Рішення № 70855351, 01.12.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2017Справа №910/18121/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Андей Енерджі"простягнення 63939 грн. 88 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Авраменко О.А. - представник за довіреністю № 600 від 09.10.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Енерджі" про стягнення 63939 грн. 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та положень укладеного між сторонами Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015, не у повному обсязі поставив оплачений позивачем товар, у зв'язку з чим відповідач повинен повернути суму попередньої оплати у розмірі 63939 грн. 88 коп. (вартість непоставленого товару).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 порушено провадження у справі № 910/18121/17, розгляд справи призначено на 14.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 01.12.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2017 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 01.12.2017 не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003154632 від 21.10.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 18.11.2017 поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку та 18.11.2017 не було вручене під час доставки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того, ухвала суду від 23.10.2017 про порушення провадження у справі № 910/18121/17 була надіслана на адресу відповідача, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1003154632 від 21.10.2017, та була повернута на адресу суду у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується поштовим конвертом та відповідною довідкою відділення поштового зв'язку.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 01.12.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2015 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" відповідно до наказу № 159 від 28.04.2017 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Андей Енерджі" (постачальник) укладено Договір поставки № 850/24/14-15, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю деревні паливні гранули (пелети) за найменуванням, в асортименті та за цінами, що вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору, згідно з письмовими заявками покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 товар передається покупцю партіями. Партією товару вважається його найменування, асортимент, кількість, вказана у специфікації, складеній на підставі письмової заявки покупця.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 орієнтовна загальна сума договору складає 150000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.2 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 номенклатура, кількість, ціна, загальна вартість товару, який входить в партію поставки, визначаються в специфікації, яка підписується уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін і є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 4.2 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 датою поставки товару вважається дата отримання товару уповноваженим представником покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується відповідно до заявки покупця та специфікації.

Відповідно до п. 10.1 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2015.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) кожного окремого зобов'язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами шляхом підписання специфікацій.

Судом встановлено, що Додатком № 1 до Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 (Специфікація № 1, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб позивача і відповідача) сторони погодили найменування товару (деревні паливні гранули), його кількість (60 тон), ціну товару за тону (1916 грн. 67 коп. без ПДВ) та загальну вартість (138000 грн. 24 коп. разом з ПДВ).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 5.2 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 покупець проводить попередню оплату товару у розмірі 100% вартості замовленої партії товару згідно з рахунком-фактурою постачальника, який виписується на підставі письмової заявки покупця.

Судом встановлено, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-000128 від 29.09.2015 на суму 138000 грн. 00 коп. для здійснення попередньої оплати за товар - деревні паливні гранули, кількістю 60 тон (копія рахунку долучена позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що 27.11.2015 позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 138000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 397 від 27.11.2015, оригінал якого долучено позивачем до позовної заяви (призначення платежу - оплата за деревні гранули згідно з рахунком-фактурою № СФ-000128 від 29.09.2015 за Договором поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015).

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 строк поставки товару - 5 робочих днів з моменту здійснення покупцем оплати згідно з п. 5.2 договору.

Таким чином, відповідач повинен був поставити позивачу товар, визначений сторонами у Специфікації № 1 до Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 та оплачений позивачем 27.11.2015, у строк до 04.12.2015 включно.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до п. 3.1 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 постачання кожної партії товару здійснюється транспортом постачальника на склад структурного підрозділу покупця - Департаменту експлуатації водопровідного господарства ПАТ "АК "Київводоканал" за адресою: м. Київ, вул. Алішера Навої, 1 за рахунок постачальника.

Згідно з п. 3.3 Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 передача кожної партії товару від постачальника до покупця здійснюється за належним чином оформленою видатковою накладною, в якій зазначається найменування товару, кількість в одиницях вимірювання, ціна товару та загальна вартість.

Судом встановлено, що 21.01.2016 відповідач поставив позивачу товар на суму 4600 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000026 від 21.01.2016 на суму 4600 грн. 00 коп.; 01.02.2016 - товар на суму 4600 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000079 від 01.02.2016 на суму 4600 грн. 00 коп.; 23.02.2016 - товар на суму 4300 грн. 08 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000120 від 23.02.2016 на суму 43700 грн. 08 коп.; 09.03.2016 - товар на суму 3450 грн. 01 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000145 від 09.03.2016 на суму 3450 грн. 01 коп.; 17.03.2016 - товар на суму 1610 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000177 від 17.03.2016 на суму 1610 грн. 00 коп.; 23.03.2016 - товар на суму 4600 грн. 01 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000194 від 23.03.2016 на суму 4600 грн. 01 коп., та 25.05.2016 - товар на суму 11500 грн. 02 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000285 від 25.05.2016 на суму 11500 грн. 02 коп.

Таким чином, відповідачем було поставлено товар на загальну суму 74060 грн. 12 коп.

Доказів поставки оплаченого позивачем товару на суму 63939 грн. 88 коп. (зокрема, видаткових накладних) відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем у судовому засіданні 14.11.2017 долучено до матеріалів справи копію вимоги № 3420/12/36/02-16 від 19.07.2016 та докази її направлення на адресу місцезнаходження відповідача, в якій позивач вимагав від відповідача негайного виконання умов Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015 в частині поставки товару на суму 63939 грн. 88 коп.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи у судовому засіданні 14.11.2017 копію вимоги № 3605/12/36/02-17 від 02.08.2017, в якій позивач вимагав від відповідача повернути сплачені позивачем у якості попередньої оплати грошові кошти у сумі 63939 грн. 88 коп., так як на вказану суму товар відповідачем поставлено не було.

Судом встановлено, що вказана вимога була направлена на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Київ, проспект Правди, буд. 17-А, кв. 27), що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком та поштовим конвертом, копії яких долучено позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що вказана вимога № 3605/12/36/02-17 від 02.08.2017 про повернення суми попередньої оплати була повернута відправнику (позивачу) відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.

Суд зазначає, що по суті, вимога позивача про повернення попередньої оплати є односторонньою відмовою від зобов'язання з поставки товару, право на яку передбачено ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України.

Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.

Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.

Таким чином, направивши відповідачу вимогу № 3605/12/36/02-17 від 02.08.2017 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 63939 грн. 88 коп., позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015, у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар.

Станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу попередньої оплати у розмірі 63939 грн. 88 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи встановлені судом обставини щодо здійснення позивачем як покупцем попередньої оплати у сумі 138000 грн. 00 коп., часткового виконання відповідачем як постачальником обов'язку з поставки товару на суму 74060 грн. 12 коп., та наявність вимоги позивача про повернення попередньої оплати на суму непоставленого товару, суд дійшов висновку про відмову позивача від зобов'язання з поставки товару на суму непоставленого відповідачем товару (на суму 63939 грн. 88 коп.), яке виникло з Договору поставки № 850/24/14-15 від 16.11.2015, та виникнення у позивача права вимоги на повернення суми попередньої оплати на вартість непоставленого відповідачем товару (на суму 63939 грн. 88 коп.).

Таким чином, враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем попередньої оплати, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 63939 грн. 88 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Андей Енерджі" (04108, м. Київ, проспект Правди, буд. 17А, кв. 27; ідентифікаційний код: 35133775) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) грошові кошти у розмірі 63939 (шістдесят три тисячі дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 88 коп. та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 11.12.2017

Суддя І.М. Отрош