Ухвала суду № 70833631, 06.12.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2247/17

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

06 грудня 2017 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Територіальна громада Комсомольської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту прийняття спадщини, -

встановив:

04 грудня 2017 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про встановлення факту прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, заінтересована особа - Територіальна громада Комсомольської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

У заяві заявник посилається на те, що після смерті матері ОСОБА_2 він своєчасно, у передбачений законом строк, не звернувся до нотаріальної контори, з метою оформлення спадщини, яка відкрилася після її смерті, і тому, на сьогоднішній день, він позбавлений можливості отримати у порядку спадкування свідоцтва про право власності на майно, яке належало його матері. Водночас у заяві заявник зазначає, що його мати ОСОБА_2 з 22 грудня 1997 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. За цією ж адресою був зареєстрований та проживав разом зі своєю матір'ю також і заявник. З огляду на вищезазначене, заявник просить суд встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 235 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до вимог п. 6) ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 роз'яснено, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

Будь - яких доказів на підтвердження того, що заявник взагалі звертався до органу, який вчиняє нотаріальні дії з питанням оформлення свого спадкового права після смерті матері ОСОБА_2 заявник у заяві не зазначає та до заяви не додає.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, якій не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, оскільки заяву подано без додержання вимог п. 6) ч. 2 ст. 119 ЦПК України, заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Територіальна громада Комсомольської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, про встановлення факту прийняття спадщини, - залишити без руху, надавши заявнику п`ятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, викладе обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначить докази, що підтверджують кожну обставину,заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Шаронова

06.12.2017