Постанова № 7082551, 08.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.12.09Справа №2а-11660/09/4/0170 о 15:48

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача – Броніна Е.О.;

від відповідача – Дедік В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніагара"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніагара» (далі –позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (далі – відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим №0010602303 від 03.09.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3218,20 грн. Позов мотивовано необґрунтованістю висновків податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 21 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) щодо порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання у зв'язку із відсутністю документів про товарообіг, оскільки вказані документи знаходились у директора підприємства.

Ухвалами суду від 07.10.2009 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення (а.с. 42, 55, 56), в яких вказав, що посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки господарської одиниці, яка використовується позивачем, встановлено реалізацію товару без наявності відповідних видаткових і товарно-транспортних накладних, які підтверджують отримання товару на суму 1609,00 грн., що є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за ст. 21 Закону №265. Вважав, що наведені в адміністративному позові обставини не можуть бути підставами для скасування спірного рішення і просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 2 ст. 11 Закону №509 органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень, спір що виник пов’язаний із захистом прав позивача у сфері публічних відносин і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 24498269, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 23.10.1996 року.

Посадовими особами податкового органу проведено перевірку за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, стосовно господарської одиниці, мазазину-кафетерію, розташованої в м. Ялта, вул. Кривошти, 2, яка використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

За результатами перевірки складено акт від 20.08.2009 року № бланку 01035 (а.с. 30, 31), за висновками якого встановлено порушення позивачем пунктів 1, 12, 13 ст. 3 Закону №265, у зв'язку із проведення розрахункової операції без застосування РРО на суму 14,80 грн., невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, вказаній в денному звіті РРО (невідповідність склала 10,35 грн.). Також встановлено незабезпечення ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації на загальну суму 1609,00 грн., при перевірці складено вибірковий опис товарно-матеріальних цінностей (а.с. 32), на який були відсутні накладні і товарно-транспортні накладні, відповідно до цього опису загальна вартість товарів складає 1609,10 грн.

На підставі цього акту і відповідно до п. 1 ст. 17, ст. ст. 21, 22 Закону №265 відповідачем прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3343,95 грн.

В частині, що оскаржується, спірне рішення прийнято на підставі ст. 21 Закону №265 за порушення п. 12 ст. 3 вказаного Закону на суму штрафних санкцій – 3218,20 грн.

Пунктом 12 ст. 3 Закону №265 встановлений обов’язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно із ст. 21 цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відсутність обліку товарів за місцем реалізації податковий орган обґрунтовує відсутністю на момент перевірки видаткових накладних і товарно-транспортних накладних на товарно-матеріальні цінності вартістю 1609,10 грн.

Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 цієї статті передбачені обов’язкові реквізити первинного документу.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що облік товарних запасів на підприємстві ведеться і надав суду копії накладних і товарно-транспортних накладних (а.с. 48-53). Як зазначив представник позивача, облік ведеться за місцем зберігання товарів, а первинні документи на момент перевірки знаходилися у керівника підприємства.

Досліджуючи це питання, суд приходить до висновку, що відповідач передчасно зробив висновок про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону №265. Вказана норма надає можливість підприємству обирати де йому проводити облік товарів: або за місцем реалізації, або за місцем зберігання.

Окрім цього, суд вважає, що вимога Закону про проведення обліку за місцем реалізації, не забороняє використовувати ці документи за межами місця торгівлі чи зберігання за певних обставин.

Під час перевірки працівники податкового органу мали можливість витребувати у позивача документи обліку і пересвідчитися у їх наявності.

За таких обставин, суд вважає рішення суб'єкта владних повноважень в цій частині незаконним і необґрунтованим, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3,40 грн.

В судовому засіданні 08.12.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.12.2009 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати частково протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0010602303 від 03.09.2009 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара» (ідентифікаційний код 24498269) штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3218,20 грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.