Ухвала суду № 70802311, 06.12.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/16181/16-ц

Провадження № 2/127/770/17

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді – Гриневича В.С.

при секретарі: Марценюк А.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідачів: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №127/16181/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, в якій позивач просив:

- визнати дії всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність;

- примусити відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті. (т. 1, а.с. 140-147)

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2016 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам статті 119 ЦПК України.

Зокрема, залишаючи позовну заяву без руху судом було зазначено про відсутність доказів сплати судового збору з кожної з позовних вимог, а також про те, що «заявивши вимогу про визнання неправомірними дій відповідачів, в позовній заяві, не зазначено які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними».

В подальшому, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.

Повертаючи позовну заяву позивачу судом, з поміж іншого, зазначено, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто, а саме «заявивши вимогу про визнання неправомірними дій відповідачів, в позовній заяві, не зазначено які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними».(т. 1, а.с. 27)

Однак, ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26 серпня 2016 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. (т. 1, а.с. 134, 135)

Зокрема, апеляційний суд Вінницької області скасовуючи ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2016р. про повернення позовної заяви зазначив, в тому числі, що «Інші питання, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд першої інстанції може вирішити у попередньому судовому засіданні».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2017 року, яка винесена з урахуванням ухвали апеляційного суду Вінницької області від 28 листопада 2016 року, відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Отже, відповідно до вищевказаної позовної заяви, предметом позовних вимог є вимоги позивача про:

- визнання дій всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність;

- примушення відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті. (т. 1, а.с. 140-147)

Однак, в неодноразових судових засіданнях, до початку розгляду справи по суті, намагаючись з’ясувати зміст позовних вимог, судом пропонувалося позивачу визначитися з позовними вимогами та зазначити які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними, в чому полягають дії конкретного відповідача, за які саме дії відповідачам слід вибачитися, перед яким колом засуджених, тощо.

Проте, в судовому засіданні 15.11.2017р. представником позивача - адвокатом ОСОБА_2 подано в новій редакції позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, в якій позивач просив:

- визнати дії всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність та зобов’язати відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті.

- стягнути солідарно з відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на свою користь 20000,00 грн. моральної шкоди. (т. 2, а.с. 228-232)

За наслідками розгляду заяви, ухвалою суду від 15 листопада 2017 року позовну заяву від 15.11.2017р. (в новій редакції) ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.

Цією ж ухвалою суду, позовну заяву від 27.07.2016р. ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати 5 (п’яти) днів з дня отримання позивачем даної ухвали. (т.2, а.с. 234-237)

Залишаючи позовну заяву без руху суд виходив з того, що:

«В разі заявлення позову до кількох відповідачів, позовна заява має містити чітко визначені та зрозумілі позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, які формулюються позивачем в прохальній частині позовної заяви.

Однак, як зазначено в первинно поданій позовній заяві, та позовній заяві в новій редакції, позивач просить визнати дії всіх відповідачів такими, що порушили його людську гідність та зобов’язати відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті.

При цьому, позовна заява не містить чітко сформульованих позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а саме не містить посилань які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними, в чому полягають дії конкретного відповідача, за які саме дії відповідачам слід вибачитися, перед яким колом засуджених, тощо.

Таким чином, з позовної заяви неможливо зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, а відтак позовна заява не відповідає вимогам статті 119 ЦПК України.»

Крім того, залишаючи позовну заяву без руху судом зазначено, що чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено можливість залишення без розгляду позовної заяви якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. (п. 8 ч. 1 ст. 207 ЦПК)

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Зокрема, для усунення недоліків позовної заяви позивачу судом пропонувалося привести позовну заяву у відповідність до вимог статті 119 ЦПК України, а саме:

- конкретизувати позовні вимоги щодо кожного з відповідачів з посиланням на те які саме конкретні дії та якого саме конкретного відповідача слід визнати неправомірними, в чому полягають дії конкретного відповідача, за які саме дії відповідачам слід вибачитися, перед яким колом засуджених, тощо.

- сплатити судовий збір, з кожної з позовних вимог, в залежності від кількості заявлених вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, у строк встановлений судом вимоги ухвали суду позивачем не виконані та недоліки не усунуто.

Натомість, 04 грудня 2017 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1, якою він просив до прийняти документи по справі на виконання вимог ухвали суду про залишення справи без руху.

До цієї заяви позивачем додано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про захист честі та гідності і стягнення моральної шкоди, в якій позивач просив:

- визнати дії відповідачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, такими, що порушили людську гідність позивача та зобов’язати відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед адміністрацією установи та засудженими установи. – колонії СВК-81 в усній формі та письмово, а перед позивачем – в письмовій формі або у відеоформаті;

- визнати дії відповідачів – ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 такими, що порушили людську гідність позивача та зобов’язати відповідачів поновити права позивача шляхом публічного вибачення перед позивачем - в усній формі та письмово;

- стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4 І,Б., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на користь позивача 20000,00 грн. моральної шкоди. (т. 2, а.с. 242-247)

Крім того до заяви позивачем подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

В судовому засіданні позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 пояснили, що на виконання вимог ухвали суду позивачем своєчасно було подано нову позовну заяву, однак вона помилково була зареєстровано як нова позовна заява та передана іншому судді. В подальшому позивачу було повернуто позовні матеріали та їх було подано в межах даної справи.

Таким чином, на думку позивача та його представника вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем виконано, недоліки усунуто, а конкретизація позовних вимог в прохальній частині позовної заяви щодо конкретних протиправних дій відповідачів є недоцільний, оскільки в такому випадку прохальна частина позовної заяви буде не менше п’яти аркушів.

Представник відповідачів – адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що зі змісту поданої заяви не вбачається конкретних позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Аналізуючи зміст позовної заяви, яка датована 27 липня 2016 року та вимоги за якою є предметом позовних вимог, а також зміст позовної заяви, яка подана позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15.11.2017р., судом встановлено, що вказані заяви є майже ідентичними, а відрізняються лише тим, що остання заява надрукована, тоді як первинна заява рукописного тексту, а також тим, що останньою заявою позивач, крім первинно заявлених вимог, заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди.

При цьому, виокремивши позовні вимоги щодо кожного відповідача в окремий пункт чи абзац, позивачем, як і в первинно поданій позовній заяві, не зазначено:

- якими саме конкретними діями чи бездіяльністю кожного відповідача порушено людську гідність позивача;

- в чому полягають дії конкретного відповідача (поведінка, висловлювання, розголошення інформації, наклеп, образа, тощо) та в чому їх неправомірність;

- які саме конкретні дії конкретного відповідача слід визнати неправомірними;

- за які саме конкретні дії кожному з відповідачів слід вибачитися та перед яким колом засуджених, тощо.

Саме відсутність вищевказаної інформації в позовній заяві та неможливість встановити зміст позовних вимог слугувало підставою для залишення без руху позовної заяви від 27.07.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що про конкретні дії відповідачів зазначено в описовій частині позовної заяви, а саме протиправні дії відповідачів полягають у розповсюдженні недостовірної інформації.

Однак, ні в позовній заяві ні в судовому засіданні позивачем не зазначено яка саме конкретна недостовірна інформація щодо позивача розповсюджена відповідачами та зокрема, кожним конкретним відповідачем, в який спосіб така інформація розповсюджена (висловлювання, публікації, тощо), до якого кола осіб вона доведена тощо.

Таким чином, незважаючи на вказані недоліки, ігноруючи вимоги суду про чітке визначення та конкретизацію позовних вимог до кожного з відповідачів, позивачем вимоги ухвали суду від 15.11.2017р. про залишення позовної заяви без руху не виконано та недоліки не усунуто.

Намагання суду, усунути недоліки позовної заяви до початку розгляду справи по суті, як то зазначено апеляційним судом Вінницької області при скасуванні ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.08.2016р. про повернення позовної заяви, виявилися безрезультатним.

Верховним судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №594/151/16-ц, яка в силу положень статті 360-7 ЦПК України має враховуватися усіма судами, висловлену правову позицію, відповідно до якої, в контексті положень статті 3 ЦПК та 15 ЦК України особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Однак, позовна заява позивача не містить конкретних матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких може здійснюватися поновлення порушених прав позивача

При цьому, відсутність конкретних позовних вимог щодо кожного з відповідачів створює перешкоду для розгляду справи по суті та позбавляє можливості суд визначитися з предметом доказування, можливості прийняття рішень про витребування доказів саме щодо предмету доказування та виклику свідків, а відтак суд приходить до висновку що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу та позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Таким чином, оскільки позивачем, ні у строк встановлений судом, ні на час проведення судового засідання, не усунуто недоліків позовної заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 15 листопада 2017 року, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Оскільки позовну заяву залишено без розгляду суд вважає передчасним клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору

На підставі викладеного та керуючись ст. 119-121, 207, 360-7 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву від 27.07.2016р. ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання дій такими, що порушили людську гідність, залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з отримання копії ухвали.

Суддя: