприємства «Бродитеплоенерго» про стягнення вартості природного газу, що компенсується оператору ГРМ в розмірі 105000,00 грн. за грудень 2016 року та січень 2017 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

В судовому засіданні судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

На задоволення клопотання відповідача, ухвалами суду до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

В зв’язку із складністю справи, ухвалою суду було призначено колегіальний розгляд справи.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві та наданих поясненнях. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на не належне виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань, зокрема на те, що в грудні 2016 року та в січні 2017 року відповідач споживав природний газ без жодної правової підстави, в зв’язку з чим у нього виник обов’язок компенсувати позивачу вартість неврегульованого небалансу із врахуванням коефіцієнта компенсації 2.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав зазначених в ухвалах суду та наданих поясненнях. Свої заперечення обґрунтовував тим, що в грудні 2016 року та в січні 2017 року ним спожито природний газ в обсягах 462.793 тис. м.куб і 562.873 тис. м.куб в обсягах, передбачених умовами договору постачання природного газу №5242/1617 – БО-21 від 27.10.2016 року, укладеного з ПАТ Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а отже доводи позивача про безпідставне споживання газу є необґрунтовані.

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у поясненнях на позов зазначило, що за відповідачем у грудні 2016 року рахувалась заборгованість за спожитий газ, у зв’язку з чим та відповідно до пункту 17 Положення «Про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 01.10.2015 року №758, у ПАТ «Нафтогаз України» були відсутні юридичні підстави для документального оформлення обсягів природного газу спожитих КП «Бродитеплоенерго» у грудні 2016 року та січні 2017 року.

В судовому засіданні 06.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.01.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (Позивач) та комунальним підприємством «Бродитеплоенерго» (Відповідач) укладено договір розподілу природного газу шляхом приєднання до умов Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 (заява-приєднання Відповідача №09420Y2J0MKT016).

Відповідно до п. 2.1 типового договору за цим договором оператор ГРМ (позивач) зобов’язався надати споживачу (відповідачу) послугу з розподілу природного газу, а споживач, в свою чергу, зобов’язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільчих систем. Оператор ГРМ зобов’язується вносити зміни та отримувати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього Договору та Кодексу газорозподільчих систем. (п. 2.3. типового договору)

Згідно з п. 3.1 типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку оператором ГТС, а до відома споживача його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Відповідно до п. 3.3 типового договору споживач, що не є побутовим, зобов’язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об’єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору.

Згідно з п. 5.2. типового договору визначення об’єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та договором. Для визначення об’єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

Відповідно до п. 5.4. типового договору порядок визначення об’єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об’ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог договору.

Розділом 6 типового договору визначені тарифи та порядок розрахунків.

Згідно з п. 6.4 типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Пунктом 12.1 типового договору передбачено, що договір укладений на не невизначений строк.

Як стверджує позивач, з листа ПАТ «НАК «Нафтогаз України» № 26/318/1.2-17 від 17.01.2017 року та листа ПАТ «Укртрансгаз» №424/12 від 16.01.2017 року, яким направлено товариству акт на балансування за грудень 2016 року йому стало відомо , що відповідач в грудні2016 року – січні 2017 року спожив природний газ без погоджених лімітів. Спожиті відповідачем обсяги природного газу в грудні-січні Оператор ГТС (ПАТ «Укртрансгаз») відніс на небаланс Оператора ГРМ (ПАТ «Львівгаз»).

Позивач, з посиланням на п.4 глави 5 розділу УІ Кодексу газотранспортних систем просить стягнути з відповідача частину вартості небалансу газу в розмірі 103000,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2016 між Приватним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (газотранспортне підприємство) та Комунальним підприємством «Бродитеплоенерго» (замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000010 згідно якого газотранспортне підприємство зобов’язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов’язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.

30.09.2016 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»» (Постачальник), керуючись Законом України «Про ринок природного газу», постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758 «Про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» уклало з комунальним підприємством «Бродитеплоенерго» (Споживач) договір постачання природного газу №5135/1617-ТЕ-21, згідно якого постачальник зобов’язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ ( виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню), а споживач зобов’язується оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 вищевказаного договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 2250,0 тис. куб.м., у тому числі у грудні 2016 року 450 тис. куб. м., в січні 2017 року 400,00 тис. куб.м.

27.10.2016 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»» (Постачальник) уклало з комунальним підприємством «Бродитеплоенерго» (Споживач) ще один договір постачання природного газу №5242/1617-БО-21, згідно якого постачальник зобов’язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ (виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями) а споживач зобов’язується оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 вищевказаного договору передбачено, що постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) природний газ обсягом до 1900,0 тис. куб.м., у тому числі у грудні 2016 року 350 тис. куб. м., в січні 2017 року 350,00 тис. куб.м.

Розподіл (транспортування) природного газу за цим договором здійснює оператор газопровідних мереж (газотранспортної системи) ПАТ «Львівгаз», з яким споживач уклав відповідний договір.(пункт 2.6 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 вищевказаного договору споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на плановані обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі неподання або несвоєчасного подання заявки споживачем постачальник може користуватися планованими обсягами, зазначеними у пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць.

Обсяги постачання підтверджуються постачальником шляхом подання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку.

Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Згідно пункту 3.5 вищевказаного договору споживач зобов'язується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- завірену копію акта про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий місяць, складеного між відповідачем та оператором газорозподільних мереж (Газотранспортної системи). Разом з копією акта споживач подає за підписом уповноваженої особи інформації стосовно детальної розбивки кількості природного газу, зазначеної в акті, за категоріями (у тому числі згідно з цим договором);

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі не підписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого не підписання акта (пункт 3.6 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 04.01.2017 року направив на адресу ПАТ «НАК Нафтогаз України» підписаний акт приймання - передачі природного газу від 31.12.2016 року за спожитий у грудні 2016 року газ та 09.02.2017 року підписаний акт приймання-передачі природного газу від 01 лютого 2017 року за спожитий у січні 2017 року природний газ, що підтверджується наявним у матеріалах справи фіскальним чеком про направлення рекомендованого листа ( а.с.143-144).

У свою чергу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не підписало скеровані на його адресу акти приймання-передачі природного газу за грудень 2016 року та січень 2017 року, обґрунтувавши це наявністю заборгованості за спожитий у минулі періоди природний газ, низьким рівнем розрахунків за всіма укладеними договорами, відсутністю графіку погашення заборгованості, а також відсутність планового обсягу в номінації за грудень 2016 року – січень 2017 року. Зазначені обставини підтверджені наданими поясненнями ПАТ «НАК «Нафтогаз України» ( а.с.192-193) та листом ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (а.с.123).

Пункту 3.8 вищевказаного договору передбачено, що у разі коли оператор газотранспортної системи за підсумками розрахункового періоду встановлює негативний небаланс за об'єктами споживача, споживач зобов'язаний у порядку, визначеному цим договором, оплатити постачальнику витрати на врегулювання такого небалансу, зокрема вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування. При цьому споживач погоджується на оплату в безумовному порядку вартості наданої постачальникові оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Якщо між сторонами укладено декілька договорів про постачання природного газу, то постачальник самостійно обирає договір, за яким споживач зобов'язаний у повному обсязі оплатити постачальнику в порядку, визначеному таким договором, вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування.

Сторони погодили виключний перелік документів, які вони вважають достатніми та належними для підтвердження постачальником його витрат на врегулювання негативного небалансу, зокрема, оплату вартості послуги балансування:

- рахунок постачальника на оплату споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування, який подається постачальником споживачу після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом;

- копія (платіжного доручення постачальника про оплату наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування або витяг з додатка до рахунка-фактури на надані оператором газотранспортної системи послуги з балансування, що подається постачальнику з деталізацією вартості послуг з балансування за споживачами.

Як вбачається з акту прийому-передачі послуг з розподілу природного газу від 31.12.2016 року позивач протягом грудня 2016 року розподілив відповідачу 462.739 тис. куб. м. та з акту від 31.01.2017 року протягом січня 2017 року розподілено відповідачу 562,873 тис.куб.м. природного газу ( а.с.112-113).

Відповідно до акта №12-16-1512000709-БАЛАНС надання послуг балансування обсягів природного газу від 31 грудня 2016 року, складеного односторонньо публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз», обсяг корегування негативного місячного небалансу підприємства ПАТ «Львівгаз» за грудень 2016 року становить 9444,794 тис.куб.м.

16.01.2017 року ПАТ «Укртрансгаз» направив ПАТ «Львівгаз» акт надання послуг балансування обсягів природного газу за грудень 2016 року та рахунок – фактуру. ( а.с.125)

Вищевказаний непідтверджений у грудні 2016 року обсяг природного газу, який спожитий відповідачем, був віднесений на небаланс позивача, у зв’язку з чим останній 02.02.2017 року направив КП «Бродитеплоенерго» вимогу та рахунок вартості компенсації природного газу, спожитого у грудні 2016 року на суму 17 366 277,70 грн., який у п’ятиденний термін просив оплатити.

07.02.2017 року комунальне підприємство «Бродитеплоенерго» повідомила позивача, що не визнає вимоги, оскільки підприємством виконано усі необхідні та передбачені договором умови для отримання та споживання природного газу, а використаний ним у грудні-січні 2017 року природний газ не перевищує плановий обсяг та просило здійснити алокацію обсягів природного газу, спожитого у грудні 2016 року та січні 2017 року на постачальника НАК «Нафтогаз України», який не виконує умови договору на постачання природного газу.

Правовідносини, що виникли між сторони регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1379/27824.

Відповідно до п.1 гл.5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем споживання (відбір) природного газу з газорозподільної системи за наявності укладеного договору розподілу природного газу між споживачем та Оператором ГРМ здійснюється за умови: наявності у споживача (його постачальника) підтверджених обсягів природного газу (лімітів) на відповідний розрахунковий період; забезпечення споживачем своєчасних розрахунків з Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Порядок набуття підтверджених обсягів природного газу (лімітів) визначається відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи (затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. за №1378/27823).

Пунктами 2,3 гл.5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем встановлено, що фактичний розподіл природного газу, належного споживачу (його постачальнику), здійснюється Оператором ГРМ в загальному потоці природного газу від точок його надходження в ГРМ до пунктів призначення споживача. По об'єктах споживачів, що не є побутовими, споживання підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється рівномірно, виходячи з добової норми, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому місячний обсяг їх споживання не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення добової норми (узгодженого графіка) та/або підтвердженого обсягу природного газу має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні санкції та заходи з боку Оператора ГРМ (його постачальника), передбачені умовами договору, у тому числі примусове обмеження (припинення) подачі газу в установленому законодавством порядку. Споживач та його постачальник мають право на коригування підтверджених обсягів природного газу в установленому законодавством порядку, у тому числі впродовж поточного розрахункового місяця.

Згідно п. 4 гл.5 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, якщо за підсумками місяця фактичний об'єм (обсяг) споживання природного газу за споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об'єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи. У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексу газотранспортної системи, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об'єм/обсяг споживання природного газу по об'єкту споживача буде перевищувати об'єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений на небаланс Оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати Оператору ГРМ його вартість (об'єм/обсяг), що розраховується за формулою В = (V ф - V п) х Ц х К, де В - вартість (об'єм/обсяг) природного газу, який компенсується Оператору ГРМ; V ф - об'єм (обсяг) природного газу, фактично спожитий за відповідний розрахунковий період; V п - об'єм (обсяг) природного газу, фактично поставлений споживачу його постачальником (постачальниками) за відповідний розрахунковий період за даними Оператора ГТС; Ц - ціна закупівлі природного газу Оператором ГРМ для покриття втрат і виробничо-технологічних витрат газу в ГРМ у відповідний період; К - коефіцієнт компенсації, який визначається на рівні 1,5. При цьому, якщо неврегульований небаланс станеться внаслідок відсутності у споживача підтвердженого обсягу природного газу на розрахунковий період, або внаслідок відмови в доступі до об'єкта споживача для здійснення Оператором ГРМ припинення розподілу природного газу, або внаслідок невиконання споживачем письмової вимоги Оператора ГРМ самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу, коефіцієнт компенсації має становити 2.

Відповідно до п.п.4 п.3 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), що діяло на день виникнення спірних правовідносин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015, на НАК «Нафтогаз України» покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15 - 17 цього Положення.

Відповідно до п. 17 Положення постачання природного газу НАК «Нафтогаз України» виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та з дотриманням принципу недискримінації.

Обов'язок, передбачений підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, покладається на НАК «Нафтогаз України» на період до 1 листопада 2016 р. за таких умов:

- укладення виробником теплової енергії з НАК «Нафтогаз України» договору постачання природного газу відповідно до законодавства;

- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед НАК «Нафтогаз України» за використаний природний газ, або

- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості (без урахування штрафних санкцій) перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий до 1 січня 2016 р. природний газ за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо), а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ, або

- рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків, або

- надання НАК «Нафтогаз України» та виконання виробником теплової енергії погодженого виконавчим органом ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК «Нафтогаз України», а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядок розрахунків, установлений між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

Згідно п.п. 3 п. 1 розділу 2 Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» (далі - Правила) підставою для постачання природного газу є наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

У свою чергу, як вбачається з статуту відповідача, «Бродитеплоенерго» є комунальним підприємством, метою та предметом діяльності якого є забезпечення населення, підприємств та організацій теплом.

Тобто, відповідач є постачальником теплової енергії для споживачів, у тому числі «захищених споживачів», якими відповідно до п.10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» є побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи, підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи, а також виробники теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» споживач - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу або використання в якості сировини.

Одним із принципів функціонування ринку природного газу є забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу (п.1 ст. 3 Закону України «Про ринок природного газу»).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

В розумінні ст. 179 Господарського кодексу України на Комунальне підприємство «Бродитеплоенерго» покладено обов'язок безперебійного забезпечення комунальними послугами (теплопостачання та гарячого водопостачання) споживачів. В свою чергу, такий обов'язок може бути виконаний позивачем за умови постачання природного газу, необхідного для вироблення теплової енергії.

Згідно п.п. 27 п.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник природного газу - це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.

Тобто, норми спеціального закону в сфері постачання природного газу унеможливлюють закупівлю природного газу в постачальника, який не має відповідної ліцензії.

Згідно п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2016 року №742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року для забезпечення безперебійного постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії бюджетних установ, релігійних та інших організацій, надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню» Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальникам природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії», та з дотриманням принципу недискримінації.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)» від 5 жовтня 2016 року №704 виробник теплової енергії до 1 квітня 2017 р. має право придбати природний газ у НАК «Нафтогаз України» для виробництва теплової енергії та/або надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, релігійним організаціям та установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання».

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №886 від 13.11.2013 року передбачено, що метою визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об’єктів у сфері теплопостачання є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що:

- ПАТ «НАК «Нафтогаз України» наділений спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню;

- постачання природного газу відбувається виключно на підставі укладеного договору, а між відповідачем та ПАТ «НАК «Нафтогаз України» укладено договір постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016 року, дію якого сторонами свідомо поширено на період з 01.10.2016 року, що підтверджує волю ПАТ «НАК «Нафтогаз України» здійснювати у жовтні-грудні 2016 року та з січня 2017 року постачання відповідачу природного газу у визначених договором обсягах, та відповідно легалізує правомірні очікування відповідача на споживання природного газу у спірному періоді;

- саме на підставі укладеного договору постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016 року відповідачем спожито у грудні 2016 року та січні 2017 року обумовлену кількість природного газу та у встановлені договором строки направлено ПАТ «НАК «Нафтогаз України» для підпису акти приймання передачі природного газу;

- договором постачання природного газу №5242/1617-БО-21 від 27.10.2016 року не передбачено право ПАТ «НАК «Нафтогаз України» відмовитись від підписання актів приймання-передачі природного газу, який спожитий в порядку, розмірах та на підставі чинного договору;

- ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не надало доказів того, що рівень розрахунків виробника теплової енергії станом на 25 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу (без урахування штрафних санкцій), за всіма укладеними з НАК «Нафтогаз України» договорами постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) становить не нижче 90 відсотків. Крім того, не надано доказів надання НАК «Нафтогаз України» графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. з розбивкою за всіма договорами з НАК «Нафтогаз України»), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, наданої НАК «Нафтогаз України»;

- ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є єдиним постачальником природного газу, тож відповідач у зв’язку з початком опалювального сезону та враховуючи терміновість і соціальну важливість питання щодо забезпечення тепловою енергією бюджетних установ та організації, до числа яких входять соціально значимі об'єкти (лікарні, навчальні заклади, будинки-інтернати, пологові будинки, центри соціальної допомоги, інтернати, будинки престарілих і т.ін.), не мав об’єктивної можливості спожити природний газ іншого постачальника;

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд, керуючись закріпленим в ст. 3 ЦК України принципом справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» безпідставно не підтвердив плановий обсяг номінації на грудень 2016 року та січень 2017 року та не повідомив ні позивача, ні відповідача про припинення виділення природного газу у визначених договором обсягах, тож відсутня вина відповідача у виникненні негативного небалансу, що унеможливлює покладення на нього обов’язку сплатити вартість природного газу, яка повинна компенсуватись Оператору ГРМ.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд ,

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2017 р.

Головуючий суддя Березяк Н.Є.

Суддя Козак І.Б.

Суддя Крупник Р.В.