Рішення № 7084206, 01.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2009Справа №2-11/5494-2009 За позовом – Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ;

до відповідача – Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь,

про стягнення 148595,34 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Вознюк Э.В., представник по довіреності № 09/173 від 25.11.2009 р.

Від відповідача – Єпіфанцева А.Б., представник по довіреності № 20-3/33/3/11 від 25.12.2008 р.

Сутьспору:

Дочірнє підприємство “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь про стягнення 148595,34, в тому числі: 100203,79 грн. заборгованості, 41283,94 грн. інфляційних, 7107,61 грн. 3% річних.

Позивач надав уточнення позовних вимог, в якому уточнив правові підстави позову статтею 625, 693 Цивільного кодексу України.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 30.11.2009 р. № 09/2585, в якому не заперечує проти задоволення позовних вимог у сумі 100 2003,79 грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

29.09.2008 р. між Дочірнім підприємством “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Замовник) та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (Підрядник) був укладений договір № 17/06 – 846 про надання послуг переробки природного газу та транспортування теплової енергії.

Відповідно до п.1.1 договору з метою виконання умов цього договору, підрядник за завданням замовника зобов’язується на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а замовник зобов’язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів.

Відповідно до п.1.2 договору замовник за цим договором бере на себе зобов’язання забезпечити підрядника природним газом в кількості та на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п.3.1 договору замовник передає підряднику в період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2007 року природний газ в орієнтованому обсязі до 30721400 куб.м., в тому числі по місяцях.

Відповідно до п.9.1 договору, підставою для розрахунків за отримані послуги звітного місяця є підписаний сторонами акт виконаних робіт за формою, встановленою в додатку №6 до даного договору.

Як свідчать банківські виписки за період з 13.10.2006 р. по 04.12.2006 р. (а.с. 26-45) Дочірнім підприємством «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ було перераховано відповідачу за договором 29.09.2008 р. : 100203,79 грн., але відповідачем послуги за договором у цей період, на суму 100203,79 грн. не надавались, що також не заперечує відповідач у відзиві на позов.

Так як строк виконання зобов’язання з повернення грошових коштів не встановлений, то в порядку ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості № 54/11-747-1692 від 25.04.2007 року, яка була відправлена 26.04.2007 року.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, остаточний розрахунок за передану теплову енергію мав бути здійснений включно до 08.05.2007 року.

До даних правовідносин суд застосовує аналогію закону, відповідно до ст.8 Цивільного кодексу України та статтю 693 Цивільного кодексу України, для визначення порядку повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо продавець одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Однак, відповідач свої зобов’язання по поверненню коштів не виконав.

Відповідно до ст.. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.. 625 ЦК України нараховано відповідачу 41283,94 грн. інфляційних, за період з 01.06.2007 р. по 01.08.2009 р. та 7107,61 грн. 3% річних за період з 08.05.2007 р. по 16.09.2009 р., які розраховані вірно та підлягають стягненню.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідачем таких суду не представлено.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 02.12.2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.49, ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», (95026, м. Сімферополь, вул.Гайдара, 3-а, п/р 26003019642 в Кримській філії АБ «Експрес банк», МФО 384674 ЄДРПОУ 03358593) на користь Дочірнього підприємства «Газ-тепло» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», (03065, м. Київ, бульв.І.Лепсе, 16, р/р 26006592983980 в АКБ «Фінанси та кредит», м. Київ, МФО 300131, код ЄДРПОУ 32587579) 100203,79 грн. заборгованості, 41283,94 грн. інфляційних, 7107,61 грн. 3% річних, 1486,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.