Постанова № 7083987, 24.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м.Харків, вул. Мар'їнська,18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

24.11.2009 р.                                                                                 №2а-42191/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі Смоляр Є.А.

за участю представників сторін:

позивача: Огієнко Д.В.

відповідача: Яковлева О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-комплект"до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

встановив:

          Позивач,Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-комплект", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доДержавної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2009 року №0000241800/0.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що працівниками ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Енергобуд-Комплект" (код 35586625) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" (код 32958799) за період з 09.01.2008 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складений акт №2035/18-012/35586625 від 17.08.2009 року.

Перевіркою встановлені порушення: п.п.7.4.1., пп.7.4.4. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями, що призвело до донарахування ПДВ за квітень 2008 рік на суму 33933,38 грн.

На підставі акту ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова прийняте податкове повідомлення-рішення №0000241800/0 від 01 вересня 2009 року про визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 33933,38 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16966,69 грн.

Суд встановлено, що між ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" (підрядник) та ТОВ "Енергобуд-Комплект" (замовник) був укладений договір підряду №1 від 22.04.2008 року. За договором підрядник виконувало для замовника комплекс робіт, який включає в себе перестановку схем підключення, а також ревізію трансформаторів, про що був складений акт виконаних робіт №ОУ-29/04-1 від 29.04.2008 року та податкова накладна №4075 від 29.04.2008 року на загальну суму 203600,28 грн., в т.ч. ПДВ 33933,38 грн.

При укладенні договору і на теперішній час ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" та ТОВ "Енергобуд-Комплект" є належно зареєстрованими юридичними особами та є платниками податку на додану вартість. Згідно вищевказаного договору, ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" виконало для ТОВ "Енергобуд-Комплект" комплекс робіт, на загальну суму 203600,28 грн., в т.ч. ПДВ 33933,38 грн., що підтверджується податковою накладною та актом виконаних робіт. Також, позивачем надано платіжне доручення №151 від 10 вересня 2008 року, щодо сплати ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" сплати за перестановку схем підключення згідно договору №1 від 22.04.2008 року.

Факти виконання та оплати продукції підтверджуються накладною, платіжним дорученням та актом виконаних робіт, які стали підставою для декларування податкового кредиту, та на основі яких позивачем складено податкову декларацію.

На всі виконані роботи за договором, ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" надало ТОВ "Енергобуд-Комплект" податкову накладну, тобто, ТОВ "Енергобуд-Комплект" та ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" в повному обсязі виконали свої зобов’язання за договором.

ТОВ "Енергобуд-Комплект" податкову накладну на загальну суму 203600,28 гривень, віднесло до складу податкового кредиту. Позивач діяв відповідно до приписів закону, а саме, задекларував податковий кредит та підтвердив підставу його нарахування податковими накладними.

Щодо висновків акта про нікчемність правочину суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як випливає зі змісту акта перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем за правочином, укладеним з ТОВ ПБК "Вертикаль", частини першої ст. 203, ст. 215, частини першої ст. 216, ст. 228 ЦКУ зроблено з огляду на те, що правочин, вчинений між ТОВ «Енергобуд-Комплект»та ТОВ «ПБК «Вертикаль», не спрямований на настання реальних правових наслідків, суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок та вочевидь є такими, що укладений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Суд, беручи до уваги фактичні обставини справи та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим та безпідставним.

Частина перша ст. 203 ЦКУ визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 204 ЦКУ правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦКУ фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 ГКУ господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладений між позивачем та його контрагентом договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча відповідно до ст. 71 КАСУ він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення. Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані у цій справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що договір суперечить інтересам держави та суспільства, не підкріплений належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Суд зазначає, що ТОВ «Енергобуд-Комплект»та ТОВ «ПБК «Вертикаль» належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Також суд зазначає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договору актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тоді як саме на відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

За таких обставин суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки від 20.10.2008 р. відносно нікчемності укладеного правочину, оскільки в силу ст. 204 ЦКУ правочин є провомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини другої ст. 71 КАСУ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд також дійшов висновку, що на порушення наведених норм права та з перевищенням повноважень, передбачених ст. 10, 11 Закону України від 04.12.90 р. N 509 "Про державну податкову службу в Україні", в акті перевірки визначено нікчемним правочин, вчинений між ТОВ «Енергобуд-Комплект»та ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Проте суд зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Суд зазначає, що чинність–це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обов’язковість застосування норм права (загальнообов’язкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що передбачено ч. 11 ст. 171 КАС України. Оскаржуване повідомлення- рішення є правовим актом індивідуальної дії - рішенням, дію якого поширено на конкретну особі, і який є актом одноразового застосування норми права. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкового повідомлення-рішення є саме його скасування.

При вирішенні справи суд виходить з того, що позивач оспорює правомірність визначення до нього суми податкового зобов'язання. Виходячи з аналізу ст.11, ч. 2 статті 162 КАС України, яка визначає способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не мають вичерпного характеру, а суд відповідно до абз.2 ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення-рішення № 0000241800/0 від 01.09.2009 року, яким ТОВ "Енергобуд-Комплект" визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у загальному розмірі 50900,07 грн. як такого, що прийняті з порушенням частини третьої ст. 2 КАСУ

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 35, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

встановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-комплект" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харковапро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним - задовольнити частково.

          Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 вересня 2009 року №0000241800/0

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (61036, м. Харків, вул. Чорноморська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд-комплект" (код 35586625, 61105, м. Харків, пр. Гагаріна, 181-А) судові витрати у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 27.11.2009 року.

Суддя                                                                                           Ю.В.Зоркіна