Постанова № 7082553, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.12.09Справа №2а-12596/09/4/0170 о 17:28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача – Євенков С.В.;

від відповідача – Маслюк О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний простір"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний простір» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі – відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0013492303 від 23.06.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 57999,95 грн. Позов мотивовано порушенням порядку організації і проведення перевірки, необґрунтованістю висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) щодо невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО, оскільки вказана невідповідність пов’язана із тим, що готівкові кошти, були вилучені з місця проведення розрахунків, у відповідності до діючих нормативно-правових актів, для здачі інкасаторам банківської установи.

Ухвалами суду від 10.11.2009 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки господарської одиниці, яка використовується позивачем, встановлено порушення вимог п. 13 ст. 3 Закону №265, що підтверджується матеріалами перевірки, зазначене є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за ст. 22 Закону №265.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень, спір що виник пов’язаний із захистом прав позивача у сфері публічних відносин і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 33918215, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.11.2005 року.

Посадовими особами податкового органу, на підставі направлень на планову перевірку від 16.06.2009 року (а.с. 24, 25) проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці, магазину «Нова Площа», розташованої в м. Сімферополь, пр. Победи, 213а/1а, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 16.06.2009 року № бланку 001803 (а.с. 26, 27), за висновками якого встановлено порушення позивачем пункту 13 ст. 3 Закону №265, у зв'язку із невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО (невідповідність склала 11599,99 грн.).

На підставі цього акту і відповідно до ст. 22 Закону №265 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 57999,95 грн. (а.с. 28).

Перевіряючи доводи позивача щодо порушення порядку організації і проведення перевірки судом встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, органи податкової служби зобов’язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб’єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Загальні підстави та порядок проведення перевірок встановлені Законом №509.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Таким чином, органи податкової служби мають право проводити документальні невиїзні і планові та позапланові виїзні перевірки, підстави для проведення яких визначені законодавством України.

Суд зазначає, що визначення, підстави та порядок проведення позапланових перевірок передбачені Законом №509 та Законом №265.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 Закону №265 контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону №265 планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону №265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Судом встановлено, що в ч. 7 статті 11-1 Закону № 509 зазначено, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України №265 і №481, а в інших випадках - за рішенням суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що здійснена відповідачем перевірка позивача в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265 є позаплановою.

Відповідно до статті 11-2 Закону №509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, судом встановлено, що обов’язковою умовою для проведення позапланової перевірки є наявність рішення керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Суд зазначає, що відповідачем дійсно порушено вимоги Закону №509 у зв’язку з відсутністю наказу на проведення перевірки.

Проте, зазначені порушення могли бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується підписанням акту перевірки посадовою особою позивача, записом в журналі реєстрації перевірок (а.с. 30), видачею денного звіту, поясненнями представників сторін.

Відповідно до пункту 13 ст. 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно із ст. 22 Закону №265 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Застосування фінансової санкції за спірним рішенням податковий орган обґрунтовує виявленням факту невідповідності суми готівки на місці проведення розрахунків (згідно із описом готівкових коштів встановлено наявність на місці проведення розрахунків 15638,62 грн.), сумі коштів вказаній в денному звіті (4038,63 грн.).

Позивач вказує, що виявлена сума невідповідності, з'явилася наслідком того, що перевірка була проведена в період підготовки грошових коштів до інкасування інкасаторами банку й дана сума відповідно до нормативних документів була проведена через РРО як «службова видача».

Судом встановлено, що дані доводи є обґрунтованими і такими що підтверджуються матеріалами справи.

Так, судом встановлено, що позивачем із АППБ «Аваль» укладено договір на інкасацію коштів №07-2/4-4/82 від 20.12.2005 року (а.с. 31), за умовами якого банк як виконавець власними силами й засобами в погоджені дні й години проводить збір грошового виторгу замовника за адресою м. Сімферополь, пр. Перемоги, 213а/1а й доставляє її в касу банку. Відповідно до додатка №1 (графік заїзду інкасаторів, а.с. 35) до договору, інкасація виторгу здійснюється в робочі дні о 17-15, у суботу о 15-30, у неділю о 16-30.

Пункт 2.5 Договору на інкасацію коштів №07-2/4-4/82 від 20.12.2005 року передбачає, що ТОВ «Торговельний простір» забезпечує підготовку сумки з готівкою завчасно, до приїзду інкасаторів.

Відповідно до п.4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари та послуги, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованим Міністерством юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Судом встановлено, що через реєстратор розрахункових операцій Датекс, фіскальний номер 0109007579, заводський номер Д06005224 (тобто той самий РРО, який вказано в акті перевірки) проведено операцію «службова видача» на суму 11600,00 грн., що підтверджується денним звітом, роздрукованим 16.06.2009 року о 15:54 (тобто за три хвилини до початку проведення перевірки).

За таких обставин, суд вважає, що знаходження на місці проведення розрахунків готівкових коштів у сумі 11600,00 грн. пов’язано виключно із підготовкою вказаної суми до здавання в банківську установу відповідно до договору на інкасацію коштів №07-2/4-4/82 від 20.12.2005 року.

За таких обставин, твердження відповідача про незабезпечення позивачем невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО на суму 11599,99 грн. слід визнати помилковим, а спірне рішення – таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

В судовому засіданні 08.12.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0013492303 від 23.06.2009 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний простір» (ідентифікаційний код 33918215) штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 57999,95 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний простір» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.