Постанова № 70791630, 28.11.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 р. Справа № 804/6562/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Дніпровського приміського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» про стягнення суми у розмірі 150865,76 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпровське приміське обєднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод», в якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» на користь Дніпровського приміського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області суму витрат за вересень 2017 року на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами правці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 112229 грн. 55 коп. (сто дванадцять тисяч двісті двадцять девять гривень 55 коп.), суми витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України в розмірі 38636 грн. 21 коп. (тридцять вісім тисяч шістьсот тридцять шість гривень 21 коп.).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги чинного законодавства щодо сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість в розмірі 150865,76 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Синельниківський ресорний завод» перебуває на обліку в Дніпровському приміськму обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів.

Судом встановлено, що позивач відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підготував та направив на адресу підприємства розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Зазначені розрахунки відповідачем не оскаржені та є узгодженими. Таким чином, на час розгляду справи відповідач не сплатив суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 1 вересень 2017 року на суму 112229,55 грн. та по списку № 2 за вересень 2017 року на суму 38636,21 грн. у добровільному порядку, а тому утворилась заборгованість у загальному розмірі в сумі 150865,76 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 4 вказаного Закону встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від даного об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду.

Згідно з п.п. 6.1 п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Підпунктом 6.4. пункту 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених пенсій.

У відповідності до п.п. 6.8. п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підпунктом 6.9 пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно п.п. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом №1058-IV).

Винятком із цього правила є лише відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, призначених з урахуванням вимог статті 14 Закону №1788-XII.

Оскільки спір у справі стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №1, №2), суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку покривати витрати на виплату та доставку пенсій таким особам.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 26.01.2016 року (справа №818/1603/14, реєстраційний номер 55953462), від 04.11.2015 року (справа №813/3008/13-а, реєстраційний номер 54004964).

Згідно з частиною 3 статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Дніпровське приміське обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №1 за вересень 2017 року в розмірі 112229,55 грн. та по списку №2 за вересень 2017 року в розмірі 38636,21 грн., оскільки відповідач доказів добровільного погашення заборгованості суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, дійшов висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпровського приміського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» про стягнення суми у розмірі 150865,76 грн. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Синельниківський ресорний завод» (код ЄДРПОУ 00231573, 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Леніна, 130) на користь Дніпровського приміського обєднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 41245991, 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 23) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за вересень 2017 року в розмірі 112229,55 (сто дванадцять тисяч двісті двадцять девять гривень пятдесят пять копійок) грн. та за списком №2 за вересень 2017 року в розмірі 38636,21 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот тридцять шість гривень двадцять одна копійка).

Копію постанови направити сторонам.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1