Постанова № 70853078, 05.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року справа № 813/3914/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулкевич І.З.

секретар судового засідання Іванес Х.О.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому з асіданні в залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов’язати вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу заступника начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковника поліції ОСОБА_3 від 21.04.2017 року №1279 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ВП ГУНП"; зобов’язати Головне управління Національної поліції у Львівській області виплатити слідчому СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 частину щомісячної премії за квітень 2017 року в розмірі 2860,00 грн.

В обґрунтування позовної вимоги позивач вказала, що оскаржуваний наказ винесений без повного та об’єктивного з’ясування всіх обставин подій, за відсутності в діях слідчого Вітко О.Я. ознак дисциплінарного проступку, а тому підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, зазначив, що у діях позивача відсутні будь-які порушення норм КПК України та Положень про ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Попередньо відповідач надав заперечення проти адміністративного позову, наполягаючи на правомірності й достатності підстав для винесення оскаржуваного наказу, оскільки ОСОБА_2, здійснено порушення службової дисципліни, зокрема вимог ст. 2, 9, 40, 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, вважаючи, що їх сукупність є достатньою для обрання старшим керівництвом Управління дисциплінарного заходу у вигляді суворої догани позивачу та позбавлення щомісячної премії у розмірі 50% терміном на один місяць.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Наказом № 1279 від 21.04.2017 року заступником начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковником поліції ОСОБА_3 оголошено сувору догану та позбавлено щомісячної премії у розмірі 50 відсотків терміном на один місяць слідчого СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області майору поліції ОСОБА_2Я, за порушення вимог ст. 2, 9, 40, 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом наказу від 21.04.2017 року №1279 , слідчий СВ Буського ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області майор поліції ОСОБА_2 28.03.17 року о 10.42 год вніс до Єдиного реєстру судових розслідувань, відомості по факту скоєння кримінального правопорушення за ч.1 ст. 289 КК України, однак не прийнявши до уваги ознаки «завдання значної шкоди» здійснив не правильну кваліфікацію даного правопорушення чим порушив ст. 2, 9, 40, 214 КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Підставою для винесення оскаржуваного наказу став висновок службового розслідування від 05.04.2017 року за фактом неправильної кваліфікації кримінального правопорушення слідчим СВ Бузького ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області майором поліції ОСОБА_2

Підставою для проведення цього службового розслідування став лист – вимога ГСУ НП України від 29.03.17 року №6112ст//24/3/3-2017 з приводу виявлення порушень щодо кваліфікації працівниками СВ Бузького ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області кримінального правопорушення у кримінальному проваджені №120117140170000140 за ч.1 ст. 289 КК України без урахування ознак «завдання значної шкоди»

Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що 27.03.2017 року о 23.30 у Бузький ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області надійшло повідомлення від інспектора взводу по обслуговуванню доріг державного значення 3-гор батальйону лейтенанта поліції ОСОБА_4В, про те, що до нього звернувся громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_6 та повідомив, що 23.03.2017 року він їхав в м. Рівне на власному автомобілі марки «Опель Вектра» сірого кольору, латвійської реєстрації ЕНК 902, 2003 року випуску, та на автодорозі Київ –Чоп, Бузького району, Львівської області його автомобіль зламався. Після чого потерпілий зачинив вищевказаний автомобіль, залишивши на узбіччі дороги, а сам маршрутним таксі повернувся до Львова. 27.03.2017 року близько 22 год. ОСОБА_6 приїхав на місце де залишив свій автомобіль, щоб транспортувати його до м. Львів, але автомобіля на місці не виявив. Внаслідок незаконного заволодіння автомобілем, ОСОБА_6 було завдано збитки на суму102 145 грн.

28.03.2017 року о 10.42 год слідчим СВ Бузького ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області ОСОБА_2 за вище вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120117140170000140 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, однак не враховано суму завданої шкоди, що є значною.

Будучи опитаною слідчий СВ Бузького ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 з приводу допущеної помилки в частині кваліфікації пояснила, що це відбулось через її власну неуважність, оскільки вартість транспортного засобу було підраховано вже після внесення відомостей до ЄРДР. Однак 30.03.2017 року, зважаючи на те, що вчинення даного кримінального правопорушення завдало заявникові (потерпілому) значної шкоди (3500 Євро, що згідно з курсу НБУ на момент скоєння Кримінального правопорушення становить 102 145 гривень) вказане кримінальне провадження перекваліфіковано на ч.2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом з будь-якою метою,якщо воно завдало значної матеріальної шкоди.

За наслідком встановлення фактичних обставин справи, оцінки отриманих доказів та застосування належних норм законодавства суд прийшов до таких висновків.

В статті 2 КПК України вказано, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень,охорона прав, свобод та захист інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнути до в міру своєї вини,жодний не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 статті 9 КПК України вказано. що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Частиною 1 статті 40 зазначено,що слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Згідно ч.1, статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч. 5 п.5. статті 214 КПК України До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність

Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (частина четверта статті 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073.

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Вище описано підстави та процедуру проведеного стосовно можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_2 службового розслідування.

Аналізуючи фактичні дії працівників ГУ НП у Львівської області щодо призначення та проведення вказаного службового розслідування, суд не знаходить порушень процедурних норм при його проведенні.

Відтак, приймаючи рішення у даній справі, суд оцінював доведеність/недоведеність ознак порушення службової дисципліни та порушень вищенаведених норм, що регламентують проходження служби в поліції, у кожному конкретному випадку.

Як зазначалося вище, 28.03.2017 року о 10.42 год слідчим СВ Бузького ВП Кам’янко-Бузького ГУНП у Львівські області ОСОБА_2 за вище вказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120117140170000140 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, однак не враховано суму завданої шкоди, що є значною.

Сама позивачка ОСОБА_2 надаючи пояснення у примутньому судовому засіданні, вказала, що даний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності є безпідставним і не обґрунтованим, оскільки вважає що вона діяла в рамка чинного КПК України і не порушила жодних норм

Представник відповідача пояснив, що, застосування дисциплінарного стягнення в даному разі є обґрунтованим.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як сувора догана.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

За наслідками розгляду справи суд приходить до висновку про те, що в діях позивача наявні ознаки дисциплінарних проступків, отже дисциплінарне стягнення застосоване обґрунтовано. Вид накладеного дисциплінарного стягнення, обраний відповідачем, є його дискрецією. Тобто закон не містить чітких критеріїв застосування дисциплінарних стягнень, окрім малозначних та найтяжчих, лише для останніх існує винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Тому суд не ставить під сумнів обраний відповідачем в даному разі вид заходу дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин має досить нерівні можливості, адже з одного боку виступає суб’єкт владних повноважень, тобто держава, а з іншого фізична чи юридична особа, права та інтереси якої були порушені.

Аналізуючи викладене, суд відмічає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних і юридичних осіб від неправомірних дій чи рішень суб’єктів владних повноважень, тому, дотримуючись принципу змагальності, слід враховувати і ч. 2 ст. 71 КАС України, яка встановлює, що саме контролюючий орган повинен довести правомірність свого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення, або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо), що їх належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, а відповідачем підтверджено та доведено відповідними доказами правомірність винесеного наказу, з огляду на що, спростованими є твердження позивача про незаконність вищевказаного наказу.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Гулкевич І.З.