Постанова № 7083880, 24.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

24.11.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 4857/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв

до відповідача: спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Віштал Л.В., Блінова І.В.

Від відповідача: Мезінов О.Г.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

14.09.2009 р. відкрите акціонерне товариство ”Ваден Ярдс Океан” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на суму 232358,56 грн., від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на суму 681998,83 грн. та від 19.05.09 р. № 00005636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. на суму 1819151,83 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Предметом спору по справі є оскарження позивачем податкових повідомлення-рішення:

- від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на суму 232358,56 грн.;

- від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на суму 681998,83 грн.;

- від 19.05.09 р. № 00005636 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р.

прийнятих відповідачем за наслідками проведених перевірок:

- від 09.04.09 р. та складеному Акту від 10.04.09 р. № 348/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПВКФ ”Юкон” за листопад, грудень 2008 р.;

- від 23.04.09 р. та складеному Акту від 23.04.09 р. № 405/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Альтоніка”, ТОВ ”Кредо Океан”, ПП ”Промислові абразиви” за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р.;

- від 15.05.09 р. та складеному Акту від 15.05.09 р. № 477/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Шекс Маркет”, ТОВ ”Ніковіт”, ТОВ ”Енергосервіс”, ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Миколаїв Корабел”, ТОВ ”Майстер-Сан”, ТОВ ”ВБФ Олександр”, ПВКФ ”Юкон” за жовтень, грудень 2008 р., січень, лютий 2009 р.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.04.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку та склав Акт від 10.04.09 р. № 348/36/14307653 (надалі - Акт перевірки від 10.04.09 р.) про результати перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПВКФ ”Юкон” за листопад, грудень 2008 р.

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями,(надалі - Закон № 168/97-ВР), в результаті чого позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 232358,56 грн., в тому числі за періоди - листопад 2008 р. на 48813 грн., за грудень 2008 р. на 183545,56 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на суму 232358,56 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємству ПВКФ ”Юкон”, яке повинно було сплатити відповідну суму податку на додану вартість до Державного бюджету у відповідному податковому періоді. Але за результатами проведених перевірок іншими податковими інспекціями відповідач отримав інформацію, що деякі підприємства по третьому ланцюгу постачання, наприклад - ПП ”Купран-Юг”, не відображало даних в податкових деклараціях з ПДВ у складі податкових зобов’язань, було визнано банкрутом, підтвердити перерахування (або не перерахування) податку на додану вартість є неможливим.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди - листопад 2008 р. на 48813 грн., за грудень 2008 р. на 183545,56 грн., оскільки на його думку по ланцюгу постачання є суб’єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

23.04.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку та склав Акт від 23.04.09 р. № 405/36/14307653 (надалі - Акт перевірки від 23.04.09 р.) про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Альтоніка”, ТОВ ”Кредо Океан”, ПП ”Промислові абразиви” за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р.

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 681998,83 грн., в тому числі за періоди - листопад 2008 р. на 384729,37 грн., за грудень 2008 р. на 204166,66 грн., за січень 2009 р. на 93102,8 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на загальну суму 681998,83 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємствам ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Альтоніка”, ТОВ ”Кредо Океан”, ПП ”Промислові абразиви”, які повинні були сплатити відповідну суму податку на додану вартість до Державного бюджету у відповідному податковому періоді. Але за результатами проведених перевірок іншими податковими інспекціями відповідач отримав інформацію про те, що деякі підприємства по першому, другому, третьому, четвертому ланцюгу постачання, наприклад: ТОВ ”Фінекономсервіс” (ліквідовано), ТОВ ”Холдінгова компанія Глобал-Інвест” (незнаходження за юридичною адресою), ТОВ ”Кредо Океан” (не звітувало за січень 2009 р.), ПП ”Промислові абразиви” (припинено юридичну особу і розпочата ліквідаційна процедура) - не відображали даних в податкових деклараціях з ПДВ у складі податкових зобов’язань, тому підтвердити перерахування (або не перерахування) податку на додану вартість є неможливим.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди - листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на загальну суму 681998,83 грн., оскільки на його думку по ланцюгу постачання є суб’єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

15.05.09 р. відповідач по справі провів невиїзну документальну перевірку та склав Акт від 15.05.09 р. № 477/36/14307653 (надалі - Акт перевірки від 15.05.09 р.) про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Шекс Маркет”, ТОВ ”Ніковіт”, ТОВ ”Енергосервіс”, ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Миколаїв Корабел”, ТОВ ”Майстер-Сан”, ТОВ ”ВБФ Олександр”, ПВКФ ”Юкон” за жовтень, грудень 2008 р., січень, лютий 2009 р.

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 1819151,83 грн., в тому числі за періоди - жовтень 2008 р. на 78648,58 грн., за грудень 2008 р. на суму 1597913,04 грн., за січень 2009 р. на суму 136857,65 грн., за лютий 2009 р. на суму 5732,56 грн.

За результатами перевірки та складеного Акту перевірки, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.05.09 р. № 00005636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на суму 1819151,83 грн.

Підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість були висновки відповідача, що ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що підприємством позивача перераховані суми податку на додану вартість підприємствам ТОВ ”Шекс Маркет”, ТОВ ”Ніковіт”, ТОВ ”Енергосервіс”, ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Миколаїв Корабел”, ТОВ ”Майстер-Сан”, ТОВ ”ВБФ Олександр”, ПВКФ ”Юкон”, які повинні були сплатити відповідну суму податку на додану вартість до Державного бюджету у відповідному податковому періоді. Але за результатами проведених перевірок іншими податковими інспекціями відповідач отримав інформацію про те, що деякі підприємства по першому, другому, третьому, четвертому, п’ятому ланцюгу постачання, наприклад: ТОВ ”Юг-Авіа” (ліквідовано), ТОВ ”Миколаїпокривляград” (визнано банкрутом), ТОВ ”Буд сервіс СД” (відповідач зазначає про відсутність виробничих потужностей та відповідної чисельності працюючих), ТОВ ”Нардин” (ліквідовано), ТОВ ”Майстер-Сан” (не звітувало за січень), ТОВ ”Дельтабуд” (не встановлено місцезнаходження), ТОВ ”Науково прогресивні технології” (не встановлено місцезнаходження) - не відображали даних в податкових деклараціях з ПДВ у складі податкових зобов’язань, тому підтвердити перерахування (або не перерахування) податку на додану вартість є неможливим.

Таким чином, відповідач вважає, що позивач безпідставно включив суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди - жовтень, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на суму 1819151,83 грн., оскільки на його думку по ланцюгу постачання є суб’єкти господарської діяльності з ознаками фіктивності.

Інших порушень під час перевірки відповідач не встановив.

Проаналізував надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, виходячи з наступного.

Відповідно із підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно приписів підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно із підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно із підпунктом 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд встановив, що відповідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2, підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктом 7.5.1 пункту 7.5, підпунктом 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивач по справі виконав обов’язкові умови для виникнення права платника податку на бюджетне відшкодування:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар (отримані послуги) з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- відповідач у Акті перевірки підтвердив, що позивач сплатив на користь постачальників товарів суми ПДВ, які були заявлені ним в подальшому до відшкодування;

- позивач належним чином відповідно до закону мав оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Тобто, позивач мав усі передбачені законом підстави для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а висновки відповідача про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування є безпідставними і спростовуються наступним.

З матеріалів Актів перевірок не можна ідентифікувати та дослідити отримання позивачем товару з урахуванням його поставок по ланцюгу, не доведено відповідачем, що саме одна номенклатура товару була досліджена, вони не містять інформації або належних доказів які саме господарські операції досліджувались відповідачем та не з’ясовано - ким, кому і який саме товар поставлявся.

На думку суду, при проведенні перевірок та складанні вищевказаних Актів перевірок, відповідач досліджував не ланцюг поставки позивачу певного виду товару, а намагався встановити лише ланцюг взаємовідносин позивача з іншими суб’єктами господарювання з метою встановити, яке саме підприємство по ланцюгу не сплатило податок до бюджету.

У пункті 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону № 168/97-ВР платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. З наведеного можна дійти висновку, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Аналіз норм діючого законодавства України, зокрема, Закону № 168/97-ВР не ставить виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування в залежність від перерахування до бюджету ПДВ його контрагентом. Покупець (позивач по справі) не може нести відповідальність за несплату податків продавцями. Крім того, необхідно брати до уваги той факт, що зазначений закон не встановлює обов’язок безпосередньо для покупця сплачувати ПДВ у бюджет, а іншого законного механізму не існує.

Судом встановлено, що висновки відповідача не ґрунтуються на відповідних доказах, а тільки на отриманих інформаціях, зміст яких невідомий. Висновки про фіктивність деяких підприємств не підтверджені належним чином проведеними перевірками або в інший спосіб. Тому суд вважає, що відповідач в Акті перевірки безпідставно та без усяких документів зазначив про наявність фіктивних підприємств у ланцюгу поставок. В судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити з яких підстав, на якій нормі закону базуються висновки податкової інспекції про фіктивність підприємств - контрагентів позивача по справі, з урахуванням того, що усі укладені позивачем договори на поставку товарів, які досліджувались відповідачем під час проведення перевірок, не визнані у судовому порядку незаконними, а тому є чинними, а здійсненні за ними господарські операції є реальними, оскільки позивач отримував товар, який в подальшому використовував в процесі виробництва, що підтверджується відповідачем. Документи первинного обліку, бухгалтерські документи, свідоцтва про державну реєстрацію підприємств-постачальників по ланцюгу на час проведення взаєморозрахунків з позивачем були чинними. Укладені угоди між позивачем та підприємствами-постачальниками до теперішнього часу ні ким не оскаржені.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку, що висновки Актів перевірок не є доведеними та доказаними, а тому не відповідають вимогам діючого законодавства. Вказані дії відповідача свідчать про порушення ним вимог наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 (затвердженого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925\11205) про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, зокрема, пункту 2.3.4 згідно якому не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам законодавства і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства ”Ваден ярдс Океан” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на загальну суму 232358,56 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на загальну суму 681998,83 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 19.05.09 р. № 00005636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. на загальну суму 1819151,83 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 141-В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” (54017, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, р/р 260009927 у МОД ВАТ ”Райфайзен банк ”Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 14307653) судовий збір у сумі 10 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

07.12.2009 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”24” листопада 2009 р. Справа № 2а-4857/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан”, м. Миколаїв

до відповідача: спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

представники:

Від позивача: Віштал Л.В.

Від відповідача: Мезінов О.Г.

В засіданні приймає участь: прокурор не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання протиправними та скасуванні податкових повідомлень-рішень.

14.09.2009 р. відкрите акціонерне товариство ”Ваден Ярдс Океан” (надалі - позивач) звернулось до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (надалі - відповідач) від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на суму 232358,56 грн., від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на суму 681998,83 грн. та від 19.05.09 р. № 00005636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. на суму 1819151,83 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Предметом спору по справі є оскарження позивачем податкових повідомлення-рішення:

- від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на суму 232358,56 грн.;

- від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на суму 681998,83 грн.;

- від 19.05.09 р. № 00005636 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р.

прийнятих відповідачем за наслідками проведених перевірок:

- від 09.04.09 р. та складеному Акту від 10.04.09 р. № 348/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ПВКФ ”Юкон” за листопад, грудень 2008 р.;

- від 23.04.09 р. та складеному Акту від 23.04.09 р. № 405/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Альтоніка”, ТОВ ”Кредо Океан”, ПП ”Промислові абразиви” за листопад, грудень 2008 р., січень 2009 р.;

- від 15.05.09 р. та складеному Акту від 15.05.09 р. № 477/36/14307653 про результати невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ ”Шекс Маркет”, ТОВ ”Ніковіт”, ТОВ ”Енергосервіс”, ТОВ ”Ярдінс”, ТОВ ”Миколаїв Корабел”, ТОВ ”Майстер-Сан”, ТОВ ”ВБФ Олександр”, ПВКФ ”Юкон” за жовтень, грудень 2008 р., січень, лютий 2009 р.

Дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 21.04.09 р. № 00004436/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. на загальну суму 232358,56 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 29.04.09 р. № 00005136/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2008 р. та січень 2009 р. на загальну суму 681998,83 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення прийняте спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 19.05.09 р. № 00005636/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. на загальну суму 1819151,83 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через головне управління державного казначейства України у Миколаївській області (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 141-В, код ЄДРПОУ 23613047) на користь відкритого акціонерного товариства ”Ваден Ярдс Океан” (54017, м. Миколаїв, Заводська площа, 1, р/р 260009927 у МОД ВАТ ”Райфайзен банк ”Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 14307653) судовий збір у сумі 10 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

Головуючий суддя                                                                       О. Ф. Середа