Рішення № 7084817, 10.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" грудня 2009 р.Справа № 6/1525

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Іванчук О.М. - довіреність №5-11 від 03.11.2009р.;

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-Груп" (м. Бровари Київської області)

до Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон" (с.Кодня Житомирського району)

про стягнення 90 000,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 90000,00 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки від 09.09.08р., з яких 60000,00 грн. основний борг, 30000,00 грн. штраф.

В судовому засіданні, що відбулось 12.11.09р., представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 146749,20грн., з яких 60000,00 грн. основний борг, 13063,56 грн. пеня, 7626,00 грн. інфляційні, 1700,56 грн. 3% річних, 11337,08 грн. за користування чужими грошовими коштами, 23022,00грн. упущена вигода, 30000,00 грн. штраф.

З врахуванням вимог ст.22 ГПК України суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача та розглядає справу в межах уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду (а.с.71).

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК-ГРУП" (Позивач) та Сільськогосподарським приватним підприємством "Оріон" (Відповідач) було укладено договір поставки №09/09-08/20 (а.с.11-13).

Згідно п.1.1 даного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставити (передати) у власність Покупця засоби захисту рослин, добрива та мікродобрива (надалі - "Товар"), вказані в специфікації, що є невід'ємним додатком до цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору (п.1.2 договору).

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 60000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №22 від 20.09.08р. (а.с.15).

Відповідач зобов'язання по договору щодо своєчасної оплати товари не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 60000,00 грн.

20.04.09р. позивач направив відповідачу вимогу за вих.№91 про повернення неоплаченого товару, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.19).

27.04.09р. позивач направив відповідачу претензію за вих.№99 про сплату боргу та штрафних санкцій, яка також залишилась СПП "Оріон" без задоволення (а.с.21-22).

Таким чином, на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 60000,00 грн.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 13063,56 грн. - пені, 7626,00 грн. - інфляційних, 1700,56 грн. - 3% річних, 11337,08 грн. - за користування чужими грошовими коштами, 23022,00грн. - упущеної вигоди та 30000,00грн. - штрафу.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст.712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 60000,00 грн.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили відповідальність винної сторони у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання за весь період прострочки.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за період з 02.11.2008 по 12.10.2009р. складає 13063,56 грн.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки договором передбачено стягнення пені за весь період прострочки, то позов в частині стягнення пені також підлягає до задоволення.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1700,56грн - 3% річних та 7626,00грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань і 3% річних, приходить до висновку, що він складений правильно і позов в цій частині задовольняє.

Позивач з посиланням на п.7.8 договору просить стягнути з відповідача відсотки за користування чужими грошовими коштами.

Згідно п.7.7 договору якщо покупець прострочив оплату поставленого товару, на прострочену суму нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами від дня, коли товар мав бути оплачений до дня його фактичної оплати.

Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється на рівні 20% відсотків річних (п. 7.8 договору).

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом сума відсотків за користування чужими грошовими коштами складає 11337,08 грн.

Крім того, позивач з посиланням на п.7.6 договору просить стягнути з відповідача 23022,00 грн. упущеної вигоди. Розрахунок вказаної суми проведено з врахуванням курсової різниці долара США.

Слід зазначити, що за умовами договору, укладеного між сторонами, грошовою одиницею виступає гривня. Залежність ціни від курсу долара США в договорі не передбачено. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних доказів та обґрунтування стягнення даного виду збитків.

Також з посиланням на п.7.4 договору позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 30000,00 грн.

Згідно п.7.4 договору у разі якщо прострочка оплати за товар становить більше 5 календарних днів, постачальник має право звернутися з вимогою до покупця про повернення неоплаченого товару, а останній зобов'язаний повернути постачальнику, протягом 2 календарних днів з моменту отримання вимоги, несплачений товар. Якщо покупець не виконає свого обов'язку щодо повернення несплаченого ним товару постачальнику, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі50% від вартості неповернутого або несвоєчасно повернутого товару. Сплата штрафу зазначеного у п.7.4. не звільняє покупця від обов'язку повернути отриманий товар або сплатити його вартість у повному обсязі.

Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 ст.231 ГК України встановлено, що в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Статтею 627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунок суми 50% штрафу, суд вважає його правильним, тому приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 30000,00 грн. штрафу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню частково в сумі 123727,20 грн., з яких : 60000,00грн. - основний борг, 13063,56 грн. - пеня, 7626,00 грн. - інфляційні, 1700,56 грн. - 3% річних, 11337,08 грн. - за користування чужими грошовими коштами, 30000,00 грн. - штраф. В частині стягення 23022,00грн. упущеної вигоди позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Оріон" (12452, Житомирська область, Житомирський район, с.Кодня, вул.Калініна, 1, код 31106287)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК-ГРУП" ( 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Єсеніна, 1/1, код 35876261) - 123727,20 грн. заборгованості, з яких : 60000,00грн. - основний борг, 13063,56 грн. - пеня, 7626,00 грн. - інфляційні, 1700,56 грн. - 3% річних, 11337,08 грн. - за користування чужими грошовими коштами, 30000,00 грн. - штраф, а також 1237,27 грн. сплаченого державного мита та 198,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам