Постанова № 70791837, 06.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 р. Справа №805/3187/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Широбокової М.О.,

розглянувши в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області

про стягнення з бюджету надмірно сплаченої суми грошового зобов’язання з транспортного податку в сумі 25000,00 гривень, а також перерахувати стягнутий судом судовий збір у сумі 1102,42 гривень

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі – відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області (надалі – відповідач 2) про зобов’язання Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області повернути з бюджету надміру сплаченої суми грошового зобов’язання з транспортного податку у сумі 25000,00 гривень, а також перерахувати на користь позивача стягнутий судом судовий збір у сумі 1102,42 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував порушенням фіскальним органом вимог статті 43 Податкового кодексу України в частині не повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання з транспортного податку.

Зазначає, що сума вказаної переплати з транспортного податку виникла в результаті сплати грошового зобов’язання з транспортного податку у сумі 25000,00 гривень за 2015 рік, нарахованого податковим повідомленням-рішенням Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 15.06.2015 року № 1/3-17, що було скасовано постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а. Тією ж постановою суду визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.09.2016 року № НОМЕР_1 про нарахування штрафу за несвоєчасну сплату транспортного податку.

В перебігу розгляду справи № 805/3198/16-а Слов’янською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення про самостійне скасування протиправного та оскаржуваного у справі податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року № 106942-13 про нарахування транспортного податку за 2016 рік. Судові рішення набрали законної сили. Факт сплати 25000,00 гривень підтверджується платіжним документом від 11.12.2015 року.

Таким чином, переплата з транспортного податку складає 25000,00 гривень.

Крім того, зазначеним вище судовим рішенням зі Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань було стягнуто судовий збір у сумі 1102,42 гривень, які позивач просить перерахувати на його картковий рахунок в Приватбанку.

07 червня 2017 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 гривень на картковий рахунок в Приватбанку та стосовно перерахування на його картковий рахунок стягнутого судом судового збору в розмірі 1102,42 гривень.

Однак, листом від 20 червня 2017 року № 6380/05-22-13-01-10 відповідач 1 фактично відмовив у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов’язання та судового збору, посилаючись на те, що ним направлено апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року № 805/4493/16-а.

З зазначених підстав позивач вважає відмову відповідача 1 у поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з транспортного податку та суми судових витрат неправомірною та такою, що порушує його законні права, посилаючись на статтю 19 Конституції України.

Представником позивача надано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні, без виклику позивача та його представника (а.с. 50).

Представник відповідача 1 ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, надавши письмові заперечення від 12 жовтня 2017 року (а.с. 35). В обґрунтування незгоди із заявленими ОСОБА_1 вимогами відповідачем 1 було визначено, що податковою інспекцією двічі оскаржувалась постанова Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а, однак Донецький апеляційний адміністративний суд вдруге 24.07.2017 року відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки відповідачем 1 не сплачено судовий збір. Після 24.07.2017 року ОСОБА_1 не звертався із заявою про повернення зайво сплачених коштів з транспортного податку.

Щодо перерахування на картковий рахунок стягнутий судом судовий збір у сумі 1102,42 гривень відповідач 1 зазначає, що згідно до приписів ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 1 статті 5 зазначеного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З зазначених причин, відповідач 1 просив суд відмовити в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про дату, час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином. Заперечень на позов відповідач 2 не надав, представника в судове засідання не направив.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є фізичною особою, про що свідчить паспорт громадянина України (а.с. 8-10).

Позивач перебуває на податковому обліку у Слов’янській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчить штам у паспорті з реєстраційним номером облікової картки платника податків (а.с. 9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а, зокрема, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 1/3-17 від 15.06.2015 року про визначення суми податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 гривень (а.с. 11-16). Вказаною постановою також вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з податкового органу за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 1102,42 гривень судового збору. Зазначена постанова суду не скасована судом апеляційної інстанції та набрала законної сили, що не спростовується сторонами та підтверджено листом Донецького окружного адміністративного суду від 24.04.2017 року № 09-10/59/17 (а.с. 19-20).

Позивач звернувся до відповідача 1 із заявою від 07 червня 2017 року про повернення надмірно сплаченого грошового зобов’язання з транспортного податку в розмірі 25000,00 гривень на картковий рахунок у Приватбанку, посилаючись при цьому на статтю 43 Податкового кодексу України (а.с. 23-25).

Проте, відповідач 1 листом від 22 червня 2017 року № 6380/05-22-13-01-10 відмовив у поверненні надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з транспортного податку, посилаючись на той факт, що ним повторно направлено апеляційну скаргу на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а (а.с. 26).

Сторонами не спростовується факт наявності переплати з транспортного податку станом на дату розгляду даної справи в розмірі 25000,00 гривень, яка утворилася внаслідок скасування податкового повідомлення-рішення № 1/3-17 від 15.06.2015 року про визначення суми податкового зобов’язання з транспортного податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 гривень. Тобто, ця обставина не є спірною між сторонами.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбаченні статтею 43 Податкового кодексу України (надалі – ПК України).

Так, пунктом 43.1 статті 43 ПК України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаної норми права, переплата сум податкових зобов’язань платника податку в особовому рахунку означає помилково та/або надміру сплачені грошові зобов'язань такого платника.

Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124, затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань.

Цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Згідно з пунктом 5 Порядку повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Вказаний пункт кореспондується з пунктом 43.3 статті 43 ПК України, згідно якого, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до вимог пункту 8 Порядку у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

- висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

- три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

У разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, орган ДФС передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному органу, визначеному відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України.

Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, у строк протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

В свою чергу, згідно з пунктом 13 Порядку повернення надміру утриманої (сплаченої) суми податку на доходи фізичних осіб на поточний рахунок платника податку здійснюється органом Казначейства на підставі висновку, поданого органом ДФС до відповідного органу Казначейства, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку від дня отримання органами ДФС податкової декларації.

Позивач звернувся із заявою до фіскального органу, однак останній безпідставно відмовив позивачеві у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, посилаючись на можливість у майбутньому оскаржити постанову суду, яка набрала законної сили.

Зазначене вище доводить незаконні дії контролюючого органу в частині не повернення сум переплати з транспортного податку в сумі 25000,00 гривень, як способу реалізації владних управлінських функцій, які прийняті з порушенням пунктів 1-3 частини 3 статті 2 КАС України.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано платіжну квитанцію від 11.12.2015 року про сплату податкового боргу з транспортного податку у сумі 25000,00 гривень, нарахованих відповідачем 1 згідно податкового повідомлення-рішення від 15.06.2016 року № 1/3-17, яке у подальшому було скасовано судовим рішенням (а.с.22).

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про зобов’язання Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області повернути з бюджету надміру сплаченої суми грошового зобов’язання з транспортного податку у сумі 25000,00 гривень.

Крім того, для повного захисту прав позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, керуючись частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов’язати Слов’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та надати висновок Управлінню Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення з Державного бюджету України надміру сплаченої ОСОБА_1 суми транспортного податку в розмірі 25000,00 гривень, оскільки відсутність такого висновку унеможливлює повернення з бюджету надміру сплачених сум.

Належним способом захисту порушеного права є саме стягнення з бюджету надміру сплачених сум грошових зобов’язань, а не спосіб захисту, що обраний позивачем: зобов’язання відповідача 1 вчинити певні дії: повернути надміру сплачені суми грошового зобов’язання, оскільки відповідач 1 не здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та ці бюджетні кошти не знаходяться на його рахунках.

Стосовно вимог позивача перерахувати на користь позивача стягнутий постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а судовий збір у сумі 1102,42 гривень суд зазначає наступне.

Вказаним судовим рішенням було вирішено питання розподілу судових витрат та з відповідача 1 було стягнуто на користь позивача судовий збір у сумі 1102,42 гривень.

Статтею 257 КАС України встановлено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 1 статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до приписів частини 2 статті 6 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Матеріали справи не містять доказів отримання позивачем виконавчого листа згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а та направлення його на виконання до зазначених вище суб’єктів, яким законом надано право примусового виконання судових рішень.

До того ж, стягнення сум судового збору не може бути самостійним предметом спору згідно норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України.

З зазначених підстав, у вимогах позивача стосовно перерахування на користь ОСОБА_1 стягнутого постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року у справі № 805/4493/16-а судового збору у сумі 1102,42 гривень слід відмовити.

З огляду вище викладене, на підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про зобов’язання Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області повернути з бюджету надміру сплаченої суми грошового зобов’язання з транспортного податку у сумі 25000,00 гривень, а також перерахувати на користь позивача стягнутий судом судовий збір у сумі 1102,42 гривень – задовольнити частково.

Зобов’язати Слов’янську об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та надати висновок управлінню Державної казначейської служби України у м. Слов’янську Донецької області про повернення з бюджету надміру сплаченої ОСОБА_1 суми транспортного податку в розмірі 25000,00 гривень.

Стягнути з місцевого бюджету надміру сплачену суму грошового зобов’язання з транспортного податку в сумі 25000,00 гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2).

В решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути зі Слов’янської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883094) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати з судового збору у розмірі 612 (шістсот дванадцять) гривень 99 копійок.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 06 грудня 2017 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Голубова Л.Б.