Ухвала суду № 70791836, 06.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

06 грудня 2017 р. Справа №805/4097/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом Публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” до Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання постанови протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Слов’янський завод “Тореласт” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, у якій просять суд визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 травня 2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 47973055, що винесена заступником начальника відділу державної виконавчої служби Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2017 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” залишено без руху з наданням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду вмотивованого клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та додаткових доказів на підтвердження моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інших доказів.

04 грудня 2017 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Клопотання вмотивовано тим, що про зведене виконавче провадження та про оскаржувану постанову державного виконавця позивач дізнався лише в період з 18 по 21 вересня 2017 року, коли директор підприємства ОСОБА_1 фактично приступив до виконання своїх обов’язків та здійснення аналізу фінансово-господарського стану ПАТ «Слов’янський завод «Тореласт». Окрім того, з метою скасування оскаржуваної постанови, якою накладений арешт на все майно підприємства, позивачем було направлено клопотання до Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Таким чином, строк звернення до суду, визначений позивачем, обчислюється з 27 вересня 2017 року – з дати пред’явлення означеного клопотання до відповідача. Проте, позивач зазначив, що до теперішнього часу відповідь на зазначене клопотання від відповідача не надходила.

На підставі зазначеного, просить суд визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 травня 2016 року у зведеному виконавчому провадженні № 47973055 поважними.

Вирішуючи питання щодо визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними суд виходив з наступного.

Згідно з положеннями статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні не регламентовано, які саме причини пропуску строку звернення до суду можуть визнаватися судом поважними, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено на посаду директора Публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” з 14 вересня 2017 року. Таким чином, до цього моменту уповноважена особа позивача, яка звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом об’єктивно не знала та не могла знати про винесення відповідачем оскаржуваної постанови, а відповідно – не могла звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, як свідчить позиція Європейського Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

За таких обставин, суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом про визнання постанови протиправною та її скасування.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” до Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання постанови протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску Публічного акціонерного товариства “Слов’янський завод “Тореласт” до суду з позовом до Слов’янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання постанови протиправною та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Кочанова П.В.