Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
07.12.09 р. Справа № 32/89пд
Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Ю.П. Фесечко
за участю представників сторін:
від позивача: Щербак І.К. довіреність від 18.12.08р.
від відповідача: 1. Костенко Т.І довіреність від 05.08.09р.
2. Костенко Т.І. довіреність від 03.12.09р.
у справі за позовом: Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Донецьк
до відповідача: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь” м. Донецьк
2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Облик” м. Донецьк
про визнання недійсним правочину.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь” м. Донецьк про визнання недійсним правочину.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необхідність визнання правочину щодо відмови від права власності на заставлене майно на користь ТОВ „Фірма „Донбаскамінь” недійсним, оскільки він був вчинений з порушенням вимог діючого законодавства. Також, просив суд зобов’язати ТОВ „Фірма „Донбаскамінь” повернути ТОВ „Облик” в натурі все одержане майно.
У заяві від 14.10.09р. позивачем були змінені підстави позову.
ТОВ „Фірма „Донбаскамінь”, заперечуючи проти позову, у відзиві зазначило, що відповідач 1 набув право власності на майно, яке було передане йому ТОВ „Облік” за актом прийому-передачі № 1 від 18.06.04р. та за яке була здійснена оплата в сумі 1000000,00грн. Отримані грошові кошти ТОВ „Облік” направив в рахунок погашення своїх зобов’язань за кредитом.
Ухвалою від 29.10.09р. суд залучив до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Облік” (відповідач 2), оскільки предметом позову є визнання недійсним правочину про відмову від права власності цієї особи на користь відповідача 1.
Відповідач 2 вказував, що інтереси позивача, гарантовані заставленим майном, не були порушені при реалізації заставленого майна ТОВ „Облік”, а навпаки – задоволені в повному обсязі, а виконавчий напис від 17.01.05р. – виконана товариством добровільно.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
23.07.08р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Облік” відмовилось від права власності на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Донбаскамінь” на майно:
станок шліфувальний колесно - важільний СКР-01, 1999р. випуску, заводський № 83
станок важільно-полірований ЗЛ 722, 1999р. випуску, б/н
станок FLR 1000, 1999р. випуску, заводський № 18195001
станок ЛШ-192, 1999р. випуску, заводський № 2
прилад для різання (станок порізочний СП-450), 1999р. випуску, б/н
міні-майстер для обробки каміння, 1998р. випуску, заводський № 46
компресор ЭПКУ-1,7/10, 2000р. випуску, заводський № 146
повітрозбірник 800л, 2000р. випуску, заводський № 80
станок подовжно - шліфувальний SZ-1250, 2001р. випуску, заводський № 02.2039.02
станок ортогональний багатодисковий розпилювальний моделі СОМР-1250, 1990р. випуску, б/н
модуль шліфувальний МШ-5, 1991р. випуску, б/н, про що свідчить лист № 24/04.
Вказане майно було отримане відповідачем 1 згідно акту прийому-передачі № 1 від 18.06.04р. та здійснена оплата в сумі 1000000,00грн.
Позивач наполягає на визнанні такого правочину недійсним, оскільки згоди заставодавця на відчуження предмету застави не було.
Оцінюючи доводи позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення їх, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків.
Частина 1 цієї статті встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Як підтверджується матеріалами справи, майно, що вказане у заяві відповідача 2 про відмову від права власності на користь відповідача 1, було передано у заставу АКБ „Мрія”, що підтверджується договором № 78з/2001 застави рухомого майна, який був укладений між ТОВ „Облик” та АКБ „Мрія” з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача 2 за договором кредитної лінії № 78/2001 від 12.11.2001 р.
У зв’язку з невиконанням зобов’язань позичальником Відділом державної виконавчої служби Петровського районного управлінням юстиції в м. Донецьк було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2005 р., згідно з якою було звернуто стягнення на усе спірне рухоме майно.
Правове регулювання відносин, що виникають з приводу забезпечення виконання зобов’язань у вигляді застави, регулюються Законом України “Про заставу”, ст.ст. 572-593 ЦК України, застосування яких можливе через продовження існування взаємних прав та обов’язків сторін.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України “Про заставу” заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Відповідно до п. 4.3.5 договору застави, заставодавець без письмової згоди заставодержателя не має права здійснювати дії, казані в п. 3.2 цього договору.
Пунктом 3.2 договору застави передбачено, що до виконання зобов”язання в повному обсязі, заставодавець не має права без згоди заставодержавтеля розпоряджатися будь-яким чином предметом застави в цілому, або будь-яким окремим майном, що входить до його складу, як то відчуживати будь-яким способом (продавати, дарувати, обмінювати тощо), списувати з балансу, передавати в заставу, передавати у володіння і користування (оренду, лізинг) третім особам, знищувати фізично, а також укладати стосовно предмету застави будь-які інші угоди без згоди заставодержателя.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших атів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 586 ЦК України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншім чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
В матеріалах справи відсутні та не представлено суду жодних доказів отримання згоди заставодавця на відчуження предмету майна.
Таким чином, заява про відмову від права власності на
станок шліфувальний колесно - важільний СКР-01, 1999р. випуску, заводський № 83
станок важільно-полірований ЗЛ 722, 1999р. випуску, б/н
станок FLR 1000, 1999р. випуску, заводський № 18195001
станок ЛШ-192, 1999р. випуску, заводський № 2
прилад для різання (станок порізочний СП-450), 1999р. випуску, б/н
міні-майстер для обробки каміння, 1998р. випуску, заводський № 46
компресор ЭПКУ-1,7/10, 2000р. випуску, заводський № 146
повітрозбірник 800л, 2000р. випуску, заводський № 80
станок подовжно - шліфувальний SZ-1250, 2001р. випуску, заводський № 02.2039.02
станок ортогональний багатодисковий розпилювальний моделі СОМР-1250, 1990р. випуску, б/н
модуль шліфувальний МШ-5, 1991р. випуску, б/н є такою, що прямо суперечить положенням ст. 17 Закону України “Про заставу”, та в силу приписів ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України є недійсною.
Щодо вимоги про зобов’язання відповідача 1 повернути відповідачу 2 у натурі все одержане майно, то суд, також, задовольняє її, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідачів в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.
На підставі ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, Закону України „Про заставу”, керуючись ст.ст. 22, 33, 36, 43, 49, 59, 82-85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Донецької філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк ВТБ Банк м. Донецьк до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма “Донбаскамінь” м.Донецьк, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “ОБЛИК” м. Донецьк про визнання правочину щодо відмови від права власності на заставлене майно на користь ТОВ „Фірма „Донбаскамінь” недійсним та зобов’язання ТОВ „Фірма „Донбаскамінь” повернути ТОВ „Облик” в натурі все одержане майно.
Визнати недійсним правочин щодо відмови від права власності № 23/04 від 03.07.08р., вчинений ТОВ „Облік” на користь ТОВ „Фірма Донбаскамінь”.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма “Донбаскамінь” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167а; ЄДРПОУ 13477761; рахунок 26000301000544 у ДФ Ват ВТБ Банк, код банку 335571) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Облик” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167а; ЄДРПОУ 30287200) наступне майно:
станок шліфувальний колесно - важільний СКР-01, 1999р. випуску, заводський № 83
станок важільно-полірований ЗЛ 722, 1999р. випуску, б/н
станок FLR 1000, 1999р. випуску, заводський № 18195001
станок ЛШ-192, 1999р. випуску, заводський № 2
прилад для різання (станок порізочний СП-450), 1999р. випуску, б/н
міні-майстер для обробки каміння, 1998р. випуску, заводський № 46
компресор ЭПКУ-1,7/10, 2000р. випуску, заводський № 146
повітрозбірник 800л, 2000р. випуску, заводський № 80
станок подовжно - шліфувальний SZ-1250, 2001р. випуску, заводський № 02.2039.02
станок ортогональний багатодисковий розпилювальний моделі СОМР-1250, 1990р. випуску, б/н
модуль шліфувальний МШ-5, 1991р. випуску, б/н.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма “Донбаскамінь” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167а; ЄДРПОУ 13477761; рахунок 26000301000544 у ДФ Ват ВТБ Банк, код банку 335571) на користь Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк (83055, м. Донецьк, бул. Шевченко, б. 13-а, МФО 335571, ЄДРПОУ 24453835, рахунок 290929000103 в Донецькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 335571) державне мито в сумі 42,50грн. та 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Облік” (83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 167а, код ЄДРПОУ 30287200) на користь Відкритого акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Донецької філії ВАТ ВТБ Банк (83055, м. Донецьк, бул. Шевченко, б. 13-а, МФО 335571, ЄДРПОУ 24453835, рахунок 290929000103 в Донецькій філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 335571) державне мито в сумі 42,50грн. та 118,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повний текст рішення 14.12.09р.
Рішення набирає законної сили 25.12.09р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 7084644, Господарський суд Донецької області було прийнято 07.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/89пд. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: