Постанова № 70853722, 30.11.2017, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 р. Справа № 818/888/17

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, який її представник підтримала у судовому засіданні та мотивує тим, що 16.05.2016 в приміщенні ПАТ "Банк Михайлівський" уклала договір з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", яким передала останньому 150 000 грн. на строк до 03.11.2016 зі сплатою процентів. Кошти товариству перерахувала 06.05.2017. Одночасно з укладенням договору уклала договір добровільного страхування фінансових ризиків з ПАТ "Страхова компанія "Форте", від імені якого діє як повірений ПАТ "Банк Михайлівський". 23.05.2016 в банку запроваджено тимчасову адміністрацію.12.06.2016 прийнято рішення про початок процедури ліквідації банку. 25.11.2016 звернулася до уповноваженої особи із заявою про включення її до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. 08.06.2017 їй було відмовлено у задоволенні заяви з тих підстав, що договір укладено без участі ПАТ "Банк Михайлівський", як повіреного. Договір не відповідає вимогам Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" за суб'єктним складом. Вважає відмову протиправною, оскільки в розумінні положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вона є вкладником і гарантії, передбачені цим Законом, поширюються також і на її вклад в цьому Банку. Просить зобов'язати уповноважену особу Фонду включити дані про її рахунок №26206519461201 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-019-000234312, тип договору "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) на суму 150 000 грн.

Відповідач в запереченнях проти позову вказує, що позивачкою з ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір, відповідно до якого позивачка передає у власність кошти в сумі 150 000 грн., в ТОВ "ІРЦ" зобов'язується повернути їх та виплатити проценти. 19.05.2016 з рахунку ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивачки було перераховано 150 000 грн. та проценти за користування коштами. 23.05.2016 у ПАТ "Банк Михайлівський" запроваджено тимчасову адміністрацію, згодом розпочато процедуру ліквідації. Укладений договір позики є двостороннім, він укладений без участі банку, кошти, які вносились/отримувались за цим договором не вкладом. 19.05.2016 Банк здійснив кредитні операції з ТОВ "ІРЦ" на суму, що значно перевищувала наявний ліміт кредитування. Ці правочини є нікчемними відповідно до положень ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В подальшому за рахунок коштів, відображених на рахунку ТОВ "ІРЦ" були проведені операції з перерахування коштів на поточний рахунок, у тому числі, позивачки., проте фактичного перерахування коштів не відбувалось. Правочин по перерахуванню коштів на рахунок позивачки також є нікчемним у відповідності до положень п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 вищевказаного закону. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала із зазначених підстав та додатково пояснила, що кошти з рахунку ТОВ "ІРЦ" на її власний рахунок у ПАТ "Банк Михайлівський" були перераховані 19.05.2016, тобто до запровадження тимчасової адміністрації.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ОСОБА_1 відкрито у ПАТ "Банк Михайлівський" балансовий рахунок №26206519461201 (а.с. 70). 06.05.2016 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») договір "Суперкапітал (новий)" за №980-019-000234312 щодо передачі у власність 150 000 грн. на строк не більше 181 дня з виплатою 33,54% річних (стаття 1 договору; далі - Договір позики від 6 травня 2016 року). У статті 1 цього Договору, серед іншого, обумовлено, що ТОВ «ІРЦ» повертає отримані від позивачки кошти, а також нараховані за ними відсотки на її рахунок, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський» (№26206519461201). За пунктом 5.4.3 Договору ТОВ «ІРЦ» має право з власної ініціативи достроково повернути кошти ОСОБА_1 (а.с. 66). 06 травня 2016 року ОСОБА_1 перерахувала кошти в сумі 150 000 грн. на рахунок ТОВ "ІРЦ", відкритий у АТ "Укрсиббанк" (а.с. 69).

На виконання своїх зобов'язань за Договором ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2016 року перерахувало на поточний рахунок позивачки, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», отримані від неї кошти в сумі 150 000,00 грн. разом з нарахованими відсотками в сумі 1324,86 грн. (а.с. 70)

На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року за № 4/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_2 Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 12 липня 2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський».

З метою отримання свого вкладу за Договором банківського рахунка позивач надіслала Уповноваженій особі Фонду заяву з проханням включити її до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування (а.с. 64). Листом від 08 червня 2017 року за №ЗГ1(К)/20222 позивача було повідомлено про відсутність підстав для включення її до переліку вкладників, оскільки банк не виступав повереним під час укладання договору між позивачкою та ТОВ "ІРЦ" (а.с. 65). Суд вважає такий висновок безпідставним.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI).

За частиною першою статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

За частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами..

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону № 4452-VI.

Відповідно до частини п'ятої, шостої статті 36 Закону № 4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: 1) виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; 5) здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

Частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отож, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону № 4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Отже, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що до запровадження в Банку тимчасової адміністрації позивач уклала з Банком Договір банківського рахунку, на підставі якого їй відкрито розрахунковий рахунок в цьому Банку (№ 26206519461201). 19 травня 2016 року на цей розрахунковий рахунок зараховано кошти на суму 151 328,17 грн., які надійшли від ТОВ «ІРЦ» (на виконання Договору позики від 6 травня 2016 року).

Уповноважена особа Фонду не включив позивачку до переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що транзакції, здійснені ТОВ «ІРЦ» 19 травня 2015 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 (перерахування коштів на суму 150 000,00 грн. (сума позики) і 1,27,86 грн. (проценти за позикою) є нікчемними. Підставою нікчемності, як вказано у запереченні проти позову, є положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 37, пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI.

Як встановлено у цій справі відповідач фактично визнав нікчемними дві розрахункові банківській операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавала в позику ТОВ «ІРЦ» на умовах Договору позики від 6 травня 2016 року вже обліковувалися на її розрахунковому рахунку в Банку, позаяк ТОВ «ІРЦ» повернуло їх їй разом з нарахованими процентами. В розумінні статті 2 Закону № 4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для неї як вкладника за Договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону. Та обставина, що розрахунково-касове обслуговування клієнта здійснено під час дії згаданої вище постанови регулятора, зважаючи на наведене вище, не є достатньою підставою для визнання нікчемними розрахункових операцій банку.

Частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначає перелік правочинів, які є нікчемними та укладені неплатоспроможним банком. Однак суд зауважує, що у операції з перерахування коштів на рахунок позивачки товариством "ІРЦ" банк не брав участь як сторона правочину. Уповноважена особа не мала права на визнання договору, укладеного між позивачкою та ТОВ "ІРЦ " нікчемним, оскільки банк не виступав стороною у цьому правочині.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у включенні її рахунку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду. З метою захисту порушеного права суд вважає необхідним зобов'язати відповідача вчинити такі дії.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" про зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" включити дані про рахунок ОСОБА_1 №26206519461201 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по договору №980-019-000234312, тип договору "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів щомісячно) на суму 150 000 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Соп'яненко