Рішення № 70811734, 29.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7209/16-ц

Н.п. 2/522/3489/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

в складі головуючого судді Загороднюк В.І

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК», третя особа ОСОБА_2 про припинення договору, -

В С Т А Н О В И В :

26.04.2016 р. ПАТ «КРИСТАЛБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та з врахуванням заяви про зміну предмета позову від 27.07.2016 р. просить звернути стягнення на користь ПАТ «КРИСТАЛБАНК» на предмет іпотеки за Іпотечним договором № І/2012/33-20 від 20.07.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, реєстровий № 664, що належить на праві власності ОСОБА_1, а саме на квартиру № 14, загальною площею 115,2 кв.м., житловою площею 40,8 кв.м., що розташована за адресою : м. Одеса, проспект Шевченка, 29-а, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною 3000000,00 гривень без ПДВ з метою погашення пропорційно вартості предмету іпотеки частини заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором №К/2012-32-20 від 20.07.2012р., в розмірі 3982429,71 грн. Стягнути на користь ПАТ «КРИСТАЛБАНК» з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 45000 грн. та 800 грн. витрат за проведення оцінки майна.

При цьому посилається на те, що між ПАТ «ТЕРРА-БАНК» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №К/2012-32-20 від 20.07.2012 р., відповідно до якого ОСОБА_2 було надано грошові кошти в сумі 1200000 гривень, які позичальник зобов’язався повернути не пізніше 18.07.2014 року та здійснювати погашення кредиту згідно графіку та сплачувати проценти в розмірі 24% річних. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № І/2012/33-20 від 20.07.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, ОСОБА_3, реєстровий № 664. Предметом іпотеки є квартира № 14, загальною площею 115,2 кв.м., житловою площею 40,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 29-а.

Постановою Правління НБУ від 21.08.2014 року № 518 ПАТ «ТЕРРА-БАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних. Для виведення з ринку неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА-БАНК» було створено ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК». 22.12.2014 р. між ПАТ «ТЕРРА-БАНК» та ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» було складено та підписано акт приймання-передавання активів та зобов’язань, після підписання якого ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» набуло всіх прав кредитора за кредитним договором по відношенню до ОСОБА_2, а також прав іпотекодержателя за Іпотечним договором по відношенню до ОСОБА_1

14.04.2015 р. ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» змінив назву на ПАТ «КРИСТАЛБАНК».

ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором не виконав. Рішенням Солом’янського районного суду м.Києва від 12.12.2014 р. з ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 2046226,69 гривень. Проте заборгованість не погашена. Станом на 07.04.2016 р. заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 3982429,71 гривень. В зв’язку з викладеним вони звернулися до суду з вказаним позовом та просять його задовольнити.

27.07.2017 р. ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «КРИСТАЛБАНК», третя особа ОСОБА_2 про припинення договору, в якому просить визнати поруку, що виникла з Договору № І/2012-33-20 від 20 липня 2012 року, укладений між ПАТ «ТЕРРА-БАНК» та ОСОБА_1 – припиненою. Скасувати заборону відчуження квартири № 14, яка розташована: пр.-т Шавченка, 29-А, м. Одеса, яка накладена відповідно до умов іпотечного договору № І/2012-33-20 від 20 липня 2012 року.

При цьому посилається на те, що вона є майновим поручителем ОСОБА_2 за кредитним договором № К/2012-32-20 від 20.07.2012 р. Вимогу ПАТ «КРИСТАЛБАНК» від 02.07.2015 року про усунення порушень зобов’язань за кредитним договором вона не отримувала та позивачем не надано доказів отримання нею вказаної вимоги. ПАТ «КРИСТАЛБАНК» пропущено строки звернення до суду з позовом до неї, як майнового поручителя боржника ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник ПАТ «КРИСТАЛБАК», в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги ПАТ «КРИСТАЛБАНК» про звернення стягнення на предмет іпотеки – підтримав, просив позов задовольнити, стосовно зустрічного позову своєї думки в заяві не зазначив, заперечень проти зустрічного позову до суду не надав, просив справу розглянути у його відсутність.

Представник ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «КРИСТАЛБАК» не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, вимоги зустрічної позовної заяви підтримала та просила задовольнити їх. Проти розгляду справи у відсутності представника ПАТ «КРИСТАЛБАК» не заперечувала.

Третя особа - ОСОБА_2, в судове засідання повторно не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, судове повідомлення повернулось з збіганням строку давності. Суд вважає можливим розглянути справу в його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника ОСОБА_1, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов ПАТ «КРИСТАЛБАК» задоволенню не підлягає, а зустрічний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.07.2012 року між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та третьою особою - ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № К/2012-32-20, відповідно до п.1.2, 1.2.2. Кредитного договору ОСОБА_2 зобов’язався повернути кредит не пізніше 18.07.2014р., здійснювати погашення кредиту та сплачувати проценти у розмірі 24% річних, а також комісійну винагороду, інші платежі та можливу неустойку, в порядку, в строки та на умовах визначених Кредитним договором, а також інші зобов’язання, передбачені умовами Кредитного договору.

(а.с. 7 - 12)

В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов’язань за вказаним Кредитним договором між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та громадянкою ОСОБА_5 Федерації – ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № І/2012-33-20 із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.07.2012р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим № 664.

Предметом іпотеки за Іпотечним договором є квартира № 14, загальною площею 115,2 кв.м., яка має житлову площу 40,8 кв.м., та складається з двох кімнат, розташована за адресою : м. Одеса, проспект Шевченка, 29-А та належить ОСОБА_1

(а.с. 13 - 19)

06.08.2014 року Постановою Правління Національного банку України № 463/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА-БАНК» до категорії проблемних» віднесено до категорії проблемних. Постановою Правління Національного банку України від 21.08.2014р. № 518 «Про внесення Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» до категорії неплатоспроможних ПАТ «ТЕРРА БАНК» віднесено до неплатоспроможних.

З метою виведення неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА БАНК» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було створено ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК».

22 грудня 2014 року між ПАТ «ТЕРРА-БАНК» і ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» було укладено договір про передачу прав за договорами іпотеки та договорами застави ПАТ «ТЕРРА-БАНК».

Актом приймання – передавання прав за договорами іпотеки та договорами застави від 22 грудня 2014 року ПАТ «ТЕРРА-БАНК» передано ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» актив, що виник із Кредитного договору № К/2012-32-20 від 20.07.2012р., який було укладено між ПАТ «ТЕРРА-БАНК» та ОСОБА_2, також відповідно до зазначеного акту було передано від ПАТ «ТЕРРА-БАНК» до ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» права кредитора за всіма угодами про забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором, у тому числі за Іпотечним договором № І/2012-33-20 від 20 липня 2012 року, що був укладений між ПАТ «ТЕРРА-БАНК» та ОСОБА_1.

(а.с. 20 - 27)

Таким чином, ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК» набуло всіх прав кредитора за кредитним договором по відношенню до ОСОБА_2, а також прав іпотекодержателя за Іпотечним договором по відношенню до ОСОБА_1

З 14.04.2015р., згідно до змін в статуті ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК», було змінено назву Банку на ПАТ «КРИСТАЛБАНК».

Відповідно позивач ПАТ «КРИСТАЛБАНК», є правонаступником всього майна, прав та зобов’язань ПАТ «ПЕРЕХІДНИЙ БАНК «КРИСТАЛБАНК».

Позичальником, третьою особою ОСОБА_2, обумовлені Кредитним договором зобов’язання, перед Банком не виконуються, зокрема, своєчасно, у строк не повернуто кредиті кошти, нараховані проценти за користування кредитом.

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 12.12.2014р. № 760/15718/14-ц, стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором в розмірі 2046226,69 грн. Рішення набрало законної сили.

(а.с. 28 - 29)

Так, представник ПАТ «КРИСТАЛБАНК» зазначає, що на час звернення з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, заборгованість за кредитним договором третьою особою не погашена.

Заборгованість третьої особи ОСОБА_2 за Кредитним договором № К/2012-32-20 від 20.07.2012р., станом на 07.04.2016р. становить 3982429,71 грн.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Порука є одним із способів забезпечення зобов'язань при укладенні кредитних договорів та має зобов'язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов'язання та про договори.

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, кодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ОСОБА_1 є майновим поручителем ОСОБА_2.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про заставу», статей 1, 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У постанові Верховного Суду України від 17.09.2014р. за результатами розгляду справи № 6-53цс14 зроблено такий правовий висновок: виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит має бути погашений одноразовим платежем). Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строк, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань, не може розглядатися як установлений строк дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України.

Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно, з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно з правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-68цс11, умови договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. За таких обставин, порука на підставі ч.4 статті 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-69цс11, у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1ст. 559 ЦК України на припинення зобов'язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України. При цьому звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору. Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов'язального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки. Право поручителів не підлягає захисту шляхом припинення договору поруки, тобто за п. 7 ч. 2ст. 16 ЦК України, оскільки це суперечить положенням ч. 1ст. 559 цього Кодексу. Таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання поруки припиненою.

Більше того, Верховний суд України розглядаючи справу № 6-272цс16 від 29.06.2016 р. зробив правовий висновок про те, що, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв’язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки:

1) протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України);

2) протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України);

3) протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов’язання не встановлено або встановлено моментом пред’явлення вимоги), якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Окремо необхідно наголосити, що Верховний суд України розглядаючи справу № 6-125цс14 зробив важливий висновок: «…пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову.».

Разом з цим існує і окрема думка судді ВСУ ОСОБА_6 у цій же справі: «Судова палата дійшла висновку, що пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову.

Оскільки за умовами кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язаний погашати кредит періодичними платежами згідно графіку, узгодженому сторонами, ці умови ним не виконувались, а тому з часу неповернення ним чергового щомісячного платежу у банку виникло право протягом шести місяців пред'явити вимогу до поручителя.

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_2 кредитних зобов'язань, банк звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення заборгованості за спірним кредитним договором, за результатами якого було ухвалено рішення суду від 12 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ «Траєкторія» в солідарному порядку 2046226,69 грн.

Оскільки строк дії поруки договором не визначено, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, вимоги до поручителя могли бути заявлені у межах шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого порукою. У даному випадку шестимісячний строк сплинув.

Доказів того, що Банк, до подання вказаного вище позову, звертався з вимогою до боржників про дострокове виконання ними зобов'язань, внаслідок чого строк виконання зобов'язання змінився та шестимісячний строк сплив, а відтак порука припинилась, суду надано не було.

Враховуючи наведене вище, суд приходить висновку про обґрунтованість зустрічного позову, що є підставою для визнання поруки припиненою та відмови у позові ПАТ «КРИСТАЛБАНК» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 104, ч.4 559, 608 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215 суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК», третя особа ОСОБА_2 про припинення договору – задовольнити.

Визнати поруку, що виникла з договору № І/2012-33-20 від 20 липня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «ТЕРРА-БАНК» та ОСОБА_1 - припиненою.

Скасувати заборону відчуження квартири № 14, яка розташована : пр..-т Шевченка, 29-А, м. Одеса, яка накладена відповідно до умов іпотечного договору № І/2012-33-20 від 20 липня 2012р.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста ОСОБА_3, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особа, що брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

29 листопада 2017 року