Рішення № 7084329, 14.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 грудня 2009 р.           Справа 2/220-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм", 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17

до: Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр", 23211, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1

про стягнення 6000 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Гнатюк Є.М.

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм" 6000 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.11.2009 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/220-09 та призначено до розгляду на 14.12.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 14.12.2009 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 19.11.2009 року документів не надав. При цьому, ухвалу про порушення провадження у справі від 19 листопада 2009 року було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Слід зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13/4/2389 від 02.12.2009 року адресою місцезнаходження ВАТ "Стрижавський кар"єр" є 23211, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

У зв"язку з цим, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позов мотивовано тим, що на підставі видаткових накладних № 26787 від 25.07.2008 року та № 26853 від 12.08.2008 року, підписаних повноважними представниками двох сторін, ТОВ "Енерготерм" поставило ВАТ "Стрижавський кар"єр" 12 тонн цементу на загальну суму 12 000,00 грн.

16.07.2008 року відповідачем було здійснено передоплату за цемент у розмірі 50%, що складає 6000,00 грн. згідно банківської виписки № 00131 від 16.07.2008 року.

В зв"язку з наведеним за відповідачем утворився борг у розмірі 6000,00 грн.

Факт визнання боргу відповідачем підтверджується підписаним сторонами Актом звірки розрахунків №00612 від 01.10.2009 року.

Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України 22.10.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу № 338 про необхідність погашення заборгованості в розмірі 6000,00 грн. за поставлений цемент до 30.10.2009 року. Однак, зазначена вимога була залишена без відповіді відповідачем, а розрахунку з позивачем так і не було проведено.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається із матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання по поставці цементу належним чином, підтвердженням чого є видаткові накладні № 26787 від 25.07.2008 року та № 26853 від 12.08.2008 року, підписані повноважними представниками двох сторін.

Поряд з цим, операції по поставці цементу були відображені позивачем у податковій звітності підприємства за відповідний період згідно податкових накладних № 07-00101 від 25.07.2008 року та № 08-00044 від 12.08.2008 року.

Відповідач в порушення норм закону та домовленості із позивачем не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений цемент, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 6000,00 грн.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стрижавський кар"єр", 23211, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1 (ідентифікаційний код - 05518894, р/р № 26001017410340 в ВФ ВАТ "Укрексімбанк", МФО - 302429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготерм", 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17 (ідентифікаційний код - 32340914, р/р № 26004010416601 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО - 351005) 6000,00 грн. - боргу, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 грудня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - ТОВ "Енерготерм", 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17;

3 - відповідачу - ВАТ "Стрижавський кар"єр", 23211, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1.