Рішення № 7084505, 08.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.12.09 р.                     Справа № 38/288                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Закритого акціонерного товариства “Промислово страховий Альянс” м.Запоріжжя

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Орадон” м.Донецьк

про стягнення 1 249,81грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Промислово страховий Альянс” м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Орадон” м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 957,62грн. (частину страхового відшкодування 941,02грн., частину витрат на розслідування страхового випадку 16,60грн.); інфляційні у розмірі 52,80грн.; 3% річних у розмірі 18,18грн.; пені у розмірі 221,21грн., а всього 1 249,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії №4/57-2007 від 23.04.2007р., договір добровільного страхування транспортних засобів (КАСКО) ФЛ №02/09/08/07 від 18.01.2008р., договір факультативного перестрахування (Ковер-нот) №02/09/30 від 30.01.2008р., заява від 23.07.2008р. про страховий випадок, заява від 26.09.2008р. про виплату страхового відшкодування, довідки ДАІ про ДТП від 20.07.2008р. та від 15.08.2008р., акт огляду ушкодженого транспортного засобу №18/08 від 21.07.2008р, акт виконаних робіт від 24.09.2008р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №25 від 24.09.2008р. про оплату вартості виконаних робіт у сумі 4 980грн., акт про страховий випадок №35/10 від 04.10.2008р., видатковий касовий ордер №328 від 10.10.2008р., розрахунок частки страхового відшкодування перестраховика у виплаті за Ковер-нот №02/09/30, правовстановлюючі документи тощо.

03.11.2009р. від позивач на адресу господарського суду надійшла заява №236 від 28.10.2009р., в якій він повідомив суду, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд розглянути справу без його участі.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.

17.11.2009р. позивач надіслав на адресу господарського суду копію виписки банку, якою підтверджується сплата страхового платежу страхувальником по договору добровільного страхування автотранспортних засобів (КАСКО) ФЛ №02/09/08/07 від 18.01.2008р.

02.12.2009р. від позивача на адресу господарського суду надійшов лист №272 від 25.11.2009р., в якому позивач на виконання ухвали суду від 17.11.2009р. направляє виписку банку ЗАТ “Промислово страховий Альянс” за 01.02.2008р., якою підтверджується перерахування ЗАТ “Промислово страховий Альянс” на рахунок ВАТ “СК “Орадон” перестраховочної премії в сумі 414,10грн. за Ковер-нот №02/09/30 від 30.01.2008р. та копію платіжного доручення від 24.07.2008р. №670.

Лист судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позов не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №12313027.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2007р. між Дирекцією “Дніпро” ВАТ СК “Орадон” та Закритим акціонерним товариством “Промислово страховий Альянс” був укладений договір № 4/57-2007 про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії, предметом якого є порядок здійснення Сторонами взаємного факультативного перестрахування ризиків як на пропорційній, так і непропорційній основі.

Відповідно до умов договору № 4/57-2007, договір перестрахування – це письмова угода між Перестрахувальником та Перестраховиком, згідно з якою Перестраховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку за Оригінальним договором страхування виплатити частку страхової суми (відшкодувати частку завданого збитку) у межах суми відповідальності Перестраховика, яка визначена Ковер-Нотом, Перестрахувальнику, страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якого укладено Оригінальний договір страхування, а Перестрахувальник зобов’язується сплатити перестрахувальні платежі у визначених розмірах і терміни.

Відповідно до розділу 5 договору відповідальність перестрахувальника за укладеним Ковер-нотом починається з 00 годин дати, наступної за датою підписання сторонами Ковер-ноту, якщо в Ковер-ноті не узгоджено інше.

Пунктом 5.2 договору визначено, що відповідальність Перестраховика щодо сплати сум страхового відшкодування обмежується лише часткою його участі в перестрахуванні та/або сумою, яку визначено у Ковер-ноті.

Відповідно до п.5.4 договору відповідальність перестрахувальника за укладеним Ковер-нотом закінчується одночасно з відповідальністю Перестрахувальника за Оригінальним договором страхування, за умови виконання Перестраховиком своїх зобов’язань за Ковер-нотом.

Згідно до умов п.9.3.1 договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії №4/57-2007 від 23.04.2007р. перестраховик зобов’язаний сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати перестраховиком згідно з умовами відповідного Ковер-ноту.

Відповідно до умов п.9.3.2 договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії №4/57-2007 від 23.04.2007р. перестраховик зобов’язаний відшкодувати страховику витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку у такій частці, в якій він несе відповідальність за відповідним Ковер-Нотом.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

На виконання зазначеного договору між сторонами був укладений договір факультативного перестрахування (Конвер-нот) № 02/09/30 від 30.01.2008р., за умовами якого позивач здійснив перестрахування ризиків за договором добровільного страхування автотранспортного засобу №02/09/08/07 від 18.01.2008р., укладеного між позивачем та Шапошником Олександром Олександровичем.

За умовами Ковер-нот №02/09/30 від 30.01.2008р. відповідач взяв на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку за договором страхування автотранспортного засобу №02/09/08/07 від 18.01.2008р. та необхідністю у зв’язку з цим виплати страхового відшкодування, виплатити позивачу ризик у розмірі 20% від страхової суми, необхідної до сплати страхувальнику Шапошнику О.О.

Умовами Ковер-нот (розділ-додаткові умови) передбачено, що Перестраховик зобов’язаний перерахувати свою частину страхового відшкодування на рахунок перестрахувальника на протязі десяти робочих днів з дня отримання від перестрахувальника документів, що підтверджують факт страхового випадку та розмір збитків.

Договором факультативного перестрахування (Ковер-нот) № 02/09/30 від 30.01.2008р. передбачена (у розділі Додаткові умови) відповідальність відповідача у вигляді пені у розмірі 0,1% за кожний день затримки у виплаті страхового відшкодування від належної до сплати суми.

З урахуванням страхової суми за договором страхування транспортного засобу (50500грн.) граничний обсяг відповідальності Перестраховика (відповідача) у разі настання страхового випадку у грошовій сумі складає 10100грн. (20%).

Договором факультативного перестрахування (Ковер-нот) № 02/09/30 від 30.01.2008р. визначений строк його дії з 31.01.2008р. по 30.01.2009р.

Також, договором передбачена виплата премії Перестраховику в розмірі 414,10грн., яка була сплачена Перестрахувальником 01.02.2008р., що підтверджується випискою банку, наявною в матеріалах справи.

Договір факультативного перестрахування (Ковер-нот) № 02/09/30 підписаний уповноваженими особами сторін, визначеними в Додатку №1 до договору №4/57-2007 від 23.04.2007р. та скріплений печатками товариств.

Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством “Промислово страховий Альянс” та гр. Шапошником О.О. було укладено договір страхування транспортних засобів №02/09/08/07 від 18.01.2008р. - автомобіль Chevrolet Aveo SF 48Y 2005р/в, колір чорний, номер кузова №Y6DSF48YE5B432888 реєстраційний номер АР6385АХ, зі страховою сумою 50500грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.07.2008р. відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої, застрахований автомобіль Chevrolet Aveo SF, державний номер АР6385АХ, який належав застрахованій особі Шапошнику О.О., зазнав технічних ушкоджень, що підтверджується довідками ДАІ про ДТП від 20.07.2008р. та від 15.08.2008р., які містяться у матеріалах справи.

Розмір страхового відшкодування за даним страховим випадком склав 4705,10грн., що підтверджується актом про страховий випадок №35/10 від 04.10.2008р.

На виконання своїх зобов’язань за договором страхування автотранспортного засобу позивач сплатив страхове відшкодування Шапошнику О.О. у розмірі 4705,10грн. за видатковим касовим ордером №328 від 10.10.2008р.

Крім того, позивач поніс витрати на розслідування обставин страхового випадку, а саме оплату за видачу довідки ДАІ про ДТП у розмірі 83грн., які перераховано платіжним дорученням №670 від 24.07.2008р.

21.01.2009р. з метою отримання частки страхового відшкодування від відповідача відповідно до п.9.3.1 договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування та ретроцесії №4/57-2007 від 23.04.2007р. та договору факультативного перестрахування (Конвер-нот) № 02/09/30 від 30.01.2008р. позивач рекомендованим листом направив відповідачу розрахунок частки відповідача (перестраховика) у зазначеному страховому відшкодування у розмірі 941,02грн. (20%) та частки у витратах на розслідування обставин страхового випадку 16,60грн. (20%), а всього 957,62грн. з додатком всіх документів, передбачених умовами договору.

З матеріалів справи вбачається, що з урахуванням терміну поштового обігу у міжміському сполучені в Україні 5 днів, відповідач отримав розрахунок-вимогу про сплату частки відповідача 27.01.2009р. та відповідно до умов Ковер-ноту зобов’язаний був перерахувати позивачу частку страхового відшкодування у розмірі 957,62грн. в термін до 10.02.2009р.

До теперішнього часу, відповідач прийнятих на себе зобов’язань не виконав.

Таким чином, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача основний борг у розмірі 957,62грн. (частину страхового відшкодування 941,02грн., частину витрат на розслідування страхового випадку 16,60грн.); інфляційні у розмірі 52,80грн.; 3% річних у розмірі 18,18грн. та пені у розмірі 221,21грн., а всього 1 249,81грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 1, 12 Закону України "Про страхування" страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Перестрахування – страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований. Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повідомляти перестраховика про всі зміни свого договору з страхувальником. Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.

За приписом ст.987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником.

До правовідносин перестрахування застосовуються правові норми, що регулюють відносини страхування.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження не виконання відповідачем своїх зобов’язань по договору факультативного перестрахування (Конвер-нот) № 02/09/30 від 30.01.2008р. щодо виплати частини страхового відшкодування, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 957,62грн. є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

Договором факультативного перестрахування (Конвер-нот) № 02/09/30 від 30.01.2008р. передбачено (у розділі Додаткові умови) відповідальність відповідача у вигляді пені у розмірі 0,1% за кожний день затримки у виплаті страхового відшкодування від належної до сплати суми.

Позивач з посиланням на розділ Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 221,21грн., за період 11.02.2009р. по 01.10.2009р. застосовуючи ставку 0,1% за кожний день затримки у виплаті страхового відшкодування від належної до сплати суми.

          З огляду на викладене, враховуючи приписи ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” судом здійснено розрахунок пені за період з 11.02.2009р. по 11.08.2009р. та застосовуючи подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до здійсненого розрахунку розмір пені становить 111,56 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 111,56 грн.

Позовні вимоги щодо стягнення суми пені у залишковому розмірі 109,65грн. задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

На підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за період з 11.02.2009р. по 01.10.2009р. у розмірі 18,18грн. та інфляційних збитків за період з лютого 2009р. по червень 2009р. включно у розмірі 52,80грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про страхування", ст.ст.193, 216, 217, 218, 232, Господарського кодексу України, 525, 526, 529, 530, 625, 626, 987, Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Промислово страховий Альянс” м.Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Орадон” м.Донецьк про стягнення основного боргу у розмірі 957,62грн. (частину страхового відшкодування 941,02грн., частину витрат на розслідування страхового випадку 16,60грн.); інфляційні у розмірі 52,80грн.; 3% річних у розмірі 18,18грн.; пені у розмірі 221,21грн., а всього 1 249,81грн., задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Орадон” (83100, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 149, ЄДРПОУ 02306513) на користь Закритого акціонерного товариства “Промислово страховий Альянс” м.Запоріжжя (69001, м.Запоріжжя, вул. С.Тюленіна,23, ЄДРПОУ 22134155) основний борг у розмірі 957,62грн. (частину страхового відшкодування 941,02грн., частину витрат на розслідування страхового випадку 16,60грн.); інфляційні у розмірі 52,80грн.; 3% річних у розмірі 18,18грн.; пені у розмірі 111,56грн., а всього 1140,16грн., державне мито в розмірі 93,05грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 215,29грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення оголошено у судовому засіданні 08.12.2009року.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набуттям рішенням законної сили.

Суддя                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі