Рішення № 70838837, 07.12.2017, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/1053/17

Провадження №2/574/519/2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2017 року Буринський районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді Чудопалової С.В.

при секретарі Ключник О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу і визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту родинних відносин та факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.02.1996 року померла його баба - ОСОБА_3. Після її смерті залишилося спадкове майно яке прийняла її дочка, а його мати - ОСОБА_4, шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном. 16.10.1996 року померла його мати - ОСОБА_4, після її смерті також залишилося спадкове майно, яке прийняв він, її син - ОСОБА_1, шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном. Коли він звернувся до нотаріуса з метою оформити право власності на спадкове майно, нотаріус повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки існує невідповідність написання прізвища його баби у документах і ці обставини є перешкодою для отримання ним свідоцтва про право на спадщину. Просив суд визнати за ним право на земельні частки (пай) в порядку спадкування та встановити факт родинних відносин та факт належності правовстановлюючого документу.

Позивач та його представник в судове засідання не з»явилися, надіслали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з»явився, надіслав заяву про розгляд справи без її участі, в задоволенні позову не заперечував.

Приймаючи до уваги, що сторони в судове засідання не явилися, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши представлені докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-БП № 314283, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради 03.02.1996 року встановлено, що 02.02.1996 року померла - ОСОБА_3 (а.с. 9).

Після її смерті залишилося спадкове майно - право на земельну частку (пай) загальною площею 3.50 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради та посвідчена Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0258404. що виданий Буринською районною державною адміністрацією 14.09.1999 р. відповідно до розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 23.11.1998 р. №344. та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (най) 15.09.1999 року за № 404 (а.с. 10).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради від 19.07.2017 р. № 537 дане спадкове майно прийняла її дочка, а мати позивача - ОСОБА_4, шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном, відповідно до п.1 ч.І ст.549 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спадкових правовідносин) (а.с. 12).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-БП № 323606, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради 17.10.1996 року - 16.10.1996 року померла мати позивача - ОСОБА_4 (а.с. 7).

Після її смерті залищилося спадкове майно – право на земельну частку (пай) загальною площею 3.50 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради та посвідчена Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0258403, що виданий Буринською районною державною адміністрацією 14.09.1999 р. відповідно до розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 23.11.1998 р. №344, та зареєстрованим у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.09.1999 року за № 403 (а.с. 8), а також те спадкове майно, яке вона успадкувала після смерті своєї матері, а баби позивача ОСОБА_3, але за життя не оформила нотаріально.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-ЯР №699108 від 04.02.1959 р. - померла ОСОБА_4 являється матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 11).

Відповідно до вищезазначеного, позивач має право на успадкування майна, що належало його покійній матері - ОСОБА_4, відповідно до ст. 549 ч.1 ЦК Україської РСР.

Згідно роз"яснень приватного нотаріуса Буринського районного нотаріального округу ОСОБА_5 від 12.09.2017р. №1053/012-16 вбачається, що не можливо оформити свідоцтво про право на спадщину позивачу, у зв"язку з тим, що існує невідповідність написання прізвища баби позивача у свідоцтві про смерть серії І-БП № 314283, де її прізвище значиться як «Мережко», тоді як у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії СМ №0258404 «Дорошенко», крім того за життя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не отримали сертифікати на право на земельний пай, дані сертифікати були видані вже після смерті. (а.с.18).

Згідно відповіді Державного архіву Сумської області від 07.07.2017 року № Дм-58 документи, які б підтверджували родинні зв’язки між ОСОБА_4 та її матір'ю- Мережко ОСОБА_6 не збереглися, а підтвердити їх шляхом звернення до державного архіву Сумської області не вдалося, у зв’язку з відсутністю таких відомостей у книгах реєстрації актів громадянського стану (а.с.24).

Сертифікати на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видані вже після їх смерті, згідно інформаційної довідки відділу у Буринському районі Головного управління держгеокадастру у Сумській області (а.с.27-28).

Всі ці обставини є перешкодою для отримання свідоцтва про право на спадщину.

Згідно довідки з місця проживання, виданою ОСОБА_2 сільською радою від 19.07.2017 р. №537, вбачається, що що після смерті ОСОБА_3 02.02.1996 року, спадщину прийняла її дочка - ОСОБА_4 (а.с. 12);

З виписки з погосподарської книги №13 ОСОБА_2 сільської ради за 1991-1995 роки, з ї вбачається, що прізвище баби позивача зазначено як «Дорошенко» ОСОБА_6, а потім закреслено і зазначено призвище як «Мережко» ОСОБА_6 (а.с.14-16).

З витягу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00018396824 від 20.07.2017 р., вбачається, що прізвище до державної реєстрації шлюбу матері позивача зазначено "Дорошенко" (а.с. 17) .

Таким чином суд приходить до висновку, що факт наявності родинних стосунків між ОСОБА_4 та її матір’ю, а бабою позивача ОСОБА_3, підтверджено вищепереліченими доказами, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 549 ЦК Української PCP (1963 року), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Частиною 1 ст. 524 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради від 19.07.2017 р. № 538 зазначено, що спадщину після смерті 16.10.1996 року, ОСОБА_4, прийняв її син - ОСОБА_1, шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном, відповідно до п.1 ч.1 ст.549 ЦК Української РСР (чинного на момент виникнення спадкових правовідносин) (а.с. 13).

Отже, позивач ОСОБА_1, прийняв спадщину після смерті 16.10.1996 року матері, ОСОБА_4.

Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №49819197 від 10.11.17р. та витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підстав свідоцтва про право на спадщину) за № 49819216 від 10.11.17 р. (а.с. 45-49).

Стосовно обставини видачі сертифікатів на право на земельну частку(пай) після смерті матері та баби позивача, суд враховує, що відповідно до п.3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) може бути передано у спадщину.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р.№7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку пай. Якщо спадкодавець мав право на земельну частку пай, але за життя не одержав сертифікат на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку(пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного Кодексу України 1990 року(561-12), Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 (720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06). У цьому разі слід урахувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (2768-14) сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3, були членами колгоспу «Перше Травня» с. Воскресснка та внесені до списку громадян-членів с/г акціонерно-пайового товариства закритого типу «Перше Травня» Буринського району Сумської області (порядковий номер ОСОБА_4 -403, ОСОБА_7 Іванівна-404), за їх життя було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії СМ 000004 від 1 7 травня 1995 року, а отже вони мали право на земельну частку (пай), а позивач має це право як спадкоємець, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю серії СМ 000004 від 17.05.1995 року та списком громадян-членів сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу «Перше Травня» Буринського району Сумської області (а.с. 19-23).

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії СМ №0258404, вбачається, що він виданий 14.09.1999 року на ім"я ОСОБА_7. Прізвище заповідача вказано як «Дорошенко», а згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумсьуої області від 06.12.2017 року № 670, вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 була однією й тією ж особою, яка померла 02.02.1996 року. (а.с.51).

Таким чином суд приходить до висновку, що при написанні призвища спадкодавця у сертифікаті на право на земельну частку (пай), площею 3,50 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області серії СМ №0258404, виданим Буринською районною державною адміністрацією 14.09.1999 року, відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 23.11.1998 р. №344, та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.09.1999 р. за № 404 -"Дорошенко" ОСОБА_6, було допущено описку в написанні прізвища заповідача, а саме, замість правильного - «Мережко», вказано - «Дорошенко», тому суд вважає що вищезазначений сертифікат належить саме ОСОБА_3, а тому позовні вимоги в частині встановлення даного факту підлягають задоволенню.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред»явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин, громадянин набуває права власності також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про власність» власник може вимагати усунення будь- яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Так як право спадкоємця є похідним від права спадкодавця, з огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість його вимог і необхідності захисту його прав шляхом визнання за ним права на зазначену земельну частку (пай).

Згідно ст.256 п.1 ЦПК України, суд розглядає справи по встановленню факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно положень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, відповідно до п.1 ст. 273 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв’язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що встановлення даних фактів має для заявника юридичне значення, так як дозволяє йому реалізувати свої права на спадщину, у суду не має сумнівів, що ОСОБА_3 являється рідною матір'ю ОСОБА_4 та саме ОСОБА_3 належав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0258404.

Відповідно до ст.11, ч.2 ст.31, ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст.5,6,10,15,60,174,197,212,214-215 ЦПК України, ст. ст. 16, 317, 328, 392, 1217, 1218 ,1225, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р.№7 «Про судову практику у справах про спадкування", Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 (720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР (1540-06), суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_3, яка померла 02 лютого 1996 року в селі Вікторинівка Буринського району Сумської області, являється рідною матір'ю ОСОБА_4, яка померла 16.10.1996 року в селі Вікторинівка Буринського району Сумської області.

Встановити, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0258404, що виданий Буринською районною державною адміністрацією 14.09.1999 року відповідно до розпорядження голови Буринської райдержадміністрації від 23.11.1998 р. №344, та зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.09.1999 року за № 404, що посвідчує право на земельну ділянку загальною площею 3.50 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області належить ОСОБА_3, яка померла 02 лютого 1996 року в селі Вікторинівка Буринського району Сумської області

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право на земельну частку (пай), площею 3,50 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області та посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0258403, виданим Буринською районною державною адміністрацією 14.09.1999 року відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 23.11.1998 р. №344, та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.09.1999 р. за № 403.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право на земельну частку (пай), площею 3,50 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться за межами населеного пункту на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області та посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0258404, виданим Буринською районною державною адміністрацією 14.09.1999 року, відповідно до розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 23.11.1998 р. №344, та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15.09.1999 р. за № 404.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час його проголошення, в той же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Чудопалова С.В.