Рішення № 70794642, 04.12.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017р. Справа № 914/960/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В., судді Фартушка Т.Б., судді Манюка П.Т.

за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради, м. Львів

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Краківський ринок, м. Львів

про розірвання договору оренди, зобовязання повернути обєкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості в розмірі 24 730,15 грн.

у справі № 914/960/16

за зустрічним позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Краківський ринок, м. Львів

до відповідача ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради, м. Львів

про зарахування вартості капітального ремонту в рахунок орендної плати.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_4- представник (№ 2302-вих-2279 від 12.10.15р.)

від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_5- представник ( №01-10 від 13.11.2017р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 комунальної власності департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради, м. Львів, до відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Краківський ринок, м. Львів про розірвання договору оренди, зобовязання повернути обєкт оренди шляхом виселення та стягнення заборгованості в розмірі 24 730,15 грн

Суть спору викладено в ухвалах суду, які знаходяться в матеріалах справи № 914/960/16.

04.11.2016 року відповідачем подано зустріну позовну заяву до позивача про зарахування вартості капітального ремонту в рахунок орендної плати. Ухвалою від 04.11.2016 року зустрійний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/960/16.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.11.2016 року зупинено провадження у справі та призначено судову будівельну-технічну експертизу, проведення якої доручено ОСОБА_2 науково-дослідному інституту судових експертиз.

ОСОБА_2 науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про витребування додаткових документів для подальшого проведення даної експертизи, а саме судовий експерт просив надати копію технічного паспорта на нежитлові приміщення загальною площею 119,7 кв.м., які розташовані на пл.Ринок,21 у м.Львові; проектну документацію на Ремонтно-відновлювальні роботи нежитлових приміщень памятки архітектури XVII ст. житлового будинку на пл.Ринок,21 у м.Львові в частині виконання робіт по нежитлових приміщеннях загальною площею 119,7 кв.м., які розташовані на пл.Ринок,21 у м.Львові.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017 року було замінено суддю Коссака С.М., у звязку з закінченням терміну повноважень судді, як призначеного вперше. Новий склад колегії: ОСОБА_6 головуючий судя, ОСОБА_7 суддя, ОСОБА_8 суддя.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.03.2017 року провадження у справі поновлено і призначено до розгляду клопотання експерта на 05.04.2017 року та зобовязано сторін надати до наступного судового засідання документи, що витребовувалися експертом, згідно клопотання, з метою проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.04.2017 року клопотання експерта за вх. №11128/17 від 22.03.2017 року про надання додаткових матеріалів задоволено, відповідачем подано в канцелярію Господарського суду клопотання (вх.№ 13048/17 від 05.04.17р.) з додатками, а саме: завіреною копією технічного паспорта на приміщення загальною площею 119, 7 кв.м., які розташовані на пл.Ринок,21 у м.Львові, щодо витребуваної проектної документації, то представник позивача зазначив, що така документація відсутня, оскільки ремонтні роботи виконувалися, і їх результатом були акти форми КБ-2, КБ-3, а також відомість з переліком використаних матеріалів, дані матеріали надані експерту, та зупинено провадження у справі № 914/960/16 до отримання висновку експерта.

18.07.2017 року матеріали справи № 914/960/16 повернуто на адресу Господарського суду Львівської області разом із висновком судової будівельно технічної експертизи № 5716 від 17.07.2017 року.

У звязку з необхідністю поновлення провадження у справі, у звязку з тим, що суддя Пазичев В.М. перебуває у відпустці, та у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Іванчук С.В., було здійснено заміну членів колегії.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.07.2017 року, склад колегії суддів у справі № 914/960/16: ОСОБА_6 головуючий суддя, ОСОБА_9 суддя, ОСОБА_10 суддя.

Ухвалою суду від 21.07.17р. поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.09.17р. В судовому засіданні 04.09.17р. з підстав наведених в ухвалі суду розгляд справи відкладався на 13.09.17р., 13.09.17р. на 27.09.17р., 27.09.17р. на 04.10.17р.Рух справи відображено в ухвалах суду.

У звязку з тим, що суддя Березяк Н.Є. та суддя Запотічняк О.Д. перебували на навчанні, було здійснено заміну членів колегії.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.10.2017 року, склад колегії суддів у справі № 914/960/16: ОСОБА_6 головуючий суддя, ОСОБА_11 суддя, ОСОБА_12 суддя.

В судове засідання позивач за первісним позовом явку повноважного представника забезпечив, просить задоволити позовні вимоги за первісним позовом, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Відповідач за первісним позовом явку повноважного представника забезпечив, просить задоволити зустрічні позовні вимоги, у задоволенні первісного позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2012 року між позивачем (за Договором Орендодавець) та відповідачем (за Договором Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-8281-12 (надалі Договір) (а.с.12-14), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі обєкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Старий Львів. Обєктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл.Ринок,21, загальною площею 119,7 кв.м., а саме, приміщення підвалу площею 96,2 кв.м. та приміщення першого поверху площею 23,5 кв.м.

Цільове використання обєкту оренди використання для громадського харчування, бару, кафе (з реалізацією горілчаних виробів) (п. 2 Договору).

За приписами п. 3.1., 3.2. Договору приймання-передачу обєкта оренди здійснюють орендар та балансоутримувач і оформлюється актом приймання-передачі. При передачі обєкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписує орендар та балансоутримувач.

Згідно п.3.3 договору, у зв»язку з фактичним використанням орендарем об»єкта оренди за попереднім договором, об»єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору його термін визначений на 5 років з 21 травня 2012 року до 21 травня 2017р. Настання обовязку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання сторонами цього договору (п. 4.2. Договору).

За змістом пунктів 5.1. 5.4. Договору розмір орендної плати за обєкт оренди становить 2 150,46 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

В п. 5.2. Договору сторони погодили, що орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.

Разом з тим, в п. 5.2. Договору сторони передбачили, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Також, згідно п.6.6 договору, орендодавець має право достроково розірвати договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України.

Згідно довідки (а.с.15) позивача про заборгованість ТзОВ «Краківський ринок» від 22.03.2016р. № 4-2302-265, за період з 01.09.2015р. по 29.02.2016р. у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в розмірі 24 730,15 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на день розгляду справи, відповідач оплатив суму боргу в повному обсязі, однак, позивач наполягає на задоволенні позову в іншій частині. Суд також зазначає, що докази сплати відповідачем заборгованості за оренду приміщень позивачу в матеріалах справи наявні.

На час розгляду справи відповідач подав докази погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов подав і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в іншій частині. Відповідач вважає, що станом на момент винесення рішення судом, а також на момент звернення до суду з позовом, відсутній такий критерій істотного порушення умов договору, як розмір завданої шкоди. Тому, на думку відповідача, за відсутності вказаного критерію, відсутніми є правові підстави для задоволення вимог про розірвання договору та відповідно виселення з приміщень.

Крім того, відповідачем подано зустрічний позов, згідно якого просить суд зобов»язати УКВ ДЕР ЛМР зарахувати вартість проведеного ТзОВ «Краківський ринок» капітального ремонту в частині заборгованості по орендній платі в розмірі 24 730,15 грн.

Підставою позову у даній справі є нежитлові приміщення загальною площею 119,7 кв.м., а саме: приміщення підвалу, що позначення в технічній документації під літерами 1,2,3,4 площею 96,2 кв.м. та приміщення першого поверху, що позначене в технічній документації під літерою 6 площею 23,5 кв.м., які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 21, які передані в оренду відповідачу, відповідно до договору оренди № Г-8281-12 від 21.05.12р.

Відповідач за первісним позовом стверджує, що у звязку з незадовільним станом обєкту оренди змушений був провести капітальний ремонт такого обєкту, що в свою чергу надало право зарахувати витрачені кошти на капітальний ремонт в оренду плату.

У зв»язку з тим, суд ухвалою від 04.11.2016 року зупинив провадження у справі та призначив судову будівельно-технічну експертизу для з»ясування наступних питань:

1. Чи стан обєкта оренди, а саме, нежитлового приміщення загальною площею 119,7 кв.м., в тому числі: приміщення підвалу площею 96,2 кв.м. та приміщення першого поверху площею 23,5 кв.м., які розташовані за адресою м. Львів, пл. Ринок, буд. 21, - дозволяв орендареві використовувати відповідно до цільового призначення та умов договору оренди?

2. Чи за час користування ТзОВ Краківський ринок обєктом оренди, а саме, нежитлових приміщень загальною площею 119,7 кв.м., в тому числі: приміщення підвалу площею 96,2 кв.м. та приміщення першого поверху площею 23,5 кв.м., які розташовані за адресою м. Львів, пл. Ринок, буд. 21 були здійснені будь-які ремонтно-будівельні роботи? Якщо так, то чи відносяться такі ремонтно-будівельні роботи до капітального ремонту ?

3. Яка вартість ремонтно-будівельних робіт нежитлових приміщень загальною площею 119,7 кв.м., а саме: приміщення підвалу площею 96,2 кв.м. та приміщення першого поверху площею 23,5 кв.м., які розташовані за адресою м. Львів, пл. Ринок, буд. 21?

Матеріали справи повернулися на адресу суду із висновком експерта, в якому зазначено, що надати відповідь на поставлені судом питання не надається можливим.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

21.05.2012 року між позивачем (за Договором Орендодавець) та відповідачем (за Договором Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-8281-12 (надалі Договір) (а.с.12-14), згідно п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі обєкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП Старий Львів. Обєктом оренди є нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, пл.Ринок,21, загальною площею 119,7 кв.м., а саме, приміщення підвалу площею 96,2 кв.м. та приміщення першого поверху площею 23,5 кв.м.

Цільове використання обєкту оренди використання для громадського харчування, бару, кафе (з реалізацією горілчаних виробів) (п. 2 Договору).

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна, орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Аналогічний обовязок покладений на відповідача п. 7.2. Договору.

В позовній заяві позивач зазначає, що заявлена до стягнення заборгованість виникла за період з 01.09.2015 року по 29.02.2016 року.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача в судовому порядку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Однак, в судовому засіданні сторони заявили про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 24 730,15 грн., оскільки відповідачем сплачена ця сума в повному обсязі.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Суд зазначає, що провадження у даній справі було порушено 11.04.2016р., а погашення боргу відповідачем було здійснено 14.04.2016р. Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі, у звязку з відсутністю предмета спору в частині стягнення боргу в розмірі 24 730,15 грн.

Згідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як зазначив Верховний суд України в постанові №3-26гс12 від 08.05.2012р. можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору у позасудовому порядку, передбачена ст. 782 ЦК є правом, а не обов'язком наймодавця. Право наймодавця на відмову від договору найму, встановлене ч. 1 ст. 782 ЦК, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Відповідно до пунктів 9.1 9.4 Договору, повернення орендодавцю обєкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії цього договору або дострокового його припинення чи розірвання. Сторони повинні приступити до передачі обєкта оренди протягом 5 днів з часу закінчення терміну оренди. Обєкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем (чи за його дорученням - балансоутримувачем) протягом 15 днів з часу настання однієї з подій, вказаних в п. 9.1. цього договору. При передачі обєкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписують орендар та балансоутримувач та у пятиденний термін надсилається балансоутримувачем орендодавцю.

З огляду на викладені положення законодавства, враховуючи те, що заборгованість відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, тобто, на момент звернення позивача з позовом заборгованість існувала, що в свою чергу є істотним порушенням умов договору, а тому вимога позивача про виселення відповідача з приміщень є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Також, згідно п.4.1 договору, термін дії цього договору оренди визначений на 5 років з 21.05.2012 року по 21.05.2017 року.

Враховуючи, що договір оренди припинив свою дію під час розгляду справи по суті, суд дійшов до висновку, що провадження в цій частині позовних вимог слід припинити.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Згідно статті 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Чинне законодавство передбачає зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати. Проте для такого зарахування необхідна сукупність певних умов, які у правовідносинах, що склалися між сторонами, не дотримано.

А саме, ч.2 статті 18-1 Закону зобов»язує проводити капітальний ремонт державного або комунального майна орендодавця, якщо інше не встановлене договором. А п.7.4 договору покладає обов»язок проведення капітального ремонту об»єкта оренди на орендаря, а не орендодавця. Для застосування ж норми ч.3 статті 18-1 Закону України необхідною є наявність обов»язку орендодавця здійснити капітальний ремонт, який він не виконує. Однак, оскільки в даній ситуації такого обов»язку в орендодавця немає, ця норма не може бути застосована.

Відповідно до 7.5. спірного договору, орендар зобов»язується капітальний та поточний ремонт, реконструкцію, технічне переобладнання об»єкта оренди проводити тільки з дозволу орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за власний рахунок до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку.

Однак, ТзОВ «Краківський ринок» за таким дозволом не зверталося, відповідно орендодавець такого дозволу не надавав, будь-якої документації, пов»язаної із проведенням ремонту, не погоджував.

Також, згідно статті 767 ЦК України, наймач зобов»язаний в присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Судом встановлено, що спірний договір підписаний орендарем без зауважень щодо незадовільного чи аварійного технічного (експлуатаційного) стану об»єкта оренди, що дозволяє зробити висновок про безпідставність тверджень ТзОВ «Краківський ринок» про незадовільний стан об»єкта оренди на час укладення договору. Аналогічних висновків дійшов ВГСУ у постанові від 15.07.2014 року №916/2807/13.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача за первісним позовом від відповідальності суду не надано.

Враховуючи, що позивачем за первісним позовом представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, спростував обґрунтування зустрічного позову, а відповідач за первісним позовом первісні позовні вимоги не спростував, та подав докази погашення боргу в повному розмірі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 комунальної власності департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» в частині зобов»язання повернути об»єкт оренди шляхом виселення є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а зустрічні позовні вимоги ТзОВ «Краківський ринок» до ОСОБА_1 комунальної власності департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради про зобов»язання УКВ ДЕР ЛМР зарахувати вартість проведеного ТзОВ «Краківський ринок» капітального ремонту в частині заборгованості по орендній платі в розмірі 24 730,15 грн. не є обґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з його вини.

Відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях

Згідно п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України від 21.02.2013р. №7, статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі зазначено закриття (припинення) провадження (стаття 80 ГПК), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, решта сума судового збору підлягає поверненню за клопотання позивача за первісним позовом.

Витрати за проведення екпертизи залишити за відповідачем за первісним позовом.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33-35, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задоволити частково.

2.Провадження в частині позовної вимоги щодо розірвання Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-8281-12 від 21.05.2012р., укладеного між ОСОБА_1 комунальної власності департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» - припинити.

3.Виселити ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» (79007, м. Львів, вул. Базарна,11; код ЄДРПОУ 25228715) з приміщення, загальною площею 13519,7 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Ринок,21.

Стягувач: ОСОБА_1 комунальної власності департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625)

4.Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Краківський ринок» (79007, м. Львів, вул. Базарна,11; код ЄДРПОУ 25228715) на користь ОСОБА_1 комунальної власності департаменту економічного розвитку ОСОБА_2 міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) - 1 378,00 грн. судового збору.

5. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 24 730,15 грн. припинити.

6.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

7. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до ОСОБА_2 апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2017 р.

Головуючий суддя Горецька З. В.

суддя Фартушок Т.Б.

суддя Манюк П.Т.