
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2017 року Справа № 922/4727/16Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М.розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі№922/4727/16 Господарського суду Харківської області за позовомПриватного підприємства фірми "Альтаир"до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний"провизнання недійсним договорув судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Каранетян А.Р., договір №1503/17 від 15.03.2017
- відповідача: Куксюк А.Л., витяг з договору від 24.11.2017
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2016 року Приватне підприємство фірма "Альтаир" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" про визнання недійсним пункт 6.7 договору №3 від 28.12.2011 року про внесення змін до договору іпотеки №01_02/10-46, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 01.02.2010 року, за реєстровим №485, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим №6932, який містить окрему угоду про збільшення строків позовної давності (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.02.2017 у справі № 922/4727/16 (суддя Калантай М.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 у справі № 922/4727/16 (у складі колегії: головуючий суддя Хачатрян В.С., судді Гетьман Р.А., Россолов В.В.) апеляційну скаргу Приватного підприємства фірма "Альтаир" задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2017 року у справі №922/4727/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним пункт 6.7 договору №3 від 28.12.2011 про внесення змін до договору іпотеки №01_02/10-46, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 01.02.2010, за реєстровим №485, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим №6932.
Не погоджуючись з прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції, ПАТ АБ "Південний" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017, рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2017 у справі № 922/4727/16 залишити в силі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 між Приватним підприємством "Альтаир" в особі заступника директора Коваля Андрія Миколайовича, який діяв на підставі протоколу зборів засновників від 25.12.2009 (майновий поручитель/іпотекодавець, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Південний" (іпотекодержатель, відповідач у справі) в особі керуючого філією АБ "Південний" було підписано договір іпотеки №01_02/10-46, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В., за реєстровим №485.
Відповідно до п.1.2. договору іпотеки, за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника (ТОВ "Омбілік-Трейд"), що випливають з кредитного договору від 28.12.2009 №В-12/2 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель зобов'язується надати позичальнику кредитну лінію на суму 170 000,00 доларів США з 28 грудня 2009 року і терміном повернення 27 грудня 2010 року, а позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені передбачені умовами кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.
У п. 1.5. договору іпотеки зазначено, що в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно (предмет іпотеки), що є власністю іпотекодавця, а саме: нежитлові приміщення 3-го поверху №7-:-11 житлового будинку літ.А-3, загальною площею 72,4 кв.м, яке знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 65, що належить іпотекодавцю на праві власності.
Згідно з п.6.5. договору іпотеки всі суперечки і розбіжності, що виникають з цього договору, підлягають розгляду у відповідності з чинним законодавством України. При цьому сторони домовились, що суд в якому будуть розглядатись позови - є суд за місцем знаходження предмета іпотеки незалежно від місця проживання/реєстрації та громадянства іпотекодавця.
Як зазначено судами попередніх інстанцій, 15.12.2011 відбулися загальні збори засновників ПП фірми "Альтаир", які оформлені протоколом. З вказаного протоколу вбачається, що порядком денним на вказаних зборах були наступні питання: 1. Продовження строку дії іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 72,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Чернишевська, б.65 з забезпечення виконання зобовязань ТОВ "Омбілік-Трейд" за кредитним договором №12/2-2009 від 28.12.2009 на загальну суму 168 000,00 дол.США строком до 30.04.2012 зі сплатою 15,0% річних; 2. Надання АБ "Південний" усіх необхідних документів для оформлення договору іпотеки; 3. Надання заступнику директора ПП фірма "Альтаир" Ковалю Андрію Миколайовичу повноважень на укладення та підписання договору іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 72,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Чернишевська, б.65 в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Омбілік-Трейд" за кредитним договором №12/2-2009 від 28.12.2009 року на загальну суму 168 000,00 дол.США строком до 30.04.2012 зі сплатою 15,0% річних.
За результатами розгляду порядку денного загальних зборів засновників ПП фірма "Альтаир" 15.12.2011 були прийняті позитивні рішення, а саме: вирішено подовжити строк дії вищевказаної іпотеки; погоджено необхідність надання банку всіх необхідних документів для оформлення подовження строку дії договору іпотеки та надано заступнику директора ПП фірма "Альтаир" Ковалю А.М., повноваження на укладення та підписання вищевказаного договору іпотеки.
У подальшому, 28.12.2011 між ПП фірмою "Альтаир", в особі заступника директора Коваля Андрія Миколайовича та ПАТ АБ "Південний", в особі керуючого філією АБ "Південний" в м. Харків Коваля Владислава Валерійовича було підписано договір №3 про внесення змін до договору іпотеки №01_02/10-46, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. 28.12.2011 за реєстровим №6932. Відповідно до цього договору сторони виклали договір іпотеки у новій редакції. При цьому зазначено, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" Коваль А.М. діяв на підставі протоколу зборів засновників від 14.12.2011.
Так, п.1.2. договору №3 про внесення змін встановлено, що за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника, що випливають з кредитного договору від 28.12.2009 року №В-12/2 та всіх додаткових угод до нього, згідно з яким іпотекодержатель зобов'язується надати позичальнику кредитну лінію на суму 168 000,00 доларів США з 28 грудня 2009 року і терміном повернення 28 лютого 2012 року, а позичальник зобов'язується в розмірі, на умовах та в строки, визначені в кредитному договорі, повернути іпотекодержателю кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, плату за розрахункове обслуговування, а також сплатити штрафи та пені передбачені умовами кредитного договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 6.7 договору №3 про внесення змін встановлено, що всі суперечки й розбіжності що виникають з цього договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди за результатами переговорів, а також у випадку небажання однією зі сторін вирішувати суперечки шляхом переговорів, зацікавлена сторона має право звернутися для вирішення суперечки в суд відповідно до підсудності й у порядку, передбаченому нормами чинного законодавства України. Строк позовної давності встановлюється тривалістю в 10 (десять) років.
27.02.2012 між ПП фірмою "Альтаир", в особі заступника директора Коваля А.М. та ПАТ АБ "Південний", в особі керуючого філією АБ "Південний" в м.Харків Коваля В.В. було підписано договір №4 про внесення змін до договору іпотеки №01_02/10-46, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. за реєстровим №819. Також зазначено, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" Коваль А.М. діє на підставі протоколу зборів засновників від 14.12.2011.
Відповідно до п.1 договору №4 про внесення змін сторони внесли зміни до договору іпотеки №01_02/10-46, а саме пункт 1.2. виклали у новій редакції, визначивши суму кредиту у розмірі 1 343 328,00 грн із строком повернення до 30 серпня 2012 року.
31.08.2012 року між ПП фірмою "Альтаир", в особі заступника директора Коваля А.М. та ПАТ АБ "Південний", в особі керуючого філією АБ "Південний" в м.Харків Коваля В.В. було підписано договір №5 про внесення змін до договору іпотеки №01_02/10-46, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В., за реєстровим №3639.
Сторони також виклали у новій редакції п. 1.2. договору іпотеки, визначивши термін повернення запозичених коштів 28 грудня 2012 року. При підписанні цього договору заступник директора ПП фірми "Альтаир" Коваль А.М. діяв на підставі протоколу зборів засновників від 27.08.2012.
Звертаючись до суду позивач зазначав, що збільшена позовна давність, яка викладена у пункті 6.7 договору №3 від 28.12.2011 року є окремою угодою відповідно до приписів ч.1 ст. 259 Цивільного кодексу України. Отже, з огляду на відсутність у заступника директора Коваля Андрія Миколайовича повноважень на укладення цього договору та відсутності згоди загальних зборів власників, оформлених у вигляді протоколу, наявні правові підстави для визнання недійсним саме пункт 6.7 договору №3 від 28.12.2011.
Відповідно до положень ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що договір №3 від 28.12.2011, який містить оспорюваний пункт 6.7. щодо збільшення строку позовної давності, був неодноразово схвалений шляхом прийняття рішень зборами власників про внесення змін до договору іпотеки №0102/10-46 від 01.02.2010 та укладання додаткових договорів до вказаного договору іпотеки. Крім того, місцевим господарським судом зазначено, що відповідачем були надані суду акти перевірки наявності та умов збереження заставленого майна від 26.03.2012, 25.06.2012, 26.09.2012, 13.12.2012, які складені позивачем після укладення договору №3 від 28.12.2011, та які свідчать про фактичне сприяння позивачем представникам відповідача у наданні доступу до нежитлових приміщень для перевірки умов збереження предмету іпотеки. При цьому, акт від 25.06.2012 підписаний безпосередньо директором ПП фірма "Альтаир" Камінером В.М.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд зазначив, що на загальних зборах засновників ПП фірми "Альтаир" від 15.12.2011 розглядалось виключно питання про надання згоди на подовження строку дії іпотеки нежитлового приміщення загальною площею 72,4 кв.м за адресою: м.Харків, вул. Чернишевська, б.65 в забезпечення виконання зобовязань ТОВ "Омбілік-Трейд" за кредитним договором №12/2-2009 від 28.12.2009 на загальну суму 168 000,00 дол.США строком до 30.04.2012 зі сплатою 15,0% річних. Однак, питання подовження строків позовної давності ніколи не було предметом розгляду ПП фірми "Альтаир". При цьому, заступнику директора ПП фірми "Альтаир" не давались ніякі повноваження на укладання та підписання збільшення строків позовної давності. Разом з тим, відповідачем всупереч ст. 33 ГПК України не доведено того, що з боку позивача мало місце схвалення такої зміни умов договору як подовження строку позовної давності. Отже, зазаначивши, що згода на збільшення строку позовної давності не надавалась, заступник директора ПП фірми "Альтаир" Коваль А.М. не був наділений відповідними повноваженнями на збільшення строків позовної давності, подальшого схвалення також не відбулось, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним п.6.7. договору №3 від 28.12.2011 року про внесення змін підлягають задоволенню.
Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 2, 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
Колегією суддів касаційної інстанції визнається передчасним висновок суду апеляційної інстанції про те, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" на момент підписання Договору № 3 про внесення змін не мав повноважень на збільшення позовної давності, оскільки судами не було досліджено положення статуту позивача щодо повноважень заступника директора та не встановлено загальний обсяг повноважень заступника директора ПП фірми "Альтаир" Коваля А.М. на момент підписання Договору № 3 про внесення змін.
Також, апеляційним судом не встановлено, чи містив статут ПП фірми "Альтаир" у редакції, чинній на момент підписання Договору № 3 про внесення змін, положення про те, що питання збільшення позовної давності (укладення з цього приводу письмових угод, надання повноважень на їх підписання) відноситься до виключної компетенції загальних зборів засновників позивача.
Тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що для підписання угоди про збільшення позовної давності необхідно було погодження загальних зборів засновників позивача, є передчасними.
Окрім того, в постанові апеляційної інстанції не зазначено, чому саме п. 6.7 Договору № 3 про внесення змін, який міститься у повному тексті спірного договору, не є таким, що був у подальшому схвалений. Виокремивши один пункт спірного договору, суд дійшов суперечливого висновку.
Колегія суддів вважає також суперечливими наступні висновки апеляційного господарського суду.
Так, суд апеляційної інстанції у своїй постанові вказав, що вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що додаткові угоди № 3, № 4 та № 5 є схваленими. Водночас, апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку про те, що подальшого схвалення збільшення позовної давності (яке викладено у п. 6.7. Договору № 3 про внесення змін) не відбулось.
У той же час, судом апеляційної інстанцій не зазначено, якими нормами права передбачено можливість подальшого схвалення частини договору - одного його пункту, а не в цілому.
Окрім того, під час розгляду справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що заступник директора ПП фірми "Альтаир" Коваль А.М. під час укладання договору №3 про внесення змін діяв на підставі протоколу зборів засновників від 14.12.2011.
Однак, для з'ясування повноважень заступник директора ПП фірми "Альтаир" Коваля А.М. та надання згоди загальних зборів засновників на продовження строку дії договору іпотеки, судами досліджено протокол загальних зборів засновників ПП фірма "Альтаир" від 15.12.2011.
Водночас, протокол зборів засновників ПП фірма "Альтаир" від 14.12.2011, про який йдеться в рішенні та постанові, взагалі відсутній в матеріалах справи, а відтак, висновки судів попередніх інстанцій про наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним п. 6.7. договору № 3 про внесення змін є передчасними.
Отже, суди попередніх інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих у справі судових рішень.
Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Південний" задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 та рішення Господарського суду Харківської області від 21.02.2017 у справі №922/4727/16 скасувати.
Справу №922/4727/16 передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя С.Р. Шевчук
С у д д я С.В. Владимиренко
С у д д я А.М. Демидова
Судове рішення № 70854533, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 05.12.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 922/4727/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: