Постанова № 70853770, 04.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 грудня 2017 р. № 820/4710/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявій К.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про накладення адміністративного арешту на кошти,

В С Т А Н О В И В :

Київська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд прийняти рішення, яким накласти адміністративний арешт на кошти усіх наявних відкритих банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (код ЄДРПОУ 36226451).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що представник товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" відмовив у допуску податкового органу до проведення перевірки, що зафіксовано належним чином. Вказані обставини, на думку позивача, є достатніми для застосування до платника податків такої міри відповідальності, як накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках позивача.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області отримано листи від ПАТ "УКРБІЗНЕСБАНК" від 03.02.2015 №13201/853 та від 04.03.2015 №13201/1552, ПАТ КБ ПРИВАТБАНК від 03.03.2015 №Г-31.0.0.0/1-1253 та від 01.04.2015 №Г-31.0.0.0/1-2062, від 04.04.2016 №Г-31.0.0.0/1-2097, лист ПУАТ ФІДОБАНК від 08.05.2015 №11-1-2/1088, від 07.04.2015 №2-3-6-2-1/1998, від 07.04.2016 №2-3-6-2-2/2011 щодо виявлених порушень законодавчо встановлених строків розрахунків відповідача по контрактам від 17.07.2013 №173-13 за зовнішньоекономічною операцією від 02.10.2014, від 01.11.2014 №01/11А-14 за зовнішньоекономічною операцією від 19.11.2014, від 03.11.2014 №0311-1 за зовнішньоекономічною операцією від 04.11.2014, 05.11.2014, 17.11.2014, від 16.06.2014 №014 за зовнішньоекономічною операцією від 25.11.2014, від 03.11.2014 №0311-2 за зовнішньоекономічною операцією від 04.11.2014, від 22.09.2014 №22-09-14-RU за зовнішньоекономічною операцією від 20.11.2014, від 15.12.2014 №15-12-14-RU за зовнішньоекономічною операцією від 21.01.2015, 21.01.2015, 26.01.2015, від 12.11.2015 №804/12250191/00090 за зовнішньоекономічною операцією 08.12.2015, від 03.06.2015 №0406АВ за зовнішньоекономічною операцією 30.12.2015, від 03.10.2014 №42030/СР-2/СТ-990003 за зовнішньоекономічною операцією 01.12.2015, від 28.10.2015 №805-15 за зовнішньоекономічною операцією від 17.12.2015.

На підставі ст.20, ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, із змінами та доповненнями, Київською ОДПІ м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області направлено запити до ТОВ "Компані "Плазма" від 21.06.2016 №7026/10/20-31-14-01-25 та від 03.08.2016 №9871/10/20-31-14-01-25 про надання інформації та документального підтвердження щодо взаємовідносин та розрахунків з нерезидентом по зовнішньоекономічним контрактам від 17.07.2013 за №173-13, від 01.11.2014 №01/11А-14, від 03.11.2014 №0311-1, від 16.06.2014 №014, від 03.11.2014 №0311-2, від 22.09.2014 №22-09-14-RU, від 15.12.2014 №15-12-14-RU, від 12.11.2015 №804/12250191/00090, від 03.06.2015 №0406АВ, від 03.10.2014 №42030/СР-2/СТ-990003, від 28.10.2015 №805-15.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було надано у встановлений законодавством термін на письмові запити Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 21.06.2016 №7026/10/20-31-14-01-25 та від 03.08.2016 №9871/10/20-31-14-01-25 пояснень та документального підтвердження, начальник відділу перевірок за погодженням із начальником управління аудиту направлено на ім'я першого заступника начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області доповідну записку від 26.08.2016 №225/14-01-27 з проханням на підставі п.п.78.1.1 п 78.1 СТ.78 Податкового кодексу України надати дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компані "Плазма" (код за ЄДРПОУ 36226451), з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактам від 17.07.2013 за №173-13, від 01.11.2014 №01/11А-14, від 03.11.2014 №0311-1, від 16.06.2014 №014, від 03.11.2014 №0311-2, від 22.09.2014 №22-09-14-RU, від 15.12.2014 №15-12-14-RU, від 12.11.2015 №804/12250191/00090, від 03.06.2015 №0406АВ. від 03.10.2014 №42030/СР-2/СТ-990003, від 28.10.2015 №805-15 за період з 17.07.2013 по 31.07.2016.

У зв'язку з ненаданням ТОВ "Компані "Плазма" до контролюючого органу документального підтвердження на письмові запити Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з питань дотримання вимог валютного законодавства, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу за підписом в.о. начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 30.08.2016 року № 643 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Компані "Плазма" з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактам від 17.07.2013 за №173-13, від 01.11.2014 №01/11А-14, від 03.11.2014 №0311-1, від 16.06.2014 №014, від 03.11.2014 №0311-2, віл 22.09.2014 №22-09-14-RU, від 15.12.2014 №15-12-14-RU, від 12.11.2015 №804/12250191/00090, від 03.06.2015 №0406АВ. від 03.10.2014 №42030/СР-2/СТ-990003, від 28.10.2015 №805-15 за період з 17.07.2013 по 31.07.2016 (а.с. 27).

Фахівцями позивача, а саме головним державним ревізором - інспектором Волковою К.В. та головним державним ревізором - інспектором Ростовською З.І., на підставі наказу в.о. начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 30.08.2016 року №643 та направлення на перевірку від 30.08.2016 року №593 та №592 здійснено вихід 30.08.2016 року за юридичною адресою підприємства відповідача, проте до проведення перевірки вони допущені не були, про що складено акт від 30.08.2016 №947/20-31-14-02-07/36226451.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Компані "Плазма" оскаржено у судовому порядку наказ Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № 643 від 30.08.2016 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компані "Плазма" (податковий номер 36226451)" та дії Головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок окремих платників управління аудиту Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3 та Головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 при намірі проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компані "Плазма" з питань вимог дотримання валютного законодавства на підставі наказу № 643 від 30.08.2016 року.

Судом за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 року у справі №820/4697/16 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" до Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок окремих платників управління аудиту Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_3, Головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових платників управління аудиту Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування наказу від 30.08.2016 № 643 та визнання дій протиправними відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 року у справі № 820/4697/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2017р. по справі № 820/4697/16 залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки, судовим рішенням у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" встановлено правомірність видання наказу від 30.08.2016 року №643 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Компані "Плаза" та дій посадових осіб позивача при намірі проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача на підставі наказу від 30.08.2016 року №643, враховуючи положення ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що ці обставини є преюдиційними та не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Суд вважає за необхідне вказати, що матеріали адміністративної справи свідчать про те, що позивачем як підставу для винесення рішення та накладення адміністративного арешту майна зазначено про відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього документальної перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою відповідача було отримано примірник акту від 30.08.2016 року №947/20-31-14-02-07/3622645 та власноручно записано заперечення на вказаний акт.

Суд зазначає, що визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З аналізу наведених норм випливає, що арешт майна платника є негативним наслідком дій платника та може бути застосовано з двох підстав: - якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або якщо платник податків відмовляється від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Водночас чинне законодавство послідовно розмежовує порядок накладення адміністративного арешту на майно платника податків, відмінне від коштів, та арешту коштів платника податків.

Згідно п. 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Натомість, арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення контролюючий орган в такому разі не приймає.

Наведені норми кореспондуються з приписом пункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено контролюючими органами на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить контролюючому органу, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення контролюючого органу.

Також розрізняється порядок зняття арешту, накладеного на майно платника податків, та арешту коштів на рахунках платника податків.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, при чому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Аналогічну позицією займає і Вищий адміністративний суд України в листі від 29.04.2013 року № 642/12/13-13 "Щодо застосування адміністративного арешту коштів".

Окрім того, особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків регулюються Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України №568 від 10.10.2013 року.

При цьому, згідно з пунктом 7.3 цього Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Правило, передбачене нормою розглядуваного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 20.1.33. п.20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Судом за даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" встановлено, що позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду в порядку ст. 183-3 КАС України з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ Компані ПЛАЗМА застосованого на підставі рішення в.о. начальника Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про застосування адміністративного арешту майна від 01 вересня 2016 року. Однак ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року у справі №820/4711/16 за поданням Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, подання залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків подання до 09:30 год. 05.09.2016 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2016 року у справі №820/4711/16 подання Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - повернуто заявнику.

За даними програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" вказані судові рішення набрали законної сили у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, суд зазначає, що позиція позивача щодо необхідності накладення арешту на кошти пов'язана із порушенням підприємством п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України щодо допуску до перевірки, при цьому в судовому порядку підтверджено правомірність виданого позивачем наказу, що слугував підставою для здійснення контролюючим органом перевірки, та дій перевіряючих при намаганні здійснення перевірки підприємства відповідача, а отже, позивач був наділений правом на проведення останньої.

З врахуванням вище викладеного суд, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги Київської ОДПІ м. Харкова такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" про накладення адміністративного арешту на кошти - задовольнити.

Накласти адміністративний арешт на кошти усіх наявних відкритих банківських рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (61108, м. Харків, просп. Академіка Курчатова, буд. 12, оф. 132, код ЄДРПОУ 36226451).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11 грудня 2017 року.

Суддя Мельников Р.В.