Рішення № 70798194, 29.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/3191/17 Головуючий суддя І інстанції Горчакова О. І.

Провадження № 22-ц/790/5895/17 Суддя доповідач Овсяннікова А.І.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Фармак», третя особа Генеральний директор ПАТ «Фармак» Жебровська Філя Іванівна про виправлення запису в трудовій книжці відповідно до законодавства України, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фармак», третя особа Генеральний директор Публічного акціонерного товариства «Фармак» Жебровська Філя Іванівна про виправлення запису в трудовій книжці відповідно до законодавства України.

В обґрунтування позову зазначає, що 15 жовтня 2012 року в м. Києві вона була прийнята на посаду фахівця з маркетингу відділу маркетингу експортних ринків ПАТ «Фармак».

У вересні 2013 року керівництвом ПАТ «Фармак» їй було запропоновано прийняти участь у конкурсі на посаду директора представництва у Республіці Білорусь, після чого вона була обрана на вказану посаду.

Рішенням наглядової ради ПАТ «Фармак» від 04 грудня 2013 року вирішено відкрити представництво у Білорусії, затвердити Положення про представництво, призначити її директором представництва ПАТ «Фармак» в Республіці Білорусі та надати повноваження у відповідності до Положення про представництво і Довіреність ПАТ «Фармак».

25 лютого 2014 року в м. Києві між нею та ПАТ «Фармак» укладено трудовий договір (контракт) № 49-45/14, відповідно до якого її прийнято на роботу на посаду директора Представництва ПАТ «Фармак» в Республіці Білорусь строком на 3 роки з 25 лютого 2014 року до 24 лютого 2017 року.

24 березня 2014 року ПАТ «Фармак» (Україна) направив її у відрядження у м. Мінськ для вступу на посаду директора Представництва.

18 січня 2017 року їй вручено повідомлення генерального директора ПАТ «Фармак» (Україна) про рішення припинити трудові відносини 24 лютого 2017 року у зв'язку з закінченням строку дії трудового договору (контракту).

25 лютого 2017 року її було звільнено.

При звільненні в трудову книжку зроблено запис № 26 від 24 лютого 2017 року про звільнення її з посади директора представництва ПАТ «ФАРМАК» не роботодавцем, а ОСОБА_3 (керівником департаменту маркетингу експортних ринків) на підставі статті законодавства Білорусії, що не є законним, оскільки вона працювала в представництві української компанії, а не в білоруській установі.

Запис про звільнення затверджено печаткою Представництва ПАТ «ФАРМАК» Республіці Білорусь, однак мала бути затверджене печаткою роботодавця ПАТ «ФАРМАК» (Україна).

Згідно з записами № 25 трудової книжки її було прийнято на роботу юридичною особою ПАТ «ФАРМАК», а звільнено з роботи Представництвом ПАТ «ФАРМАК» в Республіці Білорусь, яке не є юридичною особою та не мало права її звільняти.

Запис за номером 26 від 24 лютого 2017 року позбавляє її права на страховий стаж на пенсію за період з 25 лютого 2014 року по 24 лютого 2017 року.

Остаточно просить зобов'язати ПАТ «Фармак» привести записи № 25 від 25 лютого 2014 року та № 26 від 24 лютого 2017 року відповідно до діючого законодавства України, а саме:

- запис № 25 і № 26, зроблені керівником департаменту експортних ринків ПАТ «Фармак» (Україна) ОСОБА_3 за довіреністю № 17-10/60 від 24 лютого 2017 року, визнати недійсними;

- зобов'язати ПАТ «Фармак» зробити в графі 3 трудової книжки запис згідно чинного трудового законодавства України про її прийом на роботу «Прийняти на посаду директора представництва ПАТ «Фармак» (Україна) в республіці Білорусь»;

- зобов'язати ПАТ «Фармак» зробити в графі 4 трудової книжки запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу, вказавши дійсний номер наказу ПАТ «Фармак» (Україна), про призначення її на посаду директора представництва;

-зобов'язати ПАТ «Фармак» зробити в графі 3 трудової книжки запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення з роботи «Звільнена у зв'язку із закінченням строку трудового договору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України»;

- зобов'язати ПАТ «Фармак» зробити в графі 4 трудової книжки запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення з роботи, вказавши дійсний номер наказу ПАТ «Фармак» (Україна), про її звільнення з посади директора представництва;

- зобов'язати ПАТ «Фармак» завірити внесені записи підписом посадової особи ПАТ «Фармак» (Україна) та печаткою ПАТ «Фармак» (Україна).

Відповідач ПАТ «Фармак» у судове засідання не з'явився. Надав письмові заперечення. ОСОБА_1 як директор представництва мала всі необхідні повноваження для ведення кадрової документації, якими вона була наділа відповідно до Протоколу Наглядової ради, Положення про представництво, а також виданих їй впродовж строку перебування на посаді Директора представництва, довіреностей. В межах повноважень, визначених Положенням про Представництво та довіреністю нею видано наказ № 1-к від 25 лютого 2014 року про прийняття себе на роботу на умовах укладеного Трудового контракту.

Третя особа Генеральний директор ПАТ «Фармак» Жебровська Ф.І. в судове засідання не з'явилась.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ПАТ «Фармак» привести записи № 25 від 25 лютого 2014 року та № 26 від 24 лютого 2017 року у трудовій книжці АС № 304502 від 22 серпня 1973 року виданої на ім'я ОСОБА_1 відповідно до діючого законодавства України, а саме:

запис № 25 і № 26 у трудовій книжці ОСОБА_1, зроблені керівником департаменту експортних ринків ПАТ «Фармак» (Україна) ОСОБА_3 за довіреністю № 17-10/60 від 24 лютого 2017 року, визнати недійсними;

зобов'язано ПАТ «Фармак» зробити в графі 3 та графі 4 трудової книжки запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу ОСОБА_1 як директора представництва ПАТ «Фармак» (Україна) в республіці Білорусь;

зобов'язано ПАТ «Фармак» зробити в графі 3 та графі 4 трудової книжки запис згідно чинного, трудового законодавства України про звільнення з роботи ОСОБА_1

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначає, що оскаржувані записи у трудовій книжці та накази щодо них не містять обов'язкових реквізитів та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 25 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Фармак» укладено трудовий договір (контракт) № 49-45/14, відповідно до якого позивачку прийнято на роботу на посаду директора Представництва ПАТ «Фармак» в Республіці Білорусь строком на три роки з 25 лютого 2014 року до 24 лютого 2017 року (а.с.7-13).

18 січня 2017 року ОСОБА_1 отримано повідомлення про припинення трудових відносин 24 лютого 2017 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Згідно протоколу засідання Наглядової ради ПАТ «Фармак» від 20 лютого 2017 року з ОСОБА_1 припинено трудовий договір у зв'язку з закінченням його строку(а.с 36).

Відповідно до ст. 21,36, 47, 48 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

За частиною 2 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2.3, 2.4, 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 N 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Днем звільнення вважається останній день роботи.

Як зазначає ОСОБА_1 оформлення належним чином трудової книжки необхідно, оскільки три роки, що вона працювала у відповідача, не зараховані до трудового стажу. Крім того, трудова книжка не приймається у центрі зайнятості, оскільки записи зроблено неправильно.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК.

У ній, зокрема, має бути зазначено: конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права.

Між тим, рішення суду не встановлює конкретних обов'язків щодо внесення виправлень: не зазначено, які саме виправлення мають бути внесені відповідачем, щодо яких пунктів, яку інформацію містити.

Отже, відсутність в тексті рішення чіткого визначення обов'язків відповідача унеможливлює його виконання та відновлення порушених прав позивачки.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначає, держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

У Справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини наголошує, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, N 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію ( 995_690 ) (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року ( 980_086 ), серія А, N 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 313, 316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 вересня 2017 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ФАРМАК» привести записи № 25 від 25 лютого 2014 року та № 26 від 24 лютого 2017 року відповідно до діючого законодавства України, а саме:

Записи №25 і №26 у трудовій книжці ОСОБА_1, зроблені керівником департаменту експортних ринків Публічного акціонерного товариства «ФАРМАК» ОСОБА_3 за довіреністю № 17-10/60 від 24 лютого 2017 року визнати недійсними;

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ФАРМАК» зробити в графі 3 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу: «Прийнята на посаду директора представництва ПАТ «ФАРМАК» (Україна) в Республіці Білорусь»;

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ФАРМАК» зробити в графі 4 трудової книжки ОСОБА_1 зробити запис згідно чинного трудового законодавства України про прийом на роботу, вказавши дійсний номер наказу ПАТ «ФАРМАК» (Україна) про призначення на посаду директора представництва;

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ФАРМАК» зробити в графі 3 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення: «Звільнена у зв'язку із закінченням строку трудового договору на підставі п.2 ч.І ст.36 КЗпП України»;

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ФАРМАК» зробити в графі 4 трудової книжки ОСОБА_1 запис згідно чинного трудового законодавства України про звільнення ОСОБА_1, вказавши дійсний номер наказу ПАТ «ФАРМАК» (Україна) про звільнення з посади директора представництва;

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ФАРМАК» завірити внесені записи підписом посадової особи ПАТ «ФАРМАК» (Україна) та печаткою ПАТ «ФАРМАК» (Україна);

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ФАРМАК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1344( одна тисяча триста сорок чотири) грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: