Рішення № 7085441, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/51001.12.09

За позовом          ТОВ «ВВС – ЛТД»;

До                    Київського міського пологового будинку №5;

Про                    стягнення 83313,40 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Білецький І.Ю., представник, довіреність №2/1610 від 18.10.2009 р.;

Від відповідача:           Петренко Д.В., представник, довіреність №412 від 23.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 р. порушено провадження у справі №18/510, справа призначена слуханням на 05.11.2009 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 05.11.2009 р. до 24.11.2009 р.; з 24.11.2009 р. до 01.12.2009 р. у справі була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 69502,32 грн. (57928,91 грн. основного боргу + 11573,41 грн. інфляційних втрат), 11786,77 грн. пені, 2024,31 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 834,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні 05.11.2009 р. представником позивача була надана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 40693,05 грн. (28728,60 грн. основного боргу + 11964,45 грн. інфляційних втрат), 11786,77 грн. пені, 2323,63 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 834,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні 01.12.2009 р. представник позивача надав заяву про відмову від стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 28728,60 грн. та просив провадження у справі в зазначеній частині припинити.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні зазначає про те, що сума пені у розмірі 11786,77 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки між сторонами в укладеному договорі не передбачена відповідальність відповідача у вигляді стягнення з останнього пені за неналежне виконання своїх зобов'язань.

Щодо збільшення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідач зазначає по те, що такі вимоги є новими позовними вимогами та просить у їх задоволенні відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

28.03.2008 р. між сторонами укладений договір поставки №8012/Г, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 2.2. договору орієнтовна сума даного договору становить 346265,48 грн.

Згідно з п. 4.1. договору розрахунки здійснюються протягом 30 днів з моменту отримання продукції відповідачем.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 97954,76 грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№183864 від 29.09.2008 р. на суму 3402,93 грн.;

—№183876 від 29.09.2008 р. на суму 2560,00 грн.;

—№186987 від 03.10.2008 р. на суму 152,82 грн.;

—№186998 від 03.10.2008 р. на суму 1259,40 грн.;

—№187066 від 03.10.2008 р. на суму 608,80 грн.;

—№187308 від 03.10.2008 р. на суму 112,90 грн.;

—№191021 від 09.10.2008 р. на суму 22780,41 грн.;

—№191022 від 09.10.2008 р. на суму 483,90 грн.;

—№191135 від 09.10.2008 р. на суму 4414,00 грн.;

—№191138 від 09.10.2008 р. на суму 1522,00 грн.;

—№193660 від 13.10.2008 р. на суму 30274,00 грн.;

—№193754 від 13.10.2008 р. на суму 1655,00 грн.;

—№202490 від 27.10.2008 р. на суму 8329,20 грн.;

—№202491 від 27.10.2008 р. на суму 4195,50 грн.;

—№202492 від 27.10.2008 р. на суму 2960,00 грн.;

—№204408 від 28.10.2008 р. на суму 25,20 грн.;

—№204407 від 29.10.2008 р. на суму 3251,70 грн.;

—№204409 від 29.10.2008 р. на суму 9332,00 грн.;

—№204412 від 29.10.2008 р. на суму 635,00 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього серії НБЖ №298163 від 26.09.2008 р. та серії НБЖ №298184 від 01.10.2008 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором. Станом на день подання позовної заяви до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 57928,91 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідачем на користь позивача основний борг був сплачений у повному обсязі, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Нарахована позивачем пеня у розмірі 11786,77 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче:

—частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;

—відповідно до статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним;

—пеня, згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, є одним із видів неустойки;

—враховуючи ту обставину, що між сторонами в укладеному договорі не передбачена відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за неналежне виконання зобов'язань за договором, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню.

За прострочку виконання зобов'язань позивачем нараховані інфляційні втрати у розмірі 11964,45 грн. та 2323,63 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

При нарахуванні інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми позивачем невірно визначений їх розмір, а тому господарський суд, керуючись статтею 55 ГПК України, визначив розмір інфляційних втрат у сумі 6865,26 грн. та 1488,15 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, які підлягають стягненню з відповідача.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Київського міського полового будинку №5 (інд. 03037, м. Київ, пр. Червонозоряний, 2, код ЄДРПОУ 01993730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС –ЛТД»(юридична адреса: інд. 08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4; адреса для листування: інд. 08171, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3; код ЄДРПОУ 19351156) 6865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п’ять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 15 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 53 коп. витрат по сплаті держмита та 187 (сто вісімдесят сім) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко