Рішення № 7085294, 12.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/26912.10.09 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтрейд»

до товариства з обмеженою відповідальністю „Ністас-Україна”

про стягнення 20045980,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Муравйова О.А. –представник за довіреністю № б/н від 28.09.2009 року;

від відповідачів: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербудтрейд»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Ністас-Україна” про стягнення 20045 980,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.03.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Дніпротехтранс»та товариством з обмеженою відповідальністю „Ністас-Ураїна” (відповідачем) був укладений договір поставки № Д06/07, згідно умов якого «НВП «Дніпротехтранс» прийняв на себе зобов’язання щодо постачання та передачі у власність відповідачу продукції, згідно зі Специфікацією №1, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити продукцію.

На виконання умов договору № Д06/07 ТОВ «НВП «Дніпротехтранс»в строки передбачені Специфікацією № 1 до договору поставки було поставлено на адресу відповідача продукцію на загальну суму 43312480,00 грн. Відповідачем за поставлену продукцію було проведено частковий розрахунок у сумі 22166500,00 грн., решта продукції вартістю 20045980,00 грн. є неоплаченою.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 05.12.07 позивач набув права вимоги до відповідача.

На виконання договору про відступлення права вимоги від 05.12..07 між позивачем та відповідачем був укладений договір про визначення порядку розрахунків від 12.01.09.

Відповідач свої зобов’язання за договором про визначення порядку розрахунків від 12.01.09 не виконав. Станом на день подання позову розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 20045980,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2009 року порушено провадження у справі № 33/269 і призначено до розгляду на 25.05.2009 року.

У судове засідання 25.05.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/269 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 03.04.2009 року не виконав, подав суду заяву про продовження строку розгляду справи

Суд задовольнив клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 22.06.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 22.06.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/269 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 22.06.2009 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 07.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 07.09.2009 року представник позивача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.06.09 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання 07.09.09 з’явився, проте вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Керуючись ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 12.10.2009 року у зв’язку з неявкою представника позивача в судове засідання.

У судове засідання 12.10.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/269 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.09.09 надав копію договору про відступлення права вимоги (цесії) від 05.12.07, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

05.12.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Дніпротехтранс»(цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю „Інтербудтрейд” (цесіонарій) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором поставки № Д06/07 від 27.03.07 укладеним між цедентом і товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(боржником).

Згідно з п.2 договору про відступлення права вимоги (цесії) цесіонарій набуває права вимагати від боржника належного виконання обов’язку щодо сплати вартості поставленої продукції за договором № Д06/07 від 27.03.07 в розмірі 20045980,00 грн. та сплати неустойки, збитків за несвоєчасне виконання обов’язків боржником щодо сплати вартості поставленої продукції за договором поставки № Д06/07 від 27.03.07. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення цього договору.

12.01.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Інтербудтрейд” (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(боржник) було укладено договір про визначення порядку розрахунків, відповідно до п.1 якого боржник зобов’язується оплатити борг перед кредитором протягом визначеного в договорі строку.

Відповідно до п.1.2 договору визначення порядку розрахунків від 12.01.09 підставою виникнення боргу є договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 05.12.07 укладений між ТОВ «НВП «Дніпротехтранс»та ТОВ «Інтербудтрейд».

Умовами договору про визначення порядку розрахунків від 12.01.09 встановлено, що ціна договору складає 20045980,00 грн. (п.2.1), боржник сплачує суму боргу кредитору частинами (п. 2.2), графік розрахунків між боржником та кредитором визначається у додатку до даного договору (п. 2.3).

Згідно графіку розрахунків між ТОВ «Інтербудтрейд»та ТОВ «Ністас-Україна»боржник сплачує кредитору борг з січня по листопад 2009 року 12 числа кожного місяця в сумі 1670500,00 грн., 12 грудня 2009 року боржник сплачує кредитору 1670480,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору про визначення порядку розрахунків від 12.01.09 за порушення строків розрахунку перед кредитором, передбаченого п. 2.3 договору більше ніж на 10 днів, боржник сплачує кредитору решту недосплаченої суми боргу не частинами, а однією залишковою сумою.

Згідно з п.4.2 право вимоги всієї залишкової суми відповідно до п.4.1 договору виникає у кредитора на наступний день після закінчення строку передбаченого п.4.1.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості перед позивачем за договором про визначення порядку розрахунків від 12.01.09.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за договором про визначення порядку розрахунків від 12.01.2009 року в розмірі 20045 980,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ністас-Україна” (юридична адреса: 01011 м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 01011 м. Київ, а/с 49, код ЄДРПОУ 34349568) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудтрейд»(юридична адреса: 01015, м. Київ, вул. Рибальська, 13; поштова адреса: 01011 м. Київ, а/с 91, р/р 26001001422 в КФ КБ «Західінкомбанк», МФО 320951, код ЄДРПОУ 33235861) заборгованість в сумі 20045 980 (двадцять мільйонів сорок п’ять тисяч дев’ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 09.12.2009 року.