Ухвала суду № 70852312, 09.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 жовтня 2017 р. Справа № 804/2652/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя - Букіна Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення, індексний номер 32428385 від 18.11.2016 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Вдовіної Ліани Леонідівни про визнання незаконни та скасування рішення, індексний номер 32428385 від 18.11.2016 року, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу, Дніпропетровської області, Вдовіної Ліани Леонідівни про державну реєстрацію права власності на квартиру загальною площею 134,5 кв.м., за АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1088274712101) за ПАТ КБ "Приватбанк" , код ЄДРПОУ 14360570, адреса Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставити лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, аналіз викладених вище обставин, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення позивачем своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, що виразились у відсутності інтересу до поданого до суду позову, що привело до затягування судового розгляду справи.

Враховуючи неодноразову неявку представника позивача у судове засідання, вимоги ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої суд розглядає справи протягом розумного строку, а також з урахуванням вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, суд вважає за необхідне справу розглянути без участі представника позивача у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надійшли письмові заперечення в яких зазначено, що відповідачем сформовано та зареєстровано заяву в базі даних заяв, прийнято документи для проведення державної реєстрації права власності, встановлено особу заявника, його повноваження, квитанція про сплату адміністративного збору у строк, що не перевищує 5 днів, на підставі чого 14.11.2016 року проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк».

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надійшли письмові заперечення в яких зазначено, що провадження в зазначеній адміністративній справі підлягає закриттю та підлягає розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Судом встановлено, що 08.05.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки № 4415, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, строк виконання якого до 08.05.2037р., який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстраційним № 16692. Предметом іпотеки є квартира за АДРЕСА_1, загальною площею 134,5 кв.м.

Згідно з умовами Договору (п.1.2.) іпотекою забезпечується виконання зобов'язань позичальника (ОСОБА_1) за кредитним договором, укладеним між Банком та ОСОБА_1

14 листопада 2016 року представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з заявою до відповідача - приватного нотаріуса Вдовіної Л.Л. Приватним нотаріусом було сформовано та зареєстровано заяву в базі даних заяв, прийнято документи для проведення державної реєстрації права власності, встановлено особу заявника, його повноваження, квитанції про сплату адміністративного збору строк, що не перевищує 5 днів.

18 листопада 2016 року на підставі договору іпотеки, що містить застереження про можливість задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя здійснити перехід права власності на предмет іпотеки, відповідно до пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127, було проведено державну реєстрацію права власності на квартиру № 4, що знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул. Фабра Андрія, будинок 8 за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк» Приватбанк.

На підставі зазначеного рішення було внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно- індексний номер 32428385 про реєстрацію за Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, що здійснена приватним нотаріусом 18 листопада 2016 року.

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №21-41а16 від 14.06.2016 року.

Відповідно до приписів ч. 1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що провадження в зазначеній адміністративній справі підлягає закриттю, оскільки предметом зазначеного спору є визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем, які виникли через невиконання умов цивільно-правової угоди, а тому зазначений спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства згідно правил підсудності, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіної Ліани Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійниї вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват банк» про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи підлягає в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя Л.Є. Букіна