Рішення № 70823763, 06.12.2017, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/404/17 Провадження № 2/395/368/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай)

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай), згідно якої вони вказали, що перебували у трудових відносинах з КСП «Хлібороб» були членами вказаного господарства та мають право на земельну частку (пай) у колективній власності цього підприємства. Сертифікати на виділені їм земельні частки (пай) вони не отримали, оскільки на період розпаювання були відсутні бланки сертифікатів та їм сказали, що як тільки вони з’являться сертифікат їм видадуть, але вони по сьогоднішній день так їх і не отримали. Позивачі зазначили, що остаточне затвердження списків до членів КСП не проводилося, списки в сільській раді не вивішувалися, збори по затвердженню списків не проводилися, процес приватизації в КСП «Хлібороб» проходив не прозоро, тому вони не мали ніякої інформації, а постійні обіцянки посадових осіб про позитивне вирішення даного питання заспокоювало людей, у тому числі і їх, та не давало підстави звертатися за захистом свого права.

Посилаючись на ст. 2 Указу Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», Указ Президента України від 08.06.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. ст. 5, 9, 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст.15, 328, 364 ЦК України ОСОБА_6 просить суд визнати за нею право на отримання земельної частки (паю), в розмірі 7,1 умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, та ОСОБА_7 просить суд визнати за ним право на отримання земельної частки (паю), в розмірі 7,1 умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Оповіщені про час та місце розгляду у справі позивачі у судове засідання не з’явилися.

У судовому засіданні представники позивачів підтримали позов повністю та просили суд його задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області оповіщений про час та місце розгляду у справі у судове засідання не з’явився.

Представник відповідача ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у судове засідання не з’явився, проте направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі, де зазначив, що заперечує проти задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності позивачів та представників відповідачів ОСОБА_8 РДА, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на що сторони у судовому засіданні не заперечували.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно до ст.3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У відповідності до ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, наданих сторонами. Згідно до ст.ст.60, 10 ч.3 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з приписів Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95:

абзацу 3 пункту 1 – Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

абзацу 1 пункту 2 – Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського акціонерного товариства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Зі змісту даних норм випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку.

Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), визначається списком, що додається до Держаного акта на право колективної власності на землю, який у разі потреби уточнюється і підписується головами відповідної ради і підприємства.

В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що член КСП, включений до списку, що додається до Держаного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 була членом КСП «Хлібороб» у період з 02 жовтня 1996 року по 07 березня 2000 року, що підтверджується записами у її трудовій книжці.

У відповідності до трудової книжки ОСОБА_7 він у період з 02 жовтня 1996 року по 07 березня 2000 року був членом КСП «Хлібороб».

Відповідно до довідки виданої ОСОБА_3 сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області за № 488 від 09.09.2016 року КСП «Хлібороб» 20.02.1995 року отримало державний акт на право колективної власності на землю, а розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Крім того, у ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі не були включені до списку членів КСП, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю. Дані обставини сторони у справі не заперечують, а тому відповідно до ст.61 ч.1 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини та відповідні їм норми права, суд вважає, що ні позивачі, ні їх представники не надали суду належних доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають право на отримання земельних часток (паїв) у розмірі 7,1 в умовних кадастрових гектарах, які розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради і раніше належала КСП «Хлібороб», оскільки позивачі на момент передачі вказаному підприємству державного акта на право колективної власності на землю, а саме станом на 20.02.1995 року не були членами КСП «Хлібороб», у тому числі не відносилися до пенсіонерів, які раніше працювали у ньому і залишалися членами зазначеного підприємства, не були включені до списку, доданого до вказаного державного акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.208-209,212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай)– відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р. А. Забуранний

копія

Справа № 395/404/17 Провадження № 2/395/368/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.

за участю представників позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай)

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай), згідно якої вони вказали, що перебували у трудових відносинах з КСП «Хлібороб» були членами вказаного господарства та мають право на земельну частку (пай) у колективній власності цього підприємства. Сертифікати на виділені їм земельні частки (пай) вони не отримали, оскільки на період розпаювання були відсутні бланки сертифікатів та їм сказали, що як тільки вони з’являться сертифікат їм видадуть, але вони по сьогоднішній день так їх і не отримали. Позивачі зазначили, що остаточне затвердження списків до членів КСП не проводилося, списки в сільській раді не вивішувалися, збори по затвердженню списків не проводилися, процес приватизації в КСП «Хлібороб» проходив не прозоро, тому вони не мали ніякої інформації, а постійні обіцянки посадових осіб про позитивне вирішення даного питання заспокоювало людей, у тому числі і їх, та не давало підстави звертатися за захистом свого права.

Посилаючись на ст. 2 Указу Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», Указ Президента України від 08.06.1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. ст. 5, 9, 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст.15, 328, 364 ЦК України ОСОБА_6 просить суд визнати за нею право на отримання земельної частки (паю), в розмірі 7,1 умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, та ОСОБА_7 просить суд визнати за ним право на отримання земельної частки (паю), в розмірі 7,1 умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Оповіщені про час та місце розгляду у справі позивачі у судове засідання не з’явилися.

У судовому засіданні представники позивачів підтримали позов повністю та просили суд його задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області у судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області оповіщений про час та місце розгляду у справі у судове засідання не з’явився.

Представник відповідача ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у судове засідання не з’явився, проте направив до суду заяву про розгляд справи без їх участі, де зазначив, що заперечує проти задоволення позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності позивачів та представників відповідачів ОСОБА_8 РДА, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на що сторони у судовому засіданні не заперечували.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно до ст.3 ч.1 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У відповідності до ст.11 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, наданих сторонами. Згідно до ст.ст.60, 10 ч.3 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з приписів Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95:

абзацу 3 пункту 1 – Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості).

абзацу 1 пункту 2 – Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського акціонерного товариства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Зі змісту даних норм випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) зазначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку.

Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай), визначається списком, що додається до Держаного акта на право колективної власності на землю, який у разі потреби уточнюється і підписується головами відповідної ради і підприємства.

В п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зазначено, що член КСП, включений до списку, що додається до Держаного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 була членом КСП «Хлібороб» у період з 02 жовтня 1996 року по 07 березня 2000 року, що підтверджується записами у її трудовій книжці.

У відповідності до трудової книжки ОСОБА_7 він у період з 02 жовтня 1996 року по 07 березня 2000 року був членом КСП «Хлібороб».

Відповідно до довідки виданої ОСОБА_3 сільською радою Новомиргородського району Кіровоградської області за № 488 від 09.09.2016 року КСП «Хлібороб» 20.02.1995 року отримало державний акт на право колективної власності на землю, а розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Крім того, у ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі не були включені до списку членів КСП, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю. Дані обставини сторони у справі не заперечують, а тому відповідно до ст.61 ч.1 ЦПК України такі обставини не підлягають доказуванню.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини та відповідні їм норми права, суд вважає, що ні позивачі, ні їх представники не надали суду належних доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають право на отримання земельних часток (паїв) у розмірі 7,1 в умовних кадастрових гектарах, які розташовані на території ОСОБА_3 сільської ради і раніше належала КСП «Хлібороб», оскільки позивачі на момент передачі вказаному підприємству державного акта на право колективної власності на землю, а саме станом на 20.02.1995 року не були членами КСП «Хлібороб», у тому числі не відносилися до пенсіонерів, які раніше працювали у ньому і залишалися членами зазначеного підприємства, не були включені до списку, доданого до вказаного державного акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.208-209,212, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8 районної державної адміністрації Кіровоградської області, ОСОБА_3 сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, ОСОБА_9 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай)– відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

Суддя: Р. А. Забуранний