Постанова № 70791558, 31.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 р. Справа № 804/6320/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача предсатвника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СР ЛТД» звернулося з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 209156 грн. 25 коп. (167325 грн. за податковими зобовязаннями, 41831,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ фірма «СР ЛТД» за червень 2017 року - ОСОБА_4 перевірки від 19.08.2017 року №000022/04-36-12-04/20228099,:Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2017 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 167325 грн. із застосуванням штрафної (фінансової) санкції у сумі 41831,25 грн. Позивач вважає висновки податкового органу хибними, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушують норми чинного законодавства.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, відповідно до адміністративного позову.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію у поясненнях, викладених у запереченнях на позов. Позиція відповідача аргументована тим, що порушення вимог п. 185.1 ст. 185. п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу, позивач не включив до складу податкових зобовязань червня 2017 року суму ПДВ за податковими накладними у розмірі 167325 грн., що призвело до заниження суми податкових зобовязань. Вважають, що висновки податкового органу є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в червні 2017 року, ТОВ «СР ЛТД» мало взаємовідносини з ТОВ «Днепропресс Сталь», ПрАТ «Євраз ДМЗ» та ПрАТ «НПО ДНІПРОПРЕС».

За результатами здійснення господарської діяльності ТОВ «СР ЛТД» 20.07.2017 року було подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2017 року. В якій було задекларовано податкових зобовязань на суму 559865,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість території обслуговування ДПІ у Соборному районі м.Дніпра управління податків і зборів з юридичних осіб головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 на підставі підпункту 19-1.1. пункту 19-1.1. ст. 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 та ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності податку на додану вартість за червень 2017 року по Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СР ЛТД»

За результатами перевірки складено акт перевірки від 19.08.2017 року №000022/04-36-12-04/20228099 (надалі - ОСОБА_5 перевірки).

В ОСОБА_5 перевірки встановлено наступні порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме занижено суму податкових зобов'язань за червень 2017 року на суму ПДВ 167325 грн. за податковими накладними зареєстрованих в ЄРПН за червень 2017 року.

Вказаний висновок контролюючого органу обумовлений тим, що ТОВ «СР ЛТД» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні та розрахунки коригування на постачання товарів/послуг контрагентам-покупцям на суму ПДВ 727140,00 грн., проте відображено лише 559865,00 грн., а саме не віднесено до податкових зобов'язань суми податку по податковим накладним № 168 від 02.06.2017 року, № 168 від 27.06.2017 року та № 500 від 27.06.2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СР ЛТД» не погоджуючись з висновками ОСОБА_5 перевірки та керуючись приписами п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України подало заперечення до ОСОБА_5 перевірки (вх. № 22445/10 від 29.08.2017 року), в яких пояснило, що вищенаведені податкові накладні було виписано помилково та вони не мають жодного відношення до господарської діяльності.

Проте вказані пояснення позивача були не враховані, а за результатами перевірки, викладеними в ОСОБА_5 перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 209156 грн. 25 коп. (167325 грн. за податковими зобовязаннями, 41831,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Таким чином, для вірного вирішення справи необхідно зясувати, чи повинен був позивач враховувати помилково виписані накладні в податковій звітності, та чи повинен він нести відповідальність за невключення цих накладних до декларації.

Відповідно до пункту 3 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - Порядок №21), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 - у рядках 1, 2, 3, 5 колонки А декларації вказуються загальні обсяги постачання товарів/послуг за звітний період, які оподатковуються за основною ставкою, за ставкою 7 %, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V Кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V Кодексу, та послуг, що не оподатковуються у зв'язку з їх місцем постачання за межами митної території України.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміна «постачання товарів» відповідно до вимог підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу та значення терміна «постачання послуг» відповідно до вимог підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу

Приписами пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на обєкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких обєктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

В свою чергу пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Окрім того, пунктом 6 розділу III Порядку №21 зазначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в податковій звітності. Дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України №996-ХІУ від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996).

За змістом частин 1 та 2 статті 9 наведеного Закону №996 - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факті здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання: назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкове законодавство також встановлює певні вимоги до платника податку, виконання яких є обовязком такого платника, адже невиконання встановлених приписів призведе до застосування з боку контролюючого органу певних податкових наслідків.

Для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2, п.44.1 ст. 44 ПК України).

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України - обєктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі обєкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобовязань з постачання товарів/послуг згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України - вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачання, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України - на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи вищенаведені норми права, можливо дійти до висновку, що у податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказана в помилковій податковій накладній, не підлягає відображенню в декларації та не приймає участь при визначені обєкту оподаткування.

Згідно акту перевірки від 19.08.2017 року №000022/04-36-12-04/20228099 єдиною підставою для прийняття висновку контролюючим органом про заниження ТОВ фірма «СР ЛТД» суми податкових зобовязань у розмірі 167325 грн. стало не відображення в податковій звітності сум податку за податковими накладними зареєстрованих в ЄРПН за червень 2017 року.

Судом встановлено, що в червні 2017 року ТОВ фірма «СР ЛТД» мало взаємовідносини з ПАТ «НПО ДНІПРОПРЕС» на підставі договору поставки №25 від 26.05.2017 року. В рамках вказаного договору ТОВ фірма «СР ЛТД» згідно специфікації №2 взяло на себе зобовязання поставити на користь покупця ТМЦ (BES M30EE1-PSC40F-S04G-S індуктивний безконтактний перемикач, BES M18EG1-PSC10Z-S04G-S11 індуктивний безконтактний перемикач, BCC M445-0000-1A-000-41X475-000 зєднувач, BTL7-E501-M2500-B-S32 вимірювач лінійних переміщень, BTL5-C10-M3250-P-S32 вимірювач лінійних переміщень, BTL5-C10-M3000-P-S32 вимірювач лінійних переміщень, BTL5-P-3800-2 магніт, BTL-P-1014-2R магніт, BKS-S33M-00 зєднувач, MOS 24 VDC/5-33VDC 10A твердотільне реле, PRO ECO 480W 24V 20A джерело живлення, WSI 4 клема для запобіжника).

За умовами специфікації № 2 поставка товару відбудеться після 100% передоплати. 02.06.2017 року ТОВ фірма «СР ЛТД» отримало від замовника грошові кошти у розмірі 351849,60 грн., що становить 50% від загальної суми та на вказану суму передплати склало та зареєструвало податкову накладну №169 від 02.06.2017 року.

Також, 02.06.2017 року ТОВ фірма «СР ЛТД» склало та відправило на реєстрацію податкову накладну № 168 від 02.06.2017 року на ту саму суму по взаємовідносинам з тим самим контрагентом. Вказана податкова накладна згідно квитанції № 1 від 18.07.2017 року була доставлена до ДФС України, а її реєстрація зупинена.

27.06.2017 року, позивачем складено ще одну податкову накладну № 168 на ту саму суму з тим самим контрагентом, яка зареєстрована в ЄРПН 26.07.2017 року та 27.07.2017 року склало розрахунок коригування № 248, який зареєстровано покупцем 27.07.2017 року.

В червні 2017 року ТОВ фірма «СР ЛТД» мало взаємовідносини з ПрАТ «Єврах ДМЗ» на підставі договору надання послуг № 1751/2016 від 12.10.2016 року та додаткової угоди № 1 від 03.04.2017 року. Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 від 27.06.2017 року загальна сума до сплати становить 300253,63 грн., на яку було складено податкову накладну № 190 від 27.06.2017 року та направлено до ДФС України для реєстрації.

27.06.2017 року № 1 ТОВ фірма «СР ЛТД» виписало податкову накладну № 500 на ту саму суму по тій самій операції.

Таким чином, враховуючи, що фактично у звітному періоді позивач мав господарську операцію по вказаним контрагентам на загальну суму 559865,00 грн., вказана сума і повинна відображатися у звітності.

Суд не приймає доводи відповідача щодо посилання на ст. 185, 187, 201 ПК України, оскільки вони містить умови та порядок складання податкових накладних на підставі реально здійснених операцій, і не стосується порядку заповнення звітності з ПДВ. Так само вказана стаття, як і сам ПК України, не покладає на платника податків відповідальність за помилкове складання податкових накладних.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, визначених ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 209156 грн. 25 коп. (167325 грн. за податковими зобовязаннями, 41831,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3137,34 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 602 від 21.09.2017 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3137,34 грн. підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.09.2017 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма «СР ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 209156 грн. 25 коп. (167325 грн. - за податковими зобов'язаннями, 41831,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СР ЛТД» (код ЄДРПОУ 20228099) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі судовий збір у розмірі 3137,34 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 03 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_1