Постанова № 70852991, 30.11.2017, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 року Справа № П/811/1364/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хилько Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Подкопаєвої Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Калініної А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - відповідач, ГТУ юстиції у Кіровоградській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області №131/07 від 07.08.2017 року "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3";

- визнати протиправними дії, щодо внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 07.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ винесено відповідачем протиправно, оскільки контролюючим органом було проведено комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності за той самий період. Тому позивач вважає, що для проведення повторної перевірки його діяльності відсутні будь-які правові підстави. Поряд з тим, наголошує на протиправності дій відповідача при внесенні подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 07.08.2017 року, оскільки такі дії контролюючого органу суперечать діючому законодавству та жодних порушень законодавства при здійсненні своєї нотаріальної діяльності не вчиняв.

У судовому засіданні позивач та його законний представник вимоги позову підтримали у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти позову з викладенням власної позиції, в яких вказано, що повторне проведення перевірки нотаріальної діяльності приписами законодавства "Про нотаріат" не забороняється, а оскаржуваний наказ вважає правомірним оскільки його було видано з дотриманням вимог чинного законодавства, при цьому вказує, що дії територіального управління юстиції по внесенню подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю від 07.08.2017 року є заходом відповідного реагування на виявлені порушення, тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову (т.1,а.с.101-104).

В судовому засіданні представником відповідача позицію викладену в письмових запереченнях підтримано та наголошено на відмові в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України, складення постанови у повному обсязі відкладено до 04.12.2017р. із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Дослідивши наявні в справі документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

За приписами п.1, 3, 9 частини 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.2 ст.5 КАС України).

Предметом спору в даній справі є встановлення правомірності дії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, щодо внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 07.08.2017 року та встановлення законність та обґрунтованість дій Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області при винесенні наказу №131/07 від 07.08.2017 року "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3".

При вирішенні даного спору суд враховує наступні фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 здійснює нотаріальну діяльність як приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу.

Виникненню спірного наказу та дій по внесенню подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 07.08.2017 року передувало проведення декількох перевірок нотаріальної діяльності позивача.

На підставі наказу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 14.04.2017 року №154/08, на виконання графіку проведення планових комплексних перевірок організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів Кіровоградської області, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій і виконання правил ведення нотаріального діловодства у 2017 році, 21.04.2017 року комісією, утвореною з посадових осіб Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, приватних нотаріусів та консультанта Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області, проведено планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (т.1,а.с.205 зворот.).

За наслідками вказаної перевірки комісією складено доповідну записку про результати перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за період 2015 по 21 квітня 2017 року, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства від 26.07.2017 року, в якій зазначено, що організація нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом ОСОБА_3 має значні зауваження, наведено висновок про неодноразові порушення статей 13-1, статті 55 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та Правил ведення нотаріального діловодства затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/5 та рекомендовано, зокрема: проаналізувати та врахувати, зазначені членами комісії рекомендації щодо організації нотаріальної діяльності; систематично перевіряти якість своєї роботи; неухильно дотримуватись Закону України «Про нотаріат», «Правил ведення нотаріального діловодства», «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та інших нормативних актів, що регулюють організацію нотаріальної діяльності, дотриманням порядку вчинення нотаріальних дій та ведення нотаріального діловодства; при оформлені справ Для архівного зберігання дотримуватись розділу XII Порядку, а також враховувати особливості формування спадкових справ визначені розділом XI Порядку; посвідчувати договори міни земельних ділянок у відповідності до вимог статті 55 Закону України «Про нотаріат», а саме за місцезнаходженням, (місцем реєстрації) майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину; при посвідченні договорів купівлі - продажу враховувати вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2014 № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства»; при веденні реєстрів для реєстрації нотаріальних дотримуватись вимог розділу VII Правил.; при залишенні в матеріалах копій нотаріально оформлених документів, зокрема довіреностей, дотримуватися пункту 6.7. глави 6 Правил; при вчиненні нотаріальних дій дотримуватися вимог статті 13-1 Закону України «Про нотаріат»; при оформленні свідоцтв про придбання арештованого або заставленого майна з прилюдних торгів (аукціонів) дотримуватися вимог підпункту 1.11 пункту 1 та підпункту 3.2. пункту 3 глави 12 Розділу II Порядку; при оформленні договорів купівлі-продажу, дарування, дотримуватися вимог статті 368 ЦК України, статті 65 Сімейного кодексу України, пункту 4 глави 1 Розділу II Порядку; при посвідченні договорів про розірвання договору дотримуватися вимог підпункту 7.3. пункту 7 глави 1 Розділу II Порядку; при оформленні договорів іпотеки дотримуватися Закону України «Про іпотеку»; при оформленні спадщини дотримуватись глави 10 розділу II Порядку; при вчиненні нотаріальних дій дотримуватись глави 11 розділу II Порядку; при посвідченні заповітів дотримуватись глави 3 розділу II Правил.

Також, наголошено проаналізувати та врахувати, зазначені членами комісії недоліки і рекомендації щодо організації нотаріальної діяльності, дотриманням порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства і надати письмовий звіт про вжиті заходи або свої заперечення, відповідно до пункту 41 «Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.02.2014 № 357/5 та зареєстрованого від 17.02.2014 № 298/25075 (т.1,а.с.207-220).

Поряд з тим, з матеріалів справи вбачається, що до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області надійшла скарга директора ТОВ "Нива-2010" Трибиненка М.П. щодо порядку оформлення приватним нотаріусом ОСОБА_3 договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Нива-2010" (т.2,а.с.46-49).

Так, з огляду на вказану скаргу, 12.05.2017 року на виконання пункту 14 Порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 17.02.2014 року №357/5 начальником Головного територіального управлінням юстиції у Кіровоградській області Гуцулом В.В. видано наказ №200/08 "Про проведення позапланової перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3" (т.2,а.с.55).

28.04.2017 року на ім'я начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Гуцула В.В. була складена доповідна записка про результати комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за період з 2015 - 2017 року (т.1,а.с.207-220).

При цьому, за результатами проведеної комплексної перевірки начальником головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області було видано наказ №179/08 «Про результати проведення комплексної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3», яким визначено загальну оцінку приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 як «незадовільно» (т.1,а.с.240).

Суд зауважує, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції (п.13 Порядку №357/5).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 13 Порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 17.02.2014 року №357/5, на підставі відповідних наказів Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області (наказу №284/08 від 29.05.2017р. "Про проведення позапланової контрольної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3"; наказу №298/08 від 06.07.2017 р. "Про проведення позапланової контрольної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3"; наказу №248/08 від 08.06.2017 р. "Про проведення позапланової контрольної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3") були здійснені спроби проведення позапланової контрольної перевірки організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_3, за період з 2015 року по 21 квітня 2017 року щодо вжитих заходів по усуненню недоліків та порушень виявлених під час комплексної перевірки та за період з 21 квітня 2017 року по момент проведення контрольної позапланової перевірки на предмет допущення приватним нотаріусом ОСОБА_3 в діяльності аналогічних порушень та недоліків, виявлених під час комплексної перевірки, проведеної 21.04.2017 року (т.1,а.с.64, т.2,а.с.24,40).

26.07.2017 року на ім'я начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Гуцула В.В., начальником відділу з питань нотаріату Івановою Т.О. була підготовлена доповідна записка щодо розгляду можливості підготовки подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 для подальшого розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату у зв'язку із неодноразовим порушенням чинного законодавства при здійсненні нотаріальної діяльності (т.1,а.с.39-43).

Начальником Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області В.В. Гуцулом було підготовлено подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю виданого Міністерством юстиції України 22.12.2009 р.НОМЕР_2 ОСОБА_3 з подальшим направленням до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (т.1,а.с.63-73).

Відповідним листом від 01.08.2017 р. позивача повідомлено про підготовку для внесення подання та доданих до нього матеріалів на розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, та повідомлено позивачеві про можливість ознайомлення із даним поданням (т.1,а.с.44).

07.08.2017 р. відповідним листом Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області було направлено до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (т.1,а.с.62).

На підставі доповідної записки в.о. начальника з питань нотаріату О.В. Онуфрієва, у зв'язку із направленням до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, керуючись п.8 ч.1 статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р.№3425-ХІІ, 07.08.2017 року начальником Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Гуцулом В.В. було видано наказ №131/07 «Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3» (т.1,а.с.58-59).

Вказаний наказ відповідним супровідним листом було направлено позивачеві 07.08.2017 року №04-21//01-24/1751 (т.1,а.с.60).

Вважаючи дії щодо внесення подання до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату про розгляд питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 та вказаний (спірний) наказ №131/07 від 07.08.2017 року "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3" протиправним та такими, що суперечать чинному законодавству, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права (ч.1 ст. 6 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акта індивідуальної дії є юридичний характер, тобто обов'язковість його приписів для відповідного суб'єкта /суб'єктів/, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй (ст. 8). На ці обставини неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх рішеннях, зокрема, рішенні № 7-рп/2003 від 10.04.2003 року, рішенні № 9-рп/2004 від 07.04.2004 року, рішенні № 1-рп/2007, рішенні № 19-рп/2008 від 02.10.2008 року.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993р. № 3425-XII, відповідно до ст.1 якого нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України (ст.2 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов'язаний:

- здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики;

- сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;

- зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій;

- відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;

- вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;

- дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;

- надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства;

- постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації;

- виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

За змістом ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» контроль за організацією нотаріату України, перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Нотаріус зобов'язаний: зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства (абз.4,8 ст.5 Закону України «Про нотаріат»).

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (ч.1 ст.33 Закону України «Про нотаріат»).

Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (ч.6 ст.33 Закону України «Про нотаріат»).

Наведене дає підстави суду для висновку, що на Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області покладено обов'язок перевіряти приватних нотаріусів, серед іншого, на предмет дотримання нотаріусами вчинення нотаріальних дій. Законодавець покладає на ГТУЮ у Кіровоградській області обов'язок перевіряти звернення юридичних осіб та громадян в межах предмета звернення та в межах своїх повноважень, при цьому така перевірка повинна здійснюватись в порядок та спосіб передбачений Порядком проведення перевірки, затвердженим Міністерством юстиції України.

Частиною 10 статті 10 Закону України «Про нотаріат», передбачено, що порядок внесення відповідно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.

У свою чергу, відповідно до п. 2 Порядку внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, що затверджене Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 року №1904/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.07.2011 року за №925/19663 (далі - Порядок), подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія).

Подання Мін'юсту, управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія) не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.

У разі витребовування додаткової інформації такий строк може бути продовжено за вмотивованим поданням до сорока п'яти днів за погодженням начальника управління юстиції або територіального уповноваженого Нотаріальної палати України.

Нотаріус може ознайомитися з Поданням та доданими до нього матеріалами в Департаменті державної реєстрації та нотаріату Мін'юсту, управлінні юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли таке Подання, з правом робити виписки та копії до винесення рішення Комісії.

Подання розглядається Комісією не більше шести місяців з дня його надходження та з урахуванням строку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 29-1 Закону України «Про нотаріат».

Згідно з п. 3, п. 4 Порядку, подання управління юстиції про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.

Відповідно пункту 12 Порядку внесення Міністерством юстиції України, головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, за результатами розгляду Подання Комісія може ухвалити одне з таких рішень:

- про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- про відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно з пункту 13 Порядку, рішення Комісії приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів від числа присутніх членів Комісії. Копія рішення Комісії надсилається Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін'юсту, управлінню юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання. Особа, щодо якої прийнято рішення Комісії, може звернутися особисто до Мін'юсту із заявою про отримання копії такого рішення. У разі якщо заява направляється поштою, підпис особи на ній має бути нотаріально засвідчений.

Пунктом 14 Порядку передбачено, що на підставі рішення Комісії про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю видається відповідний наказ Міністерства юстиції України.

Пунктом 15 Порядку визначено, що копія наказу Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю надсилається особі, щодо якої видано цей наказ, та Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін'юсту, управлінню юстиції, Нотаріальній палаті України, які внесли Подання. У разі якщо Подання було внесено Департаментом державної реєстрації та нотаріату Мін'юсту або Нотаріальною палатою України, копія наказу Мін'юсту про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю також надсилається управлінню юстиції для вжиття заходів, передбачених Законом.

За приписами пункту 16 Порядку, анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю підлягає поверненню до Міністерства юстиції України.

В силу вимог пункту 17 Порядку, рішення Комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Отже, рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приймається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Таким чином, подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю по своїй суті є висновком контролюючого органу, яким в даному випадку є Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області, про наявність підстав, передбачених статтею 12 Закону України «Про нотаріат», для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, який вноситься уповноваженому органу для розгляду і прийняття за його наслідками відповідного рішення.

З огляду на вказане, судом не беруться до уваги твердження позивача, що рішення про внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю має виноситись колегіально, а керівник головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області - Гуцул В.В. не в праві самостійно давати оцінку порушенням нотаріальної діяльності позивача, яка в подальшому лягла в основу подання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про нотаріат», Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (абз. 1).

У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та у порядку, передбачених цим Законом (абз. 4).

У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом (абз. 5).

Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (абз. 6).

Так, пунктом 3 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 року №357/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.02.2014 року за №298/25075 (далі Порядок №357/5) передбачено, що основними завданнями перевірки є:

1)перевірка організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, у тому числі дотримання вимог до робочого місця приватного нотаріуса, страхування цивільно-правової відповідальності, наявності осіб, що працюють на умовах цивільно-правових чи трудових договорів, умов зберігання архіву, печаток, штампів, спеціальних бланків нотаріальних документів тощо;

2)перевірка дотримання державними і приватними нотаріусами правил ведення нотаріального діловодства, правильності формування документів у справи, наявність та відповідність вимогам законодавства документів (у випадках, передбачених законодавством, - копій документів), які необхідні для вчинення нотаріальних дій та долучені до примірника нотаріально оформленого документа, документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявність на документах необхідних реквізитів (печаток, підписів, реєстрових номерів, дати тощо);

3)перевірка дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій, у тому числі під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

4)виявлення порушень законодавства, яке регулює організацію роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організацію нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядок вчинення нотаріальних дій та ведення нотаріального діловодства;

5)виконання державними і приватними нотаріусами обов'язку щодо підвищення професійного рівня (проходження підвищення кваліфікації, участь у конференціях і семінарах з питань права, дотримання правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції);

6)визначення якості нотаріального обслуговування фізичних та юридичних осіб;

7)надання рекомендацій з усунення причин, унаслідок яких допущено порушення;

8)застосування до державних і приватних нотаріусів заходів реагування, передбачених законодавством, у разі виявлення під час перевірки допущених ними порушень;

9)узагальнення результатів перевірок з метою визначення типових порушень, недоліків та помилок, що допускаються державними і приватними нотаріусами;

10)розповсюдження позитивного досвіду роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса.

Суд зазначає, що норми ст. 33 Закону України «Про нотаріат» та п. 43 Порядку №357/5, у разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій чи в разі, якщо виявлені під час перевірки порушення не можуть бути усунуті, надають комісії право ініціювати питання про внесення подання.

Таким чином, виявлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що передбачені статтею 12 Закону України «Про нотаріат», можливе, у тому числі, під час проведення комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства.

З урахуванням наведених норм законодавства, оформлення результатів комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ним правил нотаріального діловодства та внесення за наслідками виявлених під час її проведення порушень подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, за своєю правовою природою, є лише фіксацією інформації про виявлені порушення з наданням рекомендацій щодо вжиття певних заходів реагування, рішення про вжиття яких, у свою чергу, приймається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, як уповноваженим на це органом.

Зазначене дає підстави для висновку, що дії з оформлення результатів перевірки та включення до подання певних висновків не можуть бути предметом розгляду з точки зору їх правомірності чи неправомірності, оскільки такі дії є обов'язком контролюючого органу, тоді як самі висновки перевірки і подання характеру обов'язкових не мають. Вказані обставини можуть бути предметом з'ясування в межах розгляду і вирішення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та/або наказу Міністерства юстиції України про його анулювання.

В обґрунтування власної позиції позивач вказує, що його нотаріальна діяльність як приватного нотаріуса незаконно зупинена у зв'язку із порушенням процедури внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства визначає Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 р. №357/5 відповідно до статей 2-1, 18, 33 Закону України «Про нотаріат» (далі - Порядок № 357/5).

Цей Порядок визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства (п.1 Порядку №357/5).

Пунктом 31 Порядку №357/5 визначено, що перевіркою встановлюється, чи дотримуються державні і приватні нотаріуси загальних положень чинного законодавства, яке регулює порядок вчинення нотаріальних дій та проведення під час їх вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

Пунктом 33 Порядку №357/5 закріплено, що за наслідками перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства комісія протягом п'яти робочих днів з часу закінчення перевірки складає довідку у двох примірниках про результати проведеної перевірки із зазначенням оцінки роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса та з викладеними у ній висновками і рекомендаціями. Загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса визначається як "добре", "задовільно", "незадовільно". Довідка готується згідно з перевіреними достовірними фактами, що свідчать про наявність недоліків, помилок і порушень, з посиланням на норми законодавства. За змістом довідка повинна бути вичерпною та конкретною.

Пунктом 34 Порядку №357/5 встановлено, що довідка за результатами перевірки складається з чотирьох частин: І - вступна; ІІ - описова (стан організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства); ІІІ - висновок; ІV - рекомендації:

1) у вступній частині довідки мають бути наведені такі дані: дата складання довідки за результатами перевірки; найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, місцезнаходження його робочого місця; підстави для проведення перевірки; прізвища, імена, по батькові та посади членів комісії, що проводить перевірку; вид перевірки (планова комплексна чи позапланова комплексна, цільова, контрольна); період, за який проводиться перевірка; інформація про направлення повідомлення до державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса про проведення перевірки; строк проведення перевірки; інформація про попередню перевірку (у разі якщо така проводилась) із зазначенням наказу Міністерства юстиції, головного управління юстиції, відповідно до якого проводилась така перевірка, періоду, за який проводилась перевірка, та вжитих заходів щодо усунення виявлених порушень та недоліків;

2) в описовій частині довідки має бути відображений стан роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса з питань, визначених пунктами 28-31 цього Порядку, а також зазначено показники, які характеризують їх роботу, та викладено зміст виявлених порушень з посиланням на норми чинного законодавства, період, у якому такі порушення здійснено, та із зазначенням реквізитів документа, у якому нотаріусом допущено такі порушення. Якщо перевіркою не встановлено порушень вимог законодавства з боку нотаріуса (державного чи приватного), то в описовій частині робиться відповідний запис.

3) у висновку довідки за результатами перевірки відображаються узагальнений аналіз виявлених недоліків та порушень у діяльності державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, їх причини та загальна оцінка роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса;

4) у довідці за результатами перевірки надаються рекомендації щодо покращення стану нотаріальної діяльності, усунення виявлених порушень і недоліків у роботі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса.

В силу вимог пункту 39 Порядку №357/5, за результатами перевірки державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса, на підставі висновків комісії Міністерство юстиції, головне управління юстиції видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок.

За змістом пункту 43 Порядку №357/5 уразі, якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті або якщо державною нотаріальною конторою, державним нотаріальним архівом, державним чи приватним нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Міністерство юстиції, головне управління юстиції приймають рішення про застосування до цих осіб заходів реагування, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що під час проведення перевірки члени комісії зобов'язані бути об'єктивними та неупередженими.

В обґрунтування власної позиції позивач також наголосив, на порушенні законодавства відповідачем при призначенні перевірки його діяльності, оскільки членом комісії залучено начальника відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Іванову Т.О. з якою в нього наявний конфлікт інтересів.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» 07.06.2001 року N 2493-III (із змінами та доповненнями) посадові особи місцевого самоврядування зобов'язання дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції".

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у п.1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов'язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

З наведено вбачається, що особи, на яких поширюється законодавство щодо конфлікту інтересів, повинні вживати заходів щодо недопущення його виникнення та заходів щодо його врегулювання, якщо він все-таки виник.

Статтею 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Визначення змісту поняття «конфлікт інтересів» має значення для правильного застосування положень ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобіганню та урегулюванню конфлікту інтересів.

Зміст цього поняття визначають такі дві обов'язкові ознаки: 1) конфлікт інтересів це суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями; 2) наявність такої суперечності може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Таким чином, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.

Виходячи зі змісту Закону, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обов'язки має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння але здатний до цього призвести.

При цьому, приватний інтерес не обмежується фінансовими чи матеріальними інтересами або тими інтересами, які дають службовій особі пряму особисту вигоду, в тому числі неправомірну.

Отже, як вбачається з наведеного поняття - «конфлікт інтересів», особистий інтерес особи може носити як майновий, так і немайновий характер.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не перебуває з Івановою Т.О. у дружніх, сімейних відносинах.

При цьому, начальником відділу з питань нотаріату скарги на дії позивача як приватного нотаріуса до Міністерства юстиції України не надсилались.

Поряд з тим, ОСОБА_3 не повідомив у встановленому законом випадках та порядку, про наявність у нього реального конфлікту інтересів відповідні органи.

Проте, ОСОБА_3 подано начальнику відділу з питань нотаріату ГТУЮ у Кіровоградській області Івановій Т.О. та начальнику управління нотаріату Мартинюку О.А. заяву від 21.04.2017 року №131/01-16 в якій висловлено незгоду із персональним складом комісії, що створена для проведення комплексної перевірки позивача та наголошено на порушенні антикорупційного законодавства (т.3,а.с.119-123).

Натомість, суд не враховує таку заяву в якості належного доказу у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду даної справи, та звертає увагу, що питання про наявний конфлікт інтересів між позивачем та начальником відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Івановою Т.О., було ініційоване позивачем лише після отримання наказу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про проведення планової комплексної перевірки нотаріальної діяльності позивача .

З огляду на викладене твердження позивача про наявний приватний інтерес начальника відділу нотаріату Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Іванової Т.О. у залученні до перевірки позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Так, позивач наголошує, на тому, що за результатами проведеної планової комплексної перевірки відповідною комісією було складено доповідну записку, а не довідку як того вимагають положення чинного законодавства.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що результати проведеної відповідачем перевірки нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_3 відображені у доповідній записці від 28.04.2017 р. про результати перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за період з 2015-2017 року (т.1,а.с.207-220).

Представником відповідача у судовому засіданні надано пояснення, що дана доповідна записка, якою оформлено результати комплексної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3, за своєю правовою природою є довідкою, просто в даному випадку під час оформлення останньої було некоректно оформлено назву даного документу.

Суд звертає увагу, що пунктом 13 Порядку 357/5 визначено, що позапланова комплексна, цільова або контрольна перевірка державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса проводиться за результатами попередньої перевірки або за дорученням Міністерства юстиції чи головного управління юстиції. За наслідками такої перевірки комісія складає довідку про результати проведеної перевірки з висновками.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача, щодо описки у визначенні довідки, передбаченої порядком, як доповідної записки, оскільки за своєю правовою природою це є двома різними процедурними документами.

Як вбачається з даних, що містяться в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", позивач звернувся з позовною заявою (№П/811/937/17) до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання незаконним та скасування наказу №179/08 від 28.04.2017р. "Про результати проведення комплексної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3".

Станом на час розгляду справи вказана справа по суті не розглянута, що також відображено у поданні про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (т.1,а.с.179-188).

З огляду на зазначене, з наявних матеріалів справи, суд вбачає порушення відповідачем процедури оформлення результатів проведення комплексної перевірки позивача визначеної Порядком №357/5 проте, правомірність дій відповідача при оформленні результатів проведеної комплексної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_3 21.04.2017 року, не підлягає дослідженню під час розгляду даної справи та буде встановлена судом при розгляді справи №П/811/937/17.

Як вже було вказано вище, подання Мін'юсту, управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату не пізніше тридцяти днів з дня встановлення підстав для анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, якщо інший строк не передбачено законом.

Статтею 101 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч.1ст.103 КАС України).

Зокрема, при обчисленні строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені законом або судовим чи адміністративним органом, застосовуються положення Європейської конвенції про обчислення строків від 16 травня 1972 року №ETS-076 (далі - Конвенція).

Оскільки спірні правовідносини належать до адміністративних, суд вважає, що правила обчислення строків, встановлені Конвенцією, підлягають застосуванню при обрахунку перебігу строків.

Відповідно до статті 3 Конвенції, строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого починається відлік строку, а термін "dies ad quem" означає день, у який цей строк спливає.

Однак, з матеріалів справи встановлено, що комплексна перевірка позивача проведена 21.04.2017 року, а подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю оформлене 07.08.2017 року (т.1,а.с.179-189).

Як вбачається з матеріалів справи вказане подання було підготовлено 07.08.2017 року, а остання (позапланова) перевірка нотаріальної діяльності позивача за зверненням громадян була проведена Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області 19.05.2017 року. При цьому більшість порушень, які лягли в обґрунтування зазначеного подання взагалі були виявлені під час комплексної перевірки, проведеної 21.04.2017 року.

Враховуючи вищевикладене, Головним територіальним управлінням юстиції у Кіровоградській області, яким були виявлені порушення вимог чинного законодавства допущені позивачем при здійсненні нотаріальної діяльності, не були дотримані норми щодо строків внесення подання про анулювання свідоцтва на зайняття нотаріальною діяльністю.

Судом встановлено, що позивачем на виконання наказу начальника Головного управління юстиції у Кіровоградській області № 179/08 від 28.04.2017 року було складено лист № 158/01-16 від 25.05.2017 року у якому викладено звіт про конкретні заходи здійснені позивачем на усунення та недопущення в майбутньому помилок у своїй професійній діяльності встановлених комісією, що проводила планову комплексну перевірку (т.1,а.с.243-260).

Вбачається, що у зв'язку з тим, що вищезазначеною доповідною запискою комісія надала позивачеві строк на складання заперечень щодо виявлених комісією під час проведення перевірки помилок до 26.05.2017 року, позивачем зазначеним листом одночасно були надані його письмові заперечення на зазначені у доповідній записці порушення допущені ним у під час виконання обов'язків нотаріуса.

Відтак, такі дії відповідальних членів комісії, яка уповноважена наказом головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, для проведення комплексної перевірки позивача оцінює критично, та наголошує, що вказане свідчить про неналежне дотримання уповноваженими особами положень Порядку 357/5, яким закріплено процедуру для проведення такого роду перевірок.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що алгоритм взаємодії органів юстиції та органів, що здійснюють контроль за нотаріальною діяльністю нотаріусів закріплені у положеннях Закону України "Про нотаріат" та Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства №357/5, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014 р.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Аманн проти Швейцарії» (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Разом з тим, сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини»).

Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

У п.29 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Гарнага проти України" зазначено, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 6 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

Крім того, суд враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками ЄСПЛ його сфера застосування є значно ширшою: він є обов'язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для віх інших державних органів. Так, на думку ЄСПЛ замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до спірних правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, позивачем надано достатні беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а відповідач не довів, що діяв з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та вимог законодавства України.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

З урахуванням наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів, оскільки встановлені під час проведення Головним територіальним управління юстиції у Кіровоградській області порушення в діяльності позивача не є предметом розгляду даної адміністративної справи, суд зауважує, що так як позивачем оскаржуються саме процесуальні дії відповідача щодо проведення перевірок організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, у зв'язку з чим судом не надається правова оцінка суті встановлених під час перевірки позивача порушень.

З огляду на те, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірок позивача, передбачену Порядком внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України строки його внесення з моменту, як відповідачу стало відомо про обставини, що можуть слугувати підставою для внесення головним територіальним управлінням юстиції зазначеного подання до Міністерства юстиції України, суд вважає, що у головного територіального управління юстиції були відсутні правові підстави для направлення до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3. , у зв'язку з чим суд визнає такі дії протиправними, оскільки вони вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області №131/07 від 07.08.2017 року "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3" прийнятий без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення та відповідно дії щодо внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 07.08.2017 року є пердчасними.

За сукупністю наведених обставин, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Поряд з тим, в ході розгляду справи, позивачем було подано письмову заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі та допущення постанови до негайного виконання (т.3,а.с.84-86).

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту п.4 ч.1 ст.163 КАС України встановлено, що постанова суду складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, у тому числі встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Зважаючи на те, що постанова суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

При цьому, суд зазначає, що перелік судових рішень, що підлягають негайному виконанню, визначено статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 256 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання;

7) усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання;

8) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них;

10) повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5, 6 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 4) прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу; 5) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення іноземця або особи без громадянства та про продовження строку такого затримання, про затримання до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Ознайомившись з матеріалами справи, з огляду на характер спірних правовідносин, враховуючи вищевказані положення чинного законодавства, суд вважає, що дана постанова не підлягає до негайного виконання, оскільки перелік категорій справ визначених приписами статті 256 КАС України, за наслідками розгляду яких рішення підлягають до негайного виконання є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відтак, судові витрати, відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України,суд також вважає за необхідне присудити на користь ОСОБА_3 у розмірі 1280,00 грн. (а.с.2-2а).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області №131/07 від 07.08.2017 року "Про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу ОСОБА_3".

Визнати протиправними дії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області щодо внесення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 07.08.2017 року.

Присудити на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) судові витрати з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (код - 34894735) у сумі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень нуль копійок).

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Кіровоградській області впродовж одного місяця з дня набрання даною постановою суду законної сили, подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про звернення постанови до негайного виконання - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.12.2017 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько