Ухвала суду № 70811380, 08.12.2017, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/14201/17

Провадження № 2/520/9782/17

УХВАЛА

08.12.2017 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про звільнення майна з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

21.11.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_2 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про звільнення майна з-під арешту, в якій позивач просить суд скасувати арешт накладений 27.11.2008 року Одеською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, за заявою Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на ? частину квартири №139 в будинку №.15-А по проспекту Академіка Глушка в місті Одесі.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Враховуючи те, що спір по справі стосується нерухомого майна, яке територіально відноситься до Київського районну м. Одеси, а від так вказана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Відповідно до ч.1 ст. 122 ЦПК України суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Перевіряючи чи подана позовна заяву у відповідності до вимог ст. 119-120 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», суддею були встановлені недоліки поданої заяви.

У зв’язку з чим, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 22.11.2017 року вказану позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків поданої заяви - п’ять днів з дня отримання копії ухвали, а саме для: надання до суду документа на підтвердження сплати судового збору (оригінал квитанції) за подання до Київського районного суду міста ОСОБА_2 позовної заяви, що містить вимогу немайнового характеру, який сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в сумі 640 гривень 00 копійок; зазначені реквізити суду для сплати судового збору та роз’яснено, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

22.11.2017 року позивачеві ОСОБА_1 було направлено копію ухвали судді, що підтверджується супровідним листом наявним в матеріалах справи.

07.12.2017 року до Київського районного суду міста ОСОБА_2 надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 – Адвокатського Бюро «Федяєва Сергія Володимировича» на усунення недоліків поданої заяви зазначених в ухвалі Київського районного суду міста ОСОБА_2 від 22.11.2017 року.

З вказаної заяви, вбачається встановленим, що позивачеві через його представника відомо про ухвалу суду 22.11.2017 року та він скористався своїм правом на усунення недоліків поданої заяви.

До вказаної заяви на усунення недоліків поданої заяви, надано до суду лист, на якому зазначено, що він є дублікатом квитанції №70741 від 2017-12-05 про сплату судового збору в сумі 640 гривень 00 копійок.

Зазначаємо, що документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв’язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.

Законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження суду, який розглядає справу.

Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

З наданого до суду листа, на якому зазначено, що він є дублікатом квитанції №70741 від 2017-12-05 вбачається, що сплачено на розрахунковий рахунок Київського районного суду міста ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок, призначення платежу: «представник сторони ОСОБА_3».

Зазначаємо, що представником позивача ОСОБА_1 в цій справі, з наданого до суду договору №17/08/2017 про надання правової допомоги від 17.08.2017 року, є Адвокатське Бюро «Федяєва Сергія Володимировича», яке має право на представлення інших осіб крім ОСОБА_1

З наданого до суду листа, зазначеного як дублікат квитанції, суд позбавлений встановити, що вказаний судовий збір в сумі 640 гривень 00 копійок сплачений саме за подання до суду позовної заяви ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту.

Між іншим, вказаний документ наданий представником позивача до суду на підтвердження сплати судового збору, не відповідає зазначеним вимогам до документа на підтвердження перерахування судового збору, не містить підпису відповідального виконавцю банку і не скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення, оскільки вказаний документ поданий до суду не в оригіналі.

Враховуючи вищевикладене, наданий представником позивача лист, зазначений як дублікат квитанції №70741 від 2017-12-05, не відповідає наведеним вимогам законодавства, а тому не може бути прийнятий судом в якості належного доказу сплати судового збору.

На підставі встановленого, позивачем ОСОБА_1 недоліки поданої заяви у відповідності до ухвали судді Київського районного суду міста Одеси від 22.11.2017 року належним чином не усунуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. 119 цього Кодексу, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв’язку з чим, суддя дійшла висновку, що позивачем ухвала про залишення позову без руху від 22.11.2017 року належним чином не виконана, недоліки поданої заяви не усунуті, що у відповідності до ст. 121 ЦПК України, є підставою для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про звільнення майна з-під арешту - позивачеві.

Керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції в Одеській області про звільнення майна з-під арешту – повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Калініченко Л. В.