Постанова № 7083983, 23.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 липня 2009 р. № 39044/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М. при секретарі судового засідання Добровольській М.С.

за участю:

прокурора Кузьмін А.В.

позивача не прибув

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військова частина А-1451

провизнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії ,

встановив:

Прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати бездіяльність Військової частини А-1451 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань незаконною та зобовязати військову частину А-1451 виплатити позивачеві заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1649,49 грн.

В судовому засіданні прокурор уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Позивач проходить військову службу у військовій частині А-1451, має військове звання старший прапорщик. 01 липня 2008 року ОСОБА_1 подав рапорт на імя командира військової частини А-1451 з проханням надати матеріальну допомогу у звязку з скрутним матеріальним становищем. Командиром військової частини А-1451 видано наказ від 16.07.2008 року за № 151, де передбачено виплату позивачеві матеріальної допомоги у розмірі 1683,15 грн. без врахування відрахувань до Пенсійного фонду України. Вказана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 не виплачена, заборгованість з допомоги складає 1649,49 грн.

В судове засідання, призначене на 23.07.2009р., позивач не прибув, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 18).

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.07.2009р., не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, письмових заперечень щодо поданого позову не надав, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі (а.с. 19).

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України, є військовослужбовцем військової частини А-1451, має військове звання старший прапорщик, займає посаду чергового зі звязку.

01.07.2008р. позивач подав на імя командира військової частини А-1451 рапорт з проханням виплатити матеріальну допомогу за 2008р. у звязку із скрутним матеріальним становищем, що підтверджується копією рапорту (а.с. 9).

Згідно з ст. 1-1 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 1-1 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991р. за № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.п. 1.2. Наказу Міноборони "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008р. за № 260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.п. 33.1. Наказу Міноборони "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008р. за № 260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.п. 33.2. Наказу Міноборони "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008р. за № 260 матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Наказом командира військової частини А-1451 за № 151 від 16.07.2008р., старшому прапорщику ОСОБА_1 було призначено до виплати матеріальну допомогу в розмірі 1683,15 грн., що підтверджується витягом з відповідного наказу (а.с. 8).

Судом встановлено, що зазначена матеріальна допомога позивачеві нарахована, що підтверджується копією роздавальної відомості (а.с. 7), та не виплачена, що підтверджується довідкою про заборгованість військової частини А-1451 перед військовослужбовцями (а.с. 10).

Судом встановлено, що Наказ командира ВЧ А-1451 за № 151 від 16.07.2008р. щодо виплати позивачеві матеріальної допомоги за 2008р. в розмірі 1683,15 грн. без врахування відрахувань до Пенсійного фонду України не скасований, є чинним, однак виплата вказаної суми допомоги здійснена не була.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про незаконність бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до наказу командира ВЧ А-1451 за № 151 від 16.07.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Позивачем заявлені позовні вимоги щодо зобовязання виплатити заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1649,49 грн.

Під час розгляду справи по суті, судом було встановлено, що заборгованість з матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань складає 1683,15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 1-1, 9 Закону України „Про соціа льний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей,, від 20.12.1991 № 2011-ХІІ в редакції Закону від 04.04.2006 року № 3591-VI, п.п. 1.2., 33.1., 33.2. Наказу Міноборони "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" від 11.06.2008р. за № 260, ст.ст. 11, 12, 51, 71,94,122, 160-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах Сатаненко Валентина Васильовича до Військова частина А-1451 про визнання бездіяльності незаконною та зобовязання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати бездіяльність відповідача - Військової частини А-1451 щодо невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань - незаконною.

Зобовязати Військову частину А-1451 (місце знаходження: вул. Деревянко, 3, м. Харків, 61018, ідентифікаційний код: 08208941) виплатити на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 1649.49 (одна тисяча шістсот сорок девять грн. 49 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 24.07.2009 року.

Суддя Волкова Л.М.