Ухвала суду № 70794576, 04.12.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"04" грудня 2017 р.Справа № 922/558/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши заяву ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (вх. №37085 від 09.11.2017) по справі

за позовом ФОП Мельник (Кіракосян) Ольга Олексіївна, м. Харків до ФОП Пушкарьова Ірина Олександрівна, м. Харків про стягнення коштів за участю представників :

заявника - не з'явився

позивача - Красніков П.І. за довіреністю від 10.04.2017

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області з позовом до ФОП Пушкарьової І.О. звернулась ФОП Кіракосян О.О. У позові остання просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 500 000,00 грн., у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору позики від 17.02.2014.

Ухвалою суду від 16.02.2017 було порушено провадження по справі та її розгляд призначений на 06.03.2017.

Одночасно позовна заяви містила клопотання позивача про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ФОП Пушкарьовій І.О., та розташоване за адресою: АДРЕСА_3, а саме:- квартира, загальною площею 244,3 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 679700. Також просив заборони державному реєстратору вчинення будь-яких дій щодо внесення змін стосовно власника вказаного нерухомого майна в державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 16 лютого 2017 року було задоволено заяву позивача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21 березня 2017 року позовні вимоги були ФОП Кіракосян О.О. були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Пушкарьової Ірини Олександрівни (61002, АДРЕСА_7. код НОМЕР_1) на користь фізичної особи - підприємця Кіракосян Ольги Олексіївни (61068, АДРЕСА_2,ід. код НОМЕР_2) заборгованість за договором безвідсоткової позики від 17.02.2014 року у розмірі 500 000,00 грн. та судовий збір в сумі 7500,00 грн.

04 квітня 2017 року на виконання вказаного рішення було видано наказ.

09.11.2017 р. до господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. №37085) Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" відповідно до якої останній просить суд:

- Скасувати арешт на нерухоме майно, що належить фізичній особі-підприємцю Пушкарьової Ірини Олександрівні (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованій за адресою 61002, АДРЕСА_3), а саме на квартиру, загальною площею 244, 3 кв. м., що розташована за адресою: під номером 8, яка знаходиться у АДРЕСА_8, накладений ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2017р. у справі № 922/558/17;

- Скасувати заходи забезпечення позову щодо заборони будь-якому державному реєстратору прав на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію прав в Державному реєстрі прав щодо зміни власника нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 244, 3 кв. м., що розташована за адресою: під номером 8, яка знаходиться у АДРЕСА_8, що накладено ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2017р. у справі № 922/558/17.

Розгляд зазначеної заяви ТОВ «ФК «Вектор» було призначено на 22 листопада 2017 року.

У судове засідання представник заявника не з'явився, проте надав клопотання (вх. № 2563 від 21.07.2017) про відкладення розгляду заяви.

Ухвалою суду від 22 листопада 2017 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про скасування заходів щодо забезпечення позову було відкладено на 04 грудня 2017 року на 10 год. 45 хв.

У судове засідання 04 грудня 2017 року представники заявника та відповідача не з'явились, представник позивача проти задоволення заяви заперечував, просив відмовити в її задоволенні з підстав, викладених в наданим до суду письмових запереченнях. Надав до суду письмові заперечення на заяву (вх. № 40353 від 04.12.2017), які долучаються судом до матеріалів справи.

Заявником на електронну адресу суду було подано клопотання (вх. № 2658 від 01.12.2017) про розгляд заяви без участі його представника на підставі наявних у справі документів.

Дослідивши зміст заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс», обставини, на яких ґрунтується така заява, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «Вектор Плюс» про скасування заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Статтею 66 ГПК України, передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік осіб, які вправі порушувати питання про забезпечення позову, наведений у ст. 66 ГПК, є вичерпним, що в тому числі кореспондується з позицією, викладеною в п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

Отже подана заява від ТОВ «ФК «Ветор Плюс» не відповідає вищевказаним вимогами процесуального закону, т.я. вказане підприємство не було не тільки стороною у справі № 922/558/17 (позивачем та/або відповідачем), але ж і взагалі її учасником.

Суд погоджується з позицією позивача відносного того, що питання щодо скасування заходів забезпечення позову вирішується процесуально не шляхом подання заяви особами, які не є учасниками та/або сторонами у господарській справі, про скасування заходів забезпечення суду, а іншим відповідним чином, зокрема, у порядку позовного провадження.

Так з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна, керуючись статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав судам такі роз'яснення.

У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред'явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року N 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов'язаний з їх підприємницькою діяльністю. (Постанова Пленуму ВССУ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

В силу ст. 31 ЦПК України сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства. (п. 6 Постанови Пленуму ВСУ від 27.08.1976 року № 6 з подальшими змінами від 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»).

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення цього майна з-під арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «ФК «Вектор Плюс» вищевказаним вимогам діючого законодавства не відповідає через що задоволенню взагалі не підлягає. Суд зазначає, що надані до заперечень позивачем докази свідчать про те, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» вже зверталось із відповідним позовом до господарського суду та просило скасувати вищевказаний арешт.

Так рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2017 року у справі № 922/2417/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», до відповідачів ФОП Пушкарьової І.О. та ФОП Мельник О.О. про зняття арешту з нерухомого майна, що належить позивачу, а саме: квартири загальною площею 244,3 км.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер 679700, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2017 року у справі № 922/558/17, скасування заходів забезпечення позову щодо заборони будь-якому державному реєстратору здійснювати державну реєстрацію прав щодо зміни власника вищевказаного нерухомого майна, накладений ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2017 року у справі № 922/558/17 та стягнення судового збору у розмірі 3200 грн. з відповідачів на свою користь в задоволенні вказаного позову відмовлено повністю.

Дослідженням наданих суду в обґрунтування своєї заяви документів з боку заявника ТОВ «ФК «Вектор Плюс» судом встановлено наступне.

08.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 2001/0808/98-018.

28.02.2011 року між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ВАТ «Сведбанк», ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір про переведення боргу.

08.08.2008 року у забезпечення належного виконання зобов'язання позичальником перед банком за кредитним договором між ПАТ «Сведбанк» та відповідачем Пушкарьовою І.О. укладено іпотечний договір № 2001/0808/98-018-Z-1, за умовами якого відповідачка передала в іпотеку банку у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за вищевказаним кредитним договором № 2001/0808/98-018 від 08.08.2008 року належне їй на праві власності нерухоме майно: квартиру під № 8, яка знаходиться у АДРЕСА_3.

Заявник ТОВ «ФК «Вектор Плюс» вказує, що 28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк» на підставі договору факторингу № 15 відступило йому, товариству з обмежено відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» свої права вимоги за зобов'язаннями позичальника за кредитним договором.

Також, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» вказує, що на підставі договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 року, укладеному між ПАТ «Сведбанк» та позивачем, ПАТ «Сведбанк» відступив йому права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором, зокрема, й в частині вимоги за іпотечним договором до відповідача Пушкарьової І.О.

ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС» (фактор) свої права вимоги заборгованості по кредитним договорам, зазначених у реєстрі заборгованостей боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі відповідної документації, на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15, часткова копія якого міститься у справі.

Пункт 1.1 договору факторингу визначає, що реєстр заборгованостей боржників - це інформація, що стосується боржників, права вимоги щодо яких передаються від банку фактору на умовах цього договору, та їх заборгованості, оформлена за формою, встановленою в додатку № 1 та додатку № 8 до цього договору.

Заявником ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надано суду належним чином засвідченої копії договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15 у повному обсязі та додатків до нього, що унеможливлює встановити факт передачі права вимоги за відповідним кредитним договором від 08.08.2008 року № 2001/0808/09-018, укладеним між ОСОБА_6 та ВАТ «Сведбанк», до ТОВ «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС».

Судом не прийнято до уваги надану ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не засвідчену копію витягу з реєстру заборгованостей боржників №1-А від 28 листопада 2012 року, в якому зазначається про передачу заборгованості божника ОСОБА_7 за кредитним договором від 08 серпня 2008 року № 2001/0808/98-018, в якості доказу переходу права вимоги, оскільки такий витяг не підписаний уповноваженими представниками сторін; витяг містить лише підпис представника позивача та відбитку печатки ТОВ "Факторингова компанія "ВЕКТОР ПЛЮС", та не містить відомостей про передачу прав за відповідним договором, а тому не може підтверджувати виникнення відповідних прав, в тому числі й щодо нерухомого майна.

Відповідно до договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 6970, укладеного між ПАТ «Сведбанк» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС» (новий іпотекодержатель), згідно статті 24 Закону України «Про іпотеку» сторони домовились, що разом із відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року №15, укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення прав за іпотечними договорами первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку №1 до договору.

ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надано належним чином засвідчену копію додатку №1 до договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року - переліку іпотечних договорів, право вимоги за якими відступлено, що також позбавляє суд встановити дійсну передачу права вимоги за іпотечним договором від 08 серпня 2008 року № 2001/0808/98-018-Z-1, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та відповідачкою Пушкарьовою І.О., до ТОВ "Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Дослідженням змісту договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за № 6970, укладеного між ПАТ «Сведбанк» (первісний іпотекодержатель) та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (новий іпотекодержатель) відповідно до статті 24 Закону України «Про іпотеку» судом встановлено, що сторони домовились, що разом із відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року № 15, укладеного між сторонами, одночасно відступаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору про відступлення прав за іпотечними договорами первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку №1 до договору.

Належним чином засвідчена копія додатку №1 до договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року - переліку іпотечних договорів, право вимоги за якими відступлено відсутня та до заяви ТОВ «ФК «Вектор Плюс» не надана. При цьому наданий витяг з Додатку № 1 до Договору про внесення змін та доповнень № 1 до Договору про відступлення прав за Іпотечним договором від 28.11.2012 року не підписаний уповноваженими представниками сторін, витяг містить лише підпис представника позивача та відбитку печатки ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» для документів.

Таким чином, встановити передачу права вимоги за іпотечним договором від 08 серпня 2008 року № 2001/0808/98-018-Z-1, укладеного між Пушкарьовою І.О. та ВАТ «Сведбанк», до ТОВ "Факторингова компанія «Вектор Плюс» є неможливим.

Разом з тим, відсутні докази, які б підтверджували передачу права вимоги за кредитним договором від 08 серпня 2008 року № 2001/0808/98-018, укладеним між ОСОБА_6 та ВАТ «Сведбанк», та за іпотечним договором № 2001/0808/98-018-Z-1 від 08 серпня 2008 року, укладеним між Пушкарьовою І.О. та ВАТ «Сведбанк», до ТОВ «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС», та, відповідно набуття ТОВ «Факторингова компанія «ВЕКТОР ПЛЮС» статусу нового іпотекодержателя нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_5

Також постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року в адміністративній справі № 820/2007/17 за позовом Пушкарьової І.О. додержавного реєстратора ОСОБА_9, Філії Комунального підприємства «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», код ЄДРПОУ 38004195, визнано протиправним та скасоване рішення про державну реєстрацію права власності індексний номер: 34831462 від 19.04.2017 року, згідно якого власником квартири було зареєстровано заявника товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс».

Вказана постанова залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 року та набрала законної сили.

Отже станом на день подання зави ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та її розгляду судом вказане товариство не є власником відповідного нерухомо майна - квартири АДРЕСА_6.

Адміністративним судом під час розгляду вказаної адміністративної справи встановлено, що надані державним реєстратором матеріали реєстраційної справи не містять жодних документів, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а саме відсутній договір факторингу № 15 від 28.11.2012 року про відступлення права вимоги по Кредитному договору №2001/0808/98-018 від 28.02.2011 року між Акціонерним товариством «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс». Таким чином, подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, що є підставою для відмови у державній реєстрації відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та не було враховано державним реєстратором під час прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п.2.6 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Як вже зазначалось судом, згідно Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). У разі якщо сторонами у справі є юридичні особи, то незалежно від підстав арешту (опису) майна (конфіскація за відповідним судовим рішенням, стягнення боргу за рішенням господарського суду чи виконавчим написом нотаріуса тощо) та враховуючи характер спору, позови про зняття арешту з майна згідно зі статтею 15 ЦПК, статтями 1, 12 Господарського процесуального кодексу України підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. У такому ж порядку вирішуються питання про юрисдикцію спорів за участю фізичних осіб-підприємців, якщо арешт майна пов'язаний з їх підприємницькою діяльністю. При розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуючись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів

За таких обставин, з огляду не те, що суд прийшов до висновку про недоведеність заявником ТОВ «ФК «Вектор Плюс» наявності в нього відповідних прав, зокрема, права вимоги за кредитним договором від 08 серпня 2008 року № 2001/0808/98-018, укладеним між ОСОБА_6 та ВАТ «Сведбанк», та за іпотечним договором № 2001/0808/98-018-Z-1 від 08 серпня 2008 року, укладеним між Пушкарьовою І.О. та ВАТ «Сведбанк», та, відповідно набуття ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» статусу нового іпотекодержателя нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_5, на яку накладено відповідний арешт, та відсутнім в такому випадку будь-якого порушеного права заявника ТОВ «ФК «Вектор Плюс», яке в такому випадку підлягає захисту шляхом скасування арешту та заборони реєстрації права власності, з огляду на положення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», яке визначає, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення цього майна з-під арешту, положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», заява ТОВ «ФК «Вектор Плюс» є безпідставною та необґрунтованою, через що підстави для її задоволенні відсутні.

Керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», пп. 1, 2, 4, 11 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" (вх. № 37085 від 09.11.2017) про скасування заходів щодо забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду Харківської області від 16.02.2017 по справі №922/558/17 відмовити.

Направити копії даної ухвали на адреси заявника та сторін по справі.

Суддя С.А. Прохоров