Рішення № 7084222, 03.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

03.12.2009Справа №2-17/3066-2009 За позовом Підприємства «Тімір»

До відповідача Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя

про стягнення суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 19336,74 грн., а також трьох відсотків річних за кожен рік прострочення від простроченої суми в розмірі 2445,18 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Тімчур І.В., директор, Тімчур Д.І., представник

Від відповідача - не з’явився

Сутність спору: Згідно позову та уточнення до нього позивач просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради на корить Підприємства «Тімір» суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 19336,74 грн., а також три відсотки річних за кожен рік прострочення від простроченої суми в розмірі 2445,18 грн. Позивач просить також стягнути грошові кошти, витрачені на отримання довідок Державного комітету статистики України Головного управління статистики в АР Крим в розмірі 35,56 грн., грошові кошти, витрачені на послуги Укрпошти в розмірі 14,26 грн., які по своїй суті є судовими витратами по цій справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 01.02.2006 року був укладений договір на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району. В порушення даного договору відповідач має заборгованість перед позивачем на суму 36445,59 грн. Рішенням Господарського суду АР Крим від 23.12.2008 року по справі № 2-15/14260-2008 з відповідача заборгованість на суму 36445,59 грн. була стягнута. Однак, в процесі виконання справи № 2-15/14260-2008 відповідачем були понесені певні витрати, відшкодовувати які відповідач відмовляється.

Згідно ч. 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, зміна позовних вимог, у тому числі і їх частині, є правом позивача, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практиці розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (постанова від 06.04.2004 року по справі №2-17/896-2002).

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, та саме ці вимоги підлягають розгляду судом.

Відповідач у відзиві на позов вказує, що він визнає позовні вимоги про стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, суму на оплати послуг Укрпошти. В задоволенні вимог про стягнення суми 35,56 грн., витраченої позивачем на отримання довідки статистики просить суд відмовити, оскільки дана інформація є загальнодоступною.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду АР Крим від 23 грудня 2008 року по справі № 2-15/14260-2008 року (за позовом Підприємства «Тімір» до відповідача Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради про стягнення 36445,59 грн. та спонукання до виконання певних дій) позов задоволено частково, з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради стягнуто 36445,59 грн. основного боргу за Договором на поточне утримання доріг та зелених зон Київського району від 01.02.2006 року.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 березня 2009 року по справі № 2-15/14260-2007 апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради залишено без розгляду, рішення Господарського суду АР Крим від 23 грудня 2008 року по справі № 2-15/14260-2008 року залишено без змін.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

Згідно ст. 35 ГПК України вказані факти не доводяться знову при вирішенні других спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, не приймати до уваги рішення Господарського суду АР Крим від 23 грудня 2008 року по справі № 2-15/14260-2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 березня 2009 року по справі № 2-15/14260-2007 у суду підстав не існує.

Якщо рішення по справі № 2-15/14260-2008 буде переглянуте в касаційному порядку, позивач вправі звернутися із заявою про перегляд рішення по цій справі за нововиявленими обставинами.

Так, згідно ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/223 від 12.05.1992 р. „Про деякі питання, пов’язані з застосуванням індексу інфляції” якщо після прийняття господарським судом рішення про відшкодування збитків, їх розмір збільшився в результаті росту цін кредитор не позбавлений права подати новий позов до винної особи.

Вказана точка зору відповідає також практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (Постанова Верховного Суду України № 03/101 (3/350) від 10.06.2003 року).

Необхідно також відмітити, що вказане стягнення не є неустойкою, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (Постанова Верховного Суду України № 03/120 (10/336) від 19.08.2003 року).

Згідно розрахунку позивача 19336,74 грн. є інфляційною складовою боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції.

Суд вважає, що вимога про стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково, при цьому суд виходить з наступних підстав:

Позивачем при розрахунку інфляції застосовані індекси споживчих цін в Автономній Республіці Крим, тоді як відповідно до Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р) при розрахунку застосовуються індекси споживчих цін в Україні.

Окрім цього, застосування індексів інфляції по регіонах при розгляді справ щодо несплати грошових коштів не буде відповідати закріпленому в статті 3 ЦК України одному із принципів цивільного права – принципу розумності, тому що грошові кошти використовуються на усій території держави, а не тільки в АР Крим.

Індекси споживчих цін в Україні за період з березня 2007 року по травень 2009 року склали: березень 2007 року – 100,2%, квітень 2007 року – 100,0%, травень 2007 року – 100,6%, червень 2007 року – 102,2%, липень 2007 року – 101,4%, серпень 2007 року – 100,6%, вересень 2007 року – 102,2%, жовтень 2007 року – 102,9%, листопад 2007 року – 102,2%, грудень 2007 року – 102,1%, січень 2008 року – 102,9%, лютий 2008 року – 102,7%, березень 2008 року – 103,8%, квітень 2008 року – 103,1%, травень 2008 року – 101,3%, червень 2008 року – 100,8%, липень 2008 року – 99,5%, серпень 2008 року – 99,9%, вересень 2008 року – 101,1%, жовтень 2008 року – 101,7%, листопад 2008 року – 101,5%, грудень 2008 року – 102,1%, січень 2009 року – 102,9%, лютий 2009 року – 101,5%, березень 2009 року – 101,4%, квітень 2009 року - 100,9%.

Відповідно, середній індекс інфляції за вказаний період складає 150,7 %.

Таким чином, інфляційні за період з січня 2009 року по вересень 2009 року підлягає стягненню в сумі 18 477,91 грн. (36445,59Х150,7:100=54923,50 грн.; 54923,50 – 36445,59 = 18 477,91 грн.).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 18477,91 грн., та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2445,18 грн., разом на суму 20923,09 грн.

Не стягувати вказану суму інфляційної складової боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних суд підстав не вбачає.

Судові витрати, витрачені на послуги Укрпошти в розмірі 14,26 грн. підтверджуються фіскальними чеками на відправку рекомендованої кореспонденції від 14.09.2009 року № ФН0109010984 на суму 13,56 грн., та від 14.09.2009 року № ФН 0109010984 на суму 0,70 грн.

Судові витрати про стягнення грошових коштів, витрачених позивачем на отримання довідок Державного комітету статистики України Головного управління статистики в АР Крим в розмірі 35,56 грн. задоволенню не підлягає, оскільки саме вказану довідку суд не витребував.

Так, згідно ухвали суду від позивача витребувся Витяг Держреєстратора про знаходження підприємства відповідача в ЄДРПОУ в даний час, що передбачає інші витрати.

Судові витрати позивача з державного мита підтверджуються квитанцією № 216501047 від 05 червня 2009 року на суму 201,28 грн.; та квитанцією від 17 листопада 2009 року № 21ВНО10135 на суму 16,26 грн. (разом на суму 217,54 грн.); судові витрати позивача з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підтверджуються квитанцією № 2165010048 від 05 червня 2009 року на суму 118 грн., та квитанцією № 218F010006 на суму 194,50 грн.

Судові витрати згідно ч. 5 статті 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем пропорційно задоволеним вимогам, та складають по державному миту у сумі 209,23 грн. (стягнута сума помножена на суму державного мита, що підлягає сплаті позивачем та поділено на заявлену суму позову, а саме: (20 923,09*217,82:21781,92 = 209,23 грн.); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 300,18 грн. (стягнута сума помножена на 312,50 грн. та поділено на заявлену суму позову, а саме: (20 923,09*312,50:21781,92 = 300,18 грн.), по поштовим витратам на суму 13,70 грн. (20 923,09*14,26:21781,92 = 13,70 грн.)

Необхідно також відмітити, що в даному випадку державне мито повинно складати 217,82 грн. (1% від заявленої позивачем суми, яка складає: 21781,92 грн. 1% від 21781,92 грн. = 217,82 грн.).

Однак, позивачем сплачене державне мито на суму 217,54 грн. (квитанція № 216501047 від 05 червня 2009 року на суму 201,28 грн. та квитанція від 17 листопада 2009 року № 21ВНО10135 на суму 16,26 грн.).

Таким чином, з позивача підлягає достягненню державне мито в сумі 0,28 грн. Згідно п. «а» частини 2 статті 3 Декрету КМУ «Про державне мито» із заяв майнового характеру державне мито встановлюється в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 44, 46, 49, 82, 84, 85, ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя (95034, м. Сімферополь, бульвар Франко 25, р/р № 35412003001588 УДК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 25986893) на користь Підприємства «Тімір» (95015, м. Сімферополь, вул. Саковича 13; р/р № 260071806 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 30553616) 18477,91 грн. інфляційної складової суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних за кожен рік прострочення від простроченої суми в розмірі 2445,18 грн., судові витрати сплачені Укрпошті в розмірі 13,70 грн., 209,23 грн. судових витрат з державного мита, 300,18 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Підприємства «Тімір» (95015, м. Сімферополь, вул. Саковича 13; р/р № 260071806 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЗКПО 30553616) в дохід Державного бюджету (отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) недоплачене державне мито в сумі 0,28 грн.

Видати наказ.

В частині стягнення 858,83 грн. інфляційної складової суми боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - у позові відмовити.

Суддя ГС АР Крим підпис В.І. Гайворонський

Рішення оформлено і підписано:

у повному обсязі:

08.12.2009 року

З оригіналом згідно:

Суддя В.І. Гайворонський

Копію рішення направити за адресами:

-           Підприємству «Тімір» (95015, м. Сімферополь, вул. Саковича, 13);

-          Управлінню житлово-комунального господарства Київської районної ради, м. Сімферополя (95034, м. Сімферополь, бульвар Франко, 25);

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.