Постанова № 70853926, 05.12.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р. Справа № 818/1773/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Сусіденко Я.С.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1Ф.) звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі відповідач, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення даних ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договорам банківського вкладу: «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229034 на суму 30000,00грн. та «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229039 на суму 50000,00грн.;

- зобовязати відповідача включити дані про позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договорам банківського вкладу: «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229034 та «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229039 стосовно гарантованої суми у розмірі 80000,00грн. та подати вказаний перелік до виконавчої дирекції Фонду для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно укладених 27.04.2016 договорів між ним та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» №980-019-000229034 та №980-019-000229039 27.04.2016 було здійснено перерахування коштів з рахунку позивача №26201523895501 в ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у розмірі 30000грн. та 50000грн. відповідно. 19.05.2016 було здійснено повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зазначених коштів на поточний рахунок позивача. 23.05.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію. 12.07.2016 розпочато процедуру ліквідації банку. Позивач звертався до ПАТ «Банк Михайлівський» із заявою включити його до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Проте, позивач був повідомлений про те, що переказ коштів в загальному розмірі 80000,00грн., здійснений за договорами №980-019-000229034 та №980-019-000229039 від 27.04.2016 є нікчемним. На думку позивача, дані договори є дійсними, а ознаки нікчемного правочину не доведено.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, викладених у позові, підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи, був повідомлений належним чином (а.с.29). Згідно ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Приймаючи до уваги викладене, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30.10.2015 між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» №980-019-000001493 (а.с.41), відповідно до п.1 якого ПАТ «Банк Михайлівський» по ініціативі клієнта - позивача, відкриває на його імя поточний рахунок №26201523895501 в гривні для зберігання грошей клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів.

Та в цей же день, 30.10.2015, між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено договір №980-019-000144262, згідно якого позивач передав банку у власність грошові кошти у розмірі 10000,00 грн. під 35,03% річних на 180 днів на рахунок №26201523895501 в ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.14). В п. 1.4 даного договору вказано, що позивач підтверджує, що повідомлений і згодний, що цей Договір укладено між ним, як Стороною - 1, та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» як Стороною - 2 через повіреного - ПАТ «Банк Михайлівський», який вчиняє дії від імені, в інтересах та за рахунок Сторони - 2 (довірителя), в звязку з чим у тексті даного Договору під терміном (-и) «Сторона/Сторони» (у контексті договору) мається на увазі Сторона - 2 та Сторона - 1, які разом є Сторонами цього Договору, а кожна окремо Сторона.

Внесення коштів на даний рахунок №26201523895501 підтверджується копією квитанції від 30.10.2015 №4907288 (а.с.15).

Згодом позивачем на вказаний рахунок №26201523895501, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» було внесено додатково 30000,00грн., згідно квитанції від 02.11.2015 №33871 (а.с.16), 20000,00грн., згідно квитанції від 21.12.2015 №3506037 (а.с.17) та 24000,00грн., згідно квитанції від 05.02.2016 №1367038 (а.с.19). 05.02.2016 між позивачем та ПАТ «Банк Михайлівський» було укладено додаткову угоду до договору від 30.10.2015 №980-019-000144262 (а.с.18), відповідно до якого за домовленістю сторін було збільшено суму, що передається Стороною-1, ОСОБА_1, у власність Стороні-2 та п.1 п.п.1.2 розділу 1 «Предмет договору» Договору від 30.10.2015 №980-019-000144262 викладено у наступній редакції: "сума коштів - 84 000,00грн.»

27.04.2016 по закінченню строку, на який було укладено зазначений договір, позивач звернувся до Сумського відділення ПАТ «Банк Михайлівський» з метою зняти кошти, на що працівник банку запропонував зняти кошти у сумі 4000,00грн., а на 80000,00грн. укласти новий договір, на що позивач погодився.

27.04.2016 між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» було укладено два договори:

- договір «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-019-000229034 (а.с.20), згідно умов якого позивач передав у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 30000,00грн. під 32,92% річних не більше 182дні.

- договір «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) №980-019-000229039 (а.с.22), згідно умов якого позивач передав у власність ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» кошти у сумі 50000,00грн. під 34,78% річних не більше 182дні.

Згідно п. 5.4.3 даних договорів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» має право з власної ініціативи достроково повернути кошти позивачу у будь-який момент дії договору.

Відповідно до п. 8.3 кожного договору зазначено, що «сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що повязані з наданням позики стороною - 1 стороні - 2 у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим договором, в звязку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики».

Перерахування коштів з рахунку позивача №26201523895501, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у розмірі 30000,00грн. за договором №980-019-000229034 від 27.04.2016 підтверджується копією платіжного доручення від 27.04.2016 №6697129 (а.с.21) та у розмірі 50000,00грн. за договором №980-019-000229039 від 27.04.2016 - копією платіжного доручення від 27.04.2016 №6697266 (а.с.23).

19.05.2016 ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» здійснило повернення грошових коштів у безготівковій формі позивачу на рахунок №26201523895501, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський», що підтверджується копією довідки про стан рахунку №26201523895501 від 14.03.2017 №3Г1(к)/17555 (а.с.24).

В подальшому, на підставі рішення правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. У звязку з цим розпочались виплати гарантованої суми вкладникам, але позивача не було включено до списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

28.11.2016 позивач звернувся до ПАТ «Банк Михайлівський» з заявами (а.с.39-40), в яких просив включити інформацію про нього до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та провести виплату відшкодування коштів у загальному розмірі 80000,00грн., оскільки вважав, що він прирівняний до вкладника, який має право на відшкодування коштів відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На вказане звернення позивач від ПАТ «Банк Михайлівський» отримав дві відповіді від 30.01.2017 за №ЗГ1/14078 (а.с.25) та від 06.06.2017 за №ЗГ/19859 (а.с.26).

Так, у листі від 30.01.2017 за №ЗГ1/14078 повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений за договорами №980-019-000229039 та №980-019-000229034 від 27.04.2016 на рахунок позивача є нікчемним на підставі ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України та ст. 37, пунктів 1, 2, 7, 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.25). А листом від 06.06.2017 за №ЗГ/19859 ПАТ «Банк Михайлівський» повідомляв ОСОБА_1 про відсутність підстав для включення інформації про позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з тих підстав, що договори укладені 27.04.2016 за №980-019-000229039 та №980-019-000229034 не відповідають вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» за субєктним складом (а.с.26).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI (далі Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб») встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків (стаття 1 Закону).

Відповідно до п.п.3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, суд зазначає, що кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 на поточний рахунок позивача, у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладом.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Частиною 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема, серед іншого: перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

За приписами ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, серед іншого, з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Вказані підстави (п.п.1,2, 7, 9) були зазначені уповноваженою особою ПАТ «Банк Михайлівський» в якості обґрунтування повідомлення про нікчемність переказу коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» ОСОБА_1 на його рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський» (а.с.25).

Разом з тим, жодна з підстав, вказаних у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не має відношення до правочинів, вчинених ПАТ «Банк Михайлівський» у правовідносинах саме з позивачем (зокрема, й стосовно зарахування коштів на його рахунок у банку). Висновок щодо нікчемності не обґрунтований доводами чи доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (далі Цивільний кодекс України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За приписами ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на банківський рахунок позивача, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський» здійснено 19.05.2016, що підтверджується довідкою про стан рахунку №26201523895501 від 14.03.2017 №ЗГ1(К)/17555 (а.с.24).

Отже, кошти на момент прийняття рішення про ліквідацію банку перебували на поточному рахунку позивача, відкритого у ПАТ «Банк Михайлівський».

Суд також зазначає, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначений правочин є таким, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави; що внаслідок укладання договору банківського вкладу (депозиту) банк взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим, або умови договору передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

За приписами частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Доказів існування відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком суду також не надано.

Згідно п.5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, в редакції чинній станом на момент виникнення правових відносин між сторонами, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, цим пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Схожі приписи містяться і в п.6 розділу ІІ вказаного Положення в редакції чинній станом на момент розгляду справи.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунки вкладника, які раніше не були включені до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку. Однак, уповноваженою особою Фонду не доведена наявність підстав для невключення даних про рахунок позивача до переліку рахунків ПАТ «Банк Михайлівський», за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», що полягає у невключені даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договорам: «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229034 на суму 30000,00грн. та «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229039 на суму 50000,00грн. та зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договорам: «Капітал+» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229034 та «Суперкапітал» (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229039 стосовно гарантованої суми у розмірі 80000,00грн., та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі ст.ст. 19, 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має бюджетних асигнувань, а його кошти не включаються до коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Таким чином, відповідач по справі - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» є працівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який є субєктом владних повноважень, однак відповідно до закону не має бюджетних асигнувань.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1280грн., сплачений при зверненні з позовом до суду (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" щодо невключення даних про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договорам: "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229034 на суму 30000,00грн. та "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229039 на суму 50000,00грн.

Зобовязати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" включити дані про ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договорам: "Капітал+" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229034 та "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів в кінці строку) від 27.04.2016 №980-019-000229039 стосовно гарантованої суми у розмірі 80000,00грн.(вісімдесят тисяч грн.), та подати вказаний перелік до Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для затвердження у реєстрі відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код 21708016, м. Київ, вул. Січовий Стрільців,17) на користь ОСОБА_1 (вул. Добровільна, 89,м. Суми,Сумська область,40006, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 1280 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 11.12.2017.

Суддя І.Г. Шевченко